Фейкові тестування ігор, ШІ-грумінг та дипфейки: як захистити підлітків в інтернеті

Віруси під виглядом тестування нових ігор

Зловмисники масово розсилають повідомлення нібито від відомих студій і пропонують підліткам протестувати нову гру до її офіційного релізу. Румунська компанія Bitdefender попереджає: шахраї видають себе за реальних розробників або використовують зламані акаунти друзів. Замість омріяної гри дитина завантажує на комп’ютер вірус (шкідливу програму) або віддає свої паролі на підробленому сайті. Найчастіше такі атаки запускають через Discord, Steam та YouTube.

Як діяти: навчіть дитину перевіряти інформацію лише на офіційних сторінках розробників. Ніколи не відкривайте неочікувані файли від незнайомців, а в акаунт заходьте виключно через офіційний застосунок, ігноруючи будь-які надіслані лінки.

Фейкова «підтримка» та маніпуляція страхом

Шахраї віртуозно грають на емоціях. Вони надсилають підлітку повідомлення від вигаданої служби підтримки з вимогою терміново підтвердити акаунт, інакше його назавжди заблокують. Ігрові профілі — це дуже приваблива ціль, адже там зберігаються кошти, рідкісні предмети та часто прив’язані банківські картки батьків. За даними Guardio Labs, у другому кварталі 2026 року платформа Steam стала другою за частотою підробок серед кіберзлочинців. Запам’ятайте: справжня служба підтримки ніколи не пише в приватні чати й не просить надати пароль.

Як діяти: ігноруйте штучну паніку. Перевіряйте статус профілю самостійно через налаштування. Ніколи не передавайте паролі чи коди підтвердження стороннім.

ШІ-грумінг та шантаж дипфейками

Злочинці використовують штучний інтелект, щоб аналізувати інтереси дитини та втиратися в довіру (це явище називають грумінгом). Інша серйозна небезпека — шантаж фейковими інтимними фотографіями (це явище називають сексторшном). Зловмисникам навіть не потрібні реальні знімки нейромережа генерує дипфейки зі звичайних фото із соцмереж. За даними організації Thorn, кожен восьмий підліток у США особисто знає ровесника, якого шантажували в такий спосіб. В Україні шантаж інтимними зображеннями теж поширений: за даними Національного дослідження щодо онлайн-безпеки дітей в Україні 2026 року, про шантаж фото чи відео з оголеним тілом повідомили 2,3% школярів (дослідження не уточнює, чи йшлося про справжні знімки, чи про згенеровані штучним інтелектом).

Як діяти:жоден технічний бар’єр не замінить довірливих розмов у родині. Дитина має знати головне: провина завжди лежить на злочинці. Якщо почався шантаж, ніколи не надсилайте гроші.

Якщо ж ви натрапили на протиправний контент — подайте онлайн-звернення до Кіберполіції.

Також ви можете звернутися на Національну гарячу лінію для дітей та молоді, щоб отримати психологічну підтримку за номерами 116 111 або 0 800 500 225.

Кібергігієна як основа безпеки

Коли підліток розуміє механіку шахрайських схем, йому значно легше розпізнати небезпеку. Дія.Освіта пропонує безоплатні матеріали для розвитку навичок кібербезпеки:

• Серіал «Цифрові навички та онлайн-безпека» — сім серій, які вчать розпізнавати дипфейки, протидіяти кібербулінгу та правильно діяти під час зламу профілю;
• Симулятор «Кібергігієна: як захиститися від фішингу» — тренажер, що допомагає швидко виявляти небезпечні посилання;
• Гайд і симулятор «Онлайн-безпека для підлітків» — посібник про приватність та протидію шахраям;
• Гайд «Куди звернутися по допомогу в разі онлайн-загроз» — чітка інструкція з контактами екстрених служб.

Онлайн-безпека працює так, як правила дорожнього руху: їх варто вивчити заздалегідь. Переходьте на Дія.Освіта та навчайтеся безпечної поведінки в інтернеті всією родиною.

За інформацією Міністерства цифрової трансформації України