Звернення Президента України

Бажаю здоровʼя, шановні українці!

Провів сьогодні чергове засідання Ставки. Передусім розглянули бойову ситуацію. Те, що вдається на основних напрямках, на тяжких напрямках, таких як Бахмут і Авдіївка, Донеччина загалом, таких як Кремінна й Луганщина загалом.

Розглянули на Ставці й те, що тільки має вдатися. Те, над чим працюємо.

Були доповіді генерала Сирського, генерала Тарнавського, Головкома, ГУР.

Генштаб і міністр внутрішніх справ доповіли щодо комплектації нових підрозділів наших сил оборони – нових бригад.

Керівник СБУ генерал Малюк зробив доповідь щодо своєї частини – щодо того, що стосується нашої внутрішньої стійкості, захисту від внутрішнього ворога та протидії колаборантам.

Ми зараз на такому етапі війни, коли важливо й нашому суспільству, і партнерам не втрачати відчуття шляху, яким маємо пройти. Саме шляху. Шляху, який попереду.

Порівняно з минулим роком у багатьох місцях зараз тихіше. Але це не означає, що можна десь там ігнорувати війну чи бути менш сконцентрованими на допомозі державі.

Нам вдалося зробити багато разом із партнерами для захисту людей, України, всієї Європи. Але це не означає, що зараз час спочивати на лаврах. Шлях – попереду. Рух – попереду. Те, для чого ми потребуємо не меншої єдності, ніж раніше. Не меншої зосередженості, ніж раніше.

Так само, як і раніше, наші позиції на фронті, всі наші воїни на позиціях мають підтримуватися українськими позиціями політично й інформаційно, силою зброї та силою нашою суспільного єднання, нашою внутрішньою стійкістю та міцністю звʼязків України зі світом. І це те, що є завданням як держави, так і всіх у державі, як України, так і всіх у світі, хто цінує вільне життя й міжнародний порядок, заснований на правилах.

Це нерозумно просто пасивно сподіватися, що перемогу принесе хтось інший, той, хто зараз в окопах, хто зараз у штурмах. Це спільне завдання. Перемога здобувається всіма. Тими, хто за неї бʼється, і тими, хто дає зброю. Тими, хто скорочує можливості держави-терориста, і тими, хто збільшує можливості України.

Так само, як у складі Ставки кожен відповідає за свою частину оборони держави, на шляху до перемоги кожному й кожній варто розуміти: а що є вашими кроками до перемоги? Та чи на увесь шлях вистачає цих кроків?

Сьогодні в мене була дуже цікава, змістовна зустріч з американським бізнесменом і благодійником Говардом Баффетом. Він давно й щедро допомагає Україні, нашим людям. Багато проектів реалізуються за його підтримки. Наприклад, у Бучі почалося будівництво фабрики-кухні, що стане частиною реформи шкільного харчування в Україні й буде забезпечувати діточок у трьох громадах Київської області. Цей проект буде масштабований також на інші регіони, зокрема на Харківщину.

І коли людина так допомагає, коли особисто дбає про підтримку – а це загалом проекти на сотні мільйонів доларів, – то така людина дуже добре бачить, як важливо кожному бути на шляху до перемоги, як важливо кожному бути активним, як важливо всім стати хоч у чомусь героєм, щоб перемогли ми всі.

Я дякую за підтримку пану Баффету. Дякую всім нашим партнерам у світі, хто не збавляє активності в допомозі.

Дякую всім українцям і українкам, хто розуміє, що маємо пройти цей шлях разом – до перемоги, і у справжній єдності, підтримуючи одне одного й державу.

Слава всім нашим воїнам!

Слава нашому міцному народу!

Слава Україні!