Навіщо НБУ увімкнув «друкарський верстат» та чому це не може тривати вічно?

Війна – це великий виклик для країни, зокрема і для економіки та державних фінансів. Багато підприємств призупинили свою роботу, деякі повністю зруйновані. Виникли логістичні проблеми: не працюють порти, відсутнє повітряне сполучення тощо.

Через нижчі показники роботи підприємств скоротилися й податкові та митні надходження до державного бюджету. Додаткова причина зменшення доходів бюджету – послаблення деяких податків та мит з початком війни для того, щоб дати змогу бізнесу оговтатися від шоку.

Водночас видатки держави в умовах війни навпаки зросли, враховуючи суттєве збільшення оборонних, гуманітарних та соціальних потреб.

Надходження скоротилися, видатки підвищилися – маємо збільшення дірки у бюджеті, яку необхідно перекривати.

Як це можна було зробити на початку війни?

Є кілька природніх шляхів фінансування цієї дірки бюджету:

• Залучення міжнародної допомоги. У перші ж дні війни світ підтримав Україну, і держави та міжнародні організації анонсували значні обсяги фінансової допомоги. Водночас виділення цього фінансування потрібен час, враховуючи процедури виділення коштів у офіційних установах. На початку Україна не мала цього часу.
• Залучення держави на зовнішніх ринках. В умовах війни зовнішній ринок боргових залучень лишається закритим для України, зважаючи на значні ризики для інвесторів.
• Залучення держави на внутрішньому ринку. На початку березня 2022 року Міністерство фінансів почало продавати військові державні облігації. Це цінні папери держави, які можуть придбати як банки, так і громадяни та бізнес, а з часом повернути назад надані державі кошти з відсотками. Кошти від продажу військових облігацій йдуть для покриття дефіциту бюджету.

На початку війни українці підтримали цю ініціативу, але отриманого фінансування було недостатньо для забезпечення всіх критичних видатків держави.

З огляду на це Національний банк у березні долучився до фінансування бюджету – НБУ почав купувати військові облігації держави, “друкуючи” для цього гривню. Враховуючи наслідки колапсу у секторі державних фінансів, це рішення було фактично безальтернативним.

До війни Національний банк накопичив значний запас міцності у вигляді міжнародних резервів – це запас коштів держави, який зберігається у валюті, цінних паперах та золоті. Станом на 1 лютого вони перевищували 29 млрд дол. США. Значні обсяги отриманої державою гривні від НБУ йшли в економіку і поверталися на валютний ринок. НБУ викуповував цю гривню за рахунок валюти з резервів, і це допомагало мінімізувати негативні наслідки від фінансування ним дефіциту бюджету.

Водночас незакриті потреби держави поступово збільшуються. Якщо на початку березня Національний банк придбав військових облігацій на 20 млрд грн та по 50 млрд грн – у квітні та у травні, то у червні обсяги зросли до 105 млрд грн (загальна сума за весь період становить 225 млрд грн). Це призводило до стрімкішого зменшення міжнародних резервів, які також зараз дають змогу НБУ фіксувати курс гривні до долара США. З кожним новим витком “друку грошей” тиск на резерви посилюється. Саме тому необхідно відмовлятися від фінансування дефіциту бюджету Національним банком та шукати інші шляхи закриття потреб держави.

Друк коштів для покриття дефіциту бюджету – це рішення, яке дало змогу виграти час та швидко закрити необхідні потреби сектору державних фінансів. Утім, це не вирішує проблеми економіки та держбюджету. Ба більше, подальше зростання обсягів фінансування бюджету НБУ може мати кризові наслідки. Розглянемо їх детальніше:

• Збільшення друку коштів прискорюватиме процес вичерпання міжнародних резервів. Якщо в НБУ вичерпаються резерви, то він не зможе фіксувати курс і перехід до плаваючого курсоутворення (яке діяло до війни та за якого курс визначає вже не НБУ, а ринок) відбуватиметься хаотично. Оскільки НБУ не матиме змогу згладжувати коливання на валютному ринку за рахунок резервів, це може супроводжуватися значною девальвацією.
• Наслідком суттєвої девальвації гривні може стати вихід інфляції з-під контролю. Висока інфляція загрожує швидко знецінити доходи та заощадження українців. Від цього страждають насамперед пенсіонери та українці, які отримують фіксовані зарплати. Це поглиблюватиме бідність.

Отже, регулярний друк грошей для фінансування потреб держбюджету – не вихід, адже це може призвести до зменшення міжнародних резервів НБУ, зниження курсу гривні та прискорення інфляції. НБУ наголошує, що вже сьогодні уряд має вживати заходів для того, щоб мінімізувати друк грошей для фінансування бюджету.

Що саме необхідно зробити?

Потрібно проаналізувати видатки бюджету та скоротити некритичні. Також важливо збільшити доходи бюджету. Враховуючи, що бізнесу потрібно відновлюватися про збільшення податкового навантаження на нього не йдеться. Необхідно підвищити податки на споживання, імпорт, активи, ренту. Це дасть змогу обмежити некритичне витрачання ресурсів.

Другим важливим напрямом є активізація запозичень уряду на внутрішньому борговому ринку. Це уряд робить, продаючи військові облігації банкам, бізнесу та громадянам. Якщо в перші місяці попит на цей інструмент був значним, то зараз він сильно впав. Річ у тім, що громадяни та бізнес здолали перший шок війни та поступово повертаються до економічної логіки ухвалення рішень: коли бізнес намагається максимізувати прибуток, а населення – зберегти заощадження. В умовах, коли максимальна річна дохідність за військовими облігаціями становить 11,5%, а прогнозована інфляція за підсумками 2022 року перевищує 20%, українці не поспішають вкладати свої гроші в цей інструмент. Тому для того, щоб активізувати внутрішні боргові залучення Міністерству фінансів важливо підвищити дохідність за військовими облігаціями, тобто обіцяну вкладникам винагороду за утримання цих цінних паперів.

Таке рішення одразу вирішить дві проблеми:

• Громадяни та бізнес отримають реальний інструмент для захисту своїх гривневих доходів від інфляції;
• Уряд зможе залучити більше грошей на ринку для покриття дефіциту бюджету, а це означає, що обсяги фінансування з боку Національного банку можна буде мінімізувати без ризиків настання колапсу в державних фінансах.

Ще одним важливим напрямом роботи є докладання максимуму дипломатичних зусиль для збільшення обсягів міжнародної допомоги. Національний банк спільно з урядом не припиняють роботу в цьому напрямі з першого дня війни.

Ми вже отримали безпрецедентні обсяги офіційного фінансування, проте вони неспівставні з обсягами втрат, які під час війни щодня несе Україна.

За оцінками Національного банку, вжиття всіх цих заходів дасть змогу знизити тиск на гривню, уникнути розгону інфляції та вичерпання міжнародних резервів.

Усе це дасть змогу зберегти контроль над фінансовою системою та економікою у складні воєнні часи, а також сприятиме швидшому відновленню економіки після Перемоги.