Україна потребує комплексної та системної реформи державних свят
Напередодні 8 березня в українському суспільстві загострюється дискусія, чи повинна ця дата залишатися вихідним днем і державним святом загалом. Ставлення до цього з боку громадян все ще неоднозначне, як показало проведене в застосунку Дія опитування. За оприлюдненими 6 березня 2023-го результатами, майже 62% із 2,1 млн учасників опитування проголосували за те, щоб зберегти вихідний. Ще майже 33% – за те, щоб цей день був робочим. І 5% не визначилися зі своїм ставленням.
Проте дискусія довкола 8 березня є індикатором ширшої необхідності – реформи державного календаря свят і памʼятних днів загалом. Зокрема, ми потребуємо остаточного відходу від радянської спадщини та підходів у цій сфері. Широкомасштабне російське вторгнення посилило запит з боку суспільства на роботу з радянською й російською імперською спадщинами в різних публічних площинах та їх осмислене подолання.
Водночас реформа державного календаря не може бути поверхневою. Вона торкається життя кожного громадянина, тож неможлива без комплексного та всебічного підходу. У запровадженні змін ми повинні брати до уваги як фундаментальні речі, які стосуються національної памʼяті, так і соціальні та релігійні аспекти.
До повномасштабного вторгнення фахівці Українського інституту національної памʼяті брали участь у напрацюванні законопроєкту «Про свята, памʼятні дати та скорботні дні». Восени 2021 року документ проходив громадське обговорення. Проте робота не була завершена у звʼязку з широкомасштабною війною. Вочевидь, вона потребує продовження.
Щодо 8 березня, то хоча ця дата увійшла у своєрідний «канон свят радянської людини», до появи Міжнародного дня боротьби за права жінок та міжнародний мир СРСР не мав жодного стосунку. Тому першопочатково це не комуністичне і не радянське свято. Фундаментально воно повʼязане з боротьбою жінок за свої права – виборчі, трудові тощо.
У Радянському Союзі день, повʼязаний із боротьбою за права жінок, поступово трансформувався у «свято весни й краси». Вихолощення суті цього дня в СРСР було цілком закономірним, адже в тоталітарній країні не йшлося про реальну і послідовну боротьбу за права людини.
Вочевидь, навіть із точки зору походження цієї дати, а також контексту, в якому вона відзначається у світі, нелогічно продовжувати 8 березня радянську і пострадянську традицію «свята весни й краси». Проте чи варто відмовлятися і від правозахисного аспекту цієї дати, який був основоположним?
8 березня може повністю зникнути з українського календаря дат. Або стати індикатором, чи можемо ми як суспільство, долаючи радянську спадщину, використовувати інструменти переосмислення, відновлення першопочаткових змістів того, що було вихолощено та спотворено в радянський час. І залишитися датою, яка щороку буде нагодою проаналізувати, якого поступу ми досягаємо в захисті прав людини.
Історична ретроспектива
Традиція відзначення окремої дати, яка б акцентувала увагу на відсутності рівності між чоловіками та жінками (перш за все у питаннях виборчих та трудових прав), з’являється на початку ХХ століття у США з ініціативи тамтешніх феміністок та соціалісток. Повноцінно на міжнародному рівні відзначається після 1977 року, відколи Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції №32/142 ухвалила відповідне рішення, в якому закликала «всі держави проголосити відповідно до їхніх історичних та національних традицій та звичаїв будь-який день року Днем ООН за права жінок та міжнародний мир».
На рівні законодавства Україна як держава декларує рівні права чоловіків і жінок. Ця рівність закріплена у Конституції. У 1995 році Україна приєдналася до Пекінської декларації та Платформи дій і ратифікувала ключові міжнародні договори з прав людини включно з Конвенцією про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок від 1980 року. У 2005 році був ухвалений Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».
Підписана після Революції гідності Угода про асоціацію між Україною та ЄС зобов’язує нашу державу до забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для жінок і чоловіків у сферах зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень.
Рішенням уряду Україна прийняла Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» в лютому 2016 року, ставши єдиною країною у світі, що прийняла такий план під час військового конфлікту. Наприкінці 2020 року уряд схвалив Концепцію комунікації у сфері гендерної рівності. Цей документ проголошує гендерну рівність у всіх сферах суспільного життя «невід’ємним елементом становлення України як держави, що дотримується демократичних принципів і поважає права людини та основоположні свободи».
-
16:47Маємо ставати ще сильнішими для збереження життів наших жителів, – Ігор Табурець на зустрічі з міністром внутрішніх справ України
Безпека на вулицях населених пунктів, у закладах освіти та протидія шахрайствам - незмінні пріоритети в області. На цьому наголосив начальник Черкаської ОВА під час зустрічі…
16:47 -
15:14Шкільні ліги: на Черкащині фінішує районний етап учнівських змагань
На Черкащині на фініші битва за титул найкращих команд районного рівня. За лічені дні знатимемо, хто потрапить на обласні змагання національного проекту "Всеукраїнські шкільні ліги…
15:14 -
19:17Ігор Табурець про ліквідацію наслідків російської атаки по Смілі
У Смілі ліквідують наслідки ворожої атаки. Оперативний штаб продовжує роботу. Очільник області разом із районною та міською владою скоординували подальші заходи. - Продовжуємо послідовно долати…
19:17 -
15:42Колективи профтехів області презентували технологічні напрацювання
Сучасно і технологічно. На Черкащині провели виставку педагогічних технологій. Традиційно вона об’єднала працівників і учнів профтехів регіону. Тут учасники презентували професійні доробки. Зокрема, розповідали про…
15:42 -
14:03Інклюзивний простір: в області розпочали перевірку доступності громадських об’єктів
Зручне середовище доступне кожному. На Черкащині розпочали моніторинг інклюзивності та доступності об’єктів громадської інфраструктури. Про це інформують у департаменті будівництва ОВА. Моніторинг здійснюється працівниками обласного…
14:03 -
13:31Весняна посівна: українські аграрії засіли 2,4 млн гектарів ярих культур
На контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 546 тис. га зернових та зернобобових культур. З яких, зокрема: кукурудзи – 1 189 тис. га; ячменю…
13:31 -
13:29Денис Шмигаль: Створюємо нову систему соціальної політики, в основі якої принцип «формування спроможності замість залежності»
Україна перебуває у фазі активної трансформації. Відбувається соціальний перехід від пострадянського вдаваного патерналізму до ефективної соціальної політики. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час…
13:29 -
12:22На Черкащині вшанували подвиг ліквідаторів катастрофи на ЧАЕС
38 років тому світ здригнувся від масштабної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Тоді ліквідатори першими стали на захист від невидимого ворога. На Черкащині вшанували пам’ять…
12:22 -
11:48Нацбанк презентував пам’ятну монету до річниці катастрофи на ЧАЕС
У 38-му річницю Чорнобильської катастрофи НБУ вводить в обіг пам’ятну монету "Чорнобиль. Відродження. Лелека чорний". Це – четверта монета з серії, присвяченої відродженню дикої природи…
11:48 -
09:13Більш ніж 65 тисячам українців погоджено виплати за програмою єВідновлення
Державна програма компенсацій за пошкоджене та знищене житло працює майже рік. За цей час більше 86 тисяч українців звернулися по допомогу на поточні та капітальні…
09:13 -
08:26Загальні бойові втрати противника станом на 26 квітня
Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 по 26 квітня 2024 орієнтовно склали: особового складу / personnel ‒ близько/ about 463930 (+950) осіб /…
08:26 -
08:17Україні потрібні дитячі книжки про інклюзію – Олена Зеленська під час фестивалю «Книжкова країна»
Перша леді Олена Зеленська взяла участь у круглому столі «Дитяче читання без бар'єрів» на фестивалі «Книжкова країна», який присвячено доступності дитячої літератури в Україні. Захід…
08:17