“Дитина не сама”: понад 1 000 українців пройшли навчання та готові прийняти у свою сім’ю дитину під час війни

Понад 1 000 українців пройшли спеціальне навчання та готові прийняти у свою сім’ю дитину, яка з різних причин під час війни залишилась без піклування дорослих. Це родини, які пройшли усі етапи відбору в рамках програми “Дитина не сама”, та успішно завершили підготовку. Загалом від старту проєкту у березні й до кінця червня, про готовність надати прихисток дітям через Telegram-бот @dytyna_ne_sama_bot заявили понад 21 000 людей.

Загальнонаціональна програма “Дитина не сама” – ініціатива Радниці-уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, створена і запущена Офісом Президента України, спільно з Дитячим фондом ООН UNICEF Ukraine та Міністерством соціальної політики України.

Нові сесії для навчання відібраних сімей заплановані на початок липня. Під час онлайн-навчання психологи, педагоги, методисти та фахівці з соціальної роботи розповідають як сім’ї підготуватись до прийому дитини, діляться інструментами адаптації, особливостями догляду та виховання тимчасово влаштованих дітей.

За підсумками першого етапу навчання й у співпраці із місцевими службами, уже є 6 успішних історій тимчасового прихистку дітей. Наприклад, родина сімейного лікаря Тетяни із Черкащини прихистила 7-річного хлопчика із аутизмом. Його забрали із медзакладу, де той перебував.

– Коли я побачила по телевізору сюжет про дитину, яку евакуювали за кордон, то усвідомила, що під час війни буде багато таких малят, котрі потребуватимуть прихистку. Дізналася про чат-бот “Дитина не сама”, зареєструвалася. А потім мені зателефонували, – розповідає Тетяна.

Хлопчик був у Тетяни та її чоловіка кілька днів, а потім знайшлися його рідні та забрали додому. Фахівці наголошують: така практика дає можливість влаштувати дитину у найприродніше для її розвитку середовище – сім’ю. А значить – запобігти потраплянню до інтернатного закладу і ще більшому травмуванню.

За умовами тимчасового влаштування, дитина у родині може залишатися до завершення воєнного стану або до моменту, коли знайдуться її родичі чи батьки. Якщо ж так сталося, що рідних у хлопчика чи дівчинки немає – саме та сім’я, де дитина жила тимчасово, отримує першочергове право на усиновлення чи опіку.

За кожною дитиною, яку тимчасово влаштували у родину, буде закріплено соціального працівника. Його задача – переконатися, що дотримуються найкращі інтереси дитини, а також надавати необхідну підтримку та консультації родині.

У межах програми “Дитина не сама” партнери також запустили сайт, присвячений захисту прав дітей під час війни. Тут можна дізнатись, як допомогти дитині, яка втратила батьків, потребує прихистку або зазнала психологічних травм.