В Міноборони запроваджують нову архітектуру закупівель

Міністерство оборони співпрацює з правоохоронними органами, щоб ліквідувати ризики проявів корупції під час закупівель для ЗСУ, та одночасно запроваджує нову архітектуру закупівель відповідно до стандартів країн НАТО.

До травня 2023 року постачальники могли фактично самостійно встановлювати ціни, за якими вони відвантажували продукти харчування військовим частинам. Для цього, вони напередодні тендеру встановлювали неконкурентно низьку вартість весь набір харчування, до якого входили всі продукти. Це дозволяло виграти тендер. А після перемоги, компанія-постачальник вносила зміни у вартість окремих продуктів. А саме у бік збільшення ціни на масові групи товарів, такі як овочі, фрукти, молочні та м’ясні вироби тощо. І знижували ціни на неходові товари. Такі, як полуниця, лохина. Це дозволяло залишати сумарну ціну продуктового набору незмінною. Саме за такою схемою з’явилися сумновідомі «яйця по 17 грн».

Щоб уникнути таких зловживань, Міноборони запровадило граничні ціни на продукти, вище яких постачальники не можуть постачати продукти військовим. Наприклад, якщо раніше, за даними НАБУ, постачальники встановлювали закупівельну ціну на картоплю 16 грн/кг, то на одному з тендерів Міноборони в грудні 2023 року вказало граничну ціну 10,35 грн. Схожа ситуація з капустою (28 грн і  14,54 грн відповідно) та цибулею (39 грн та 22,86 грн відповідно).

Нова команда Міноборони не зупинилася на цьому. Започаткована кардинальна реформа закупівель. Нова система передбачає дворівневий механізм – Міноборони встановлює правила закупівель та перевіряє якість, а безпосередні закупівлі проводить нова агенція @DOT – Державний оператор тилу. Раніше ці функції зосереджувалися в міністерстві, що могло призводити до конфлікту інтересів. Розподіл обов’язків повинен ліквідувати корупційні ризики.

Державний оператор тилу вже анонсував в Prozorro перші тендери за новою системою закупівель, яка стартує з II кварталу.