Звенигородські лісівники облагородили братські могили часів Другої світової війни

На території держлісфонду Звенигородського лісгоспу знаходяться історичні місцини, братські могили часів Другої світової війни. До таких пам’яток тут ставляться з особливою увагою та турботою.

Так, працівники державної лісової охорони Хлипнівського лісництва Звенигородського лісгоспу разом з працівниками Звенигородської міської ради облагородили територію довкола пам’ятника масового поховання, що знаходиться в урочищі «Діброва». За свідченнями старожилів, саме в цьому місці відбулися масові розстріли військовополонених та місцевих жителів. За неофіційними даними тут захоронено близько 2,5 тисяч людей.
Звенигородські лісівники щороку доглядають за братськими могилами. Цьогоріч пофарбували огорожу, замінили столик та лавки, провели прибирання на місці масового поховання, а також встановили паспортну дошку і два інформаційні аншлаги.
«У лісгоспі постійно проводиться робота з облаштування пам’ятних місць, що знаходяться на території держлісфонду, та які є важливими як для місцевих громад, так і для суспільства в цілому. Ми маємо зберегти історію наших прадідів для майбутніх поколінь, аби вони надихаючись прикладом теж шанували та доглядали історичні пам’ятки рідного краю», – говорить директор Звенигородського лісгоспу Іван Бас.
Довідково:
В урочищі Діброва Звенигородського району в чотирьох братських могилах поховані жертви масових розстрілів в’язнів гетто: діти, партизани, військовополонені, підпільники. Серед них жителі не лише міста Звенигородка, а й Звенигородщини, Шполянщини, Лисянщини, Катеринопільщини, які під час окупації були підпорядковані Звенигородськму гебітскомісаріату. За роки окупації німецькими військами міста Звенигородка, від 29 липня 1941 року до 28 січня 1944 року, окупаційна влада терористичними діями постійно знищувала мирне населення.
В першій братській могилі в липні 1942 року було поховано 2000 звенигородчан – в’язнів гетто. В другій могилі, в середині 1943 року розстріляно близько 200 осіб мирного населення. В третій могилі, в середині 1943 року розстріляно військовополонених, в’язнів місцевої тюрми з навколишніх сіл та навіть сусідніх районів, проте відомі імена лише 66 осіб, які увічнені на кам’яних плитах. В четвертій могилі – лише діти, захоронення 1942-1943 років. Ще починаючи з весни 1942 року почали знищувати малолітніх дітей, які заважали матерям працювати. Їх вивозили і розстрілювали тут в урочищі.

На Звенигородщині ще є місця масових розстрілів – в урочищі Лаптева Левада, в долині річки Погибної на східній околиці міста, у Хмільківському лісі, в урочищі Губська Дача, – там братська могила в’язнів Неморожського концтабору, хутір Павлопіль, який було повністю спалено восени 1943 року, а жителів розстріляно. Списки жертв закатованих уточнюються і донині.

За інформацією обласного лісового та мисливського господарства

Стрічка новин