Медійна спільнота має регулюватися самостійно, — Тарас Шевченко

Днями на Міжнародній конференції з медіаграмотності та саморегулювання медіа у Києві фахівці галузі обговорили роль саморегулювання у забезпеченні свободи слова та принципи комунікації з авдиторією. У заході взяв участь заступник Міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.

«Свобода слова і медіа — важлива річ для демократії та євроінтеграції. І саморегулювання посідає у ній чільне місце, оскільки не всі речі можна визначити законом. Зараз спільнота продовжує пошуки нових можливостей у цій галузі, як-от запровадження єдиної прескарти, нові форми об’єднання журналістів і більшої чіткості дотримання етичних стандартів. Як міністерство ми очікуємо, що медійна спільнота буде регулюватися самостійно», — сказав він.

Заступник Міністра також схарактеризував виклики в галузі медіа. Одним із таких, за його словами, є те, що більшість телеграм-каналів, які стали основним джерелом новин для суспільства, не підпадають під етичні стандарти і саморегулювання.

«Медійники мають об’єднуватися, оскільки потужні членські організації є надзвичайно важливим елементом держави й громадянського суспільства в просуванні та захисті прав журналістів і відстоюванні свободи слова», — додав він.

Директор з питань демократії Ради Європи Матяж Груден підкреслив, що регулювання медіа має визначатися законом, мати правомірну мету і впроваджуватися за необхідності. Водночас  національне регулювання має підлягати суворому контролю самих журналістів.

«Рада Європи підтримує саморегулювання медіа. Ми заохочуємо медіа до прийняття добровільних етичних кодексів задля демонстрації професійної сумлінності та підзвітності перед громадськістю. Ми також закликаємо медіа проактивно виправляти помилки, які вони могли поширити, публічно визнавати їх, бути підзвітними громадськості та діяти незалежно від державного чи будь-якого іншого втручання», — сказав він.

Голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов зауважив, що саморегулювання притаманне тією чи іншою мірою будь-якому суспільству.

«Навіть у Радянському Союзі було саморегулювання, але його зумовлювала обережність. У демократичному суспільстві воно продиктоване сміливістю. Сміливістю сказати, що ми хочемо вдосконалити наявний стан речей в суспільстві», — зазначив він.

Нагадаємо, Міжнародна конференція з медіаграмотності та саморегулювання медіа розпочалася 25 квітня. Під час заходу представники влади та громадянського суспільства обговорювали успішні кейси з поширення медіаграмотності, розбирали методи вимірювання рівня медіаграмотності серед населення, гендерну політику в медіа.

Організувало захід Міністерство культури та інформаційної політики за співпраці з Програмою підтримки ОБСЄ для України, Офісом Ради Європи в Україні, організацією International Media Support, Програмою розвитку ООН, UNESCO в Україні, Представництвом Європейського Союзу в Україні, Урядом Японії.

За інформацією МКІП України