Черкащина долучається до Всеукраїнського культурно-освітнього марафону “Наша незалежність”

Марафон проводять у межах відзначення 30-ї річниці Незалежності України за ініціативи Мінрегіону. Марафон має на меті сприяти популяризації української історії шляхом скоординованого поширення історичних матеріалів.

Сьогодні ми розповімо вам історичні факти появи національного прапора в різних куточках Черкащини та безпосередньо тих черкащан, які, не боячись, їх підіймали. Читайте про це нижче та дивіться у світлинах.

м. Черкаси

“У Черкасах жовто-блакитний прапор уперше підняли в листопаді 1990 року. Ініціатива акції була від товариств «Заповіт», «Екологія» та Української республіканської партії, – розповідає учасник акції Володимир Зеленько. – Обласну організацію УРП тоді очолював Михайло Ґедзь. Він же працював головою облагробуду. У нього на заводі й виготовили щоглу».

Прапор встановлювали на Театральній площі 3 листопада. Володимир Зеленько вивішує синьо-жовтий прапор на щоглі біля драмтеатру 3.11.1990 р.

«Коли цю щоглу принесли на площу, наші активісти були готові, підготували місце. Було багато міліції. Несли ми щоглу через натовп людей, а фарба ще не встигла висохнути, я весь перепачкався. Але це було добре, бо міліціонери побоялися хапатись за щоглу. Прапор на щоглі чіпляв я. Звідки прапор узявся, хто його приніс – не пам’ятаю. Його було освячено на святкуванні 500-річчя козацтва на могилі кошового отамана Івана Сірка», – згадує Зеленько.

Уночі прапор зняли пожежники й віддали в Соснівський райвідділ міліції. Там він пролежав два роки. Зараз він зберігається в обласному краєзнавчому музеї. 

Учасники акції Володимир Зеленько, Петро Куча та Михайло Ґедзь заплатили за підняття прапора по 25 рублів штрафу. Їм інкримінували дрібне хуліганство.

м. Тальне (нині Тальнівська ТГ Звенигородського району)

Першими вивісили національний жовто-блакитний прапор у листопаді 1989 десятикласники тальнівської школи №1 – Микола Вовк та Олег Лісовенко. Перед цим їздили на екскурсію до Львова. Бачили там національні прапори на вокзалі, міській та обласній радах. По приїзду додому загорілися цією ідеєю. Зі шматків жовтої та синьої матерії Микола Вовк пошив прапор. Вночі разом із товаришем вивісив його на трубі шкільної котельні. Зранку був туман. Прапора ніхто не побачив. По обіді, коли розвиднілося, дирекція школи викликала пожежників. Вони й демонтували прапор. За кілька тижнів КГБ знайшло ініціаторів підйому прапора. Хлопці мали серйозні неприємності.

м. Монастирище (Монастирищенська ТГ Уманського району)

Перший прапор у район привіз Василь Глушок, водій місцевого райагробуду. Їздив до родичів у м. Рахедів Львівської області, там йому прапор і подарували.

Під час однієї з поїздок почепив прапор на «Камаз». Проїхався із прапором по Київській і Житомирській областях. За це у нього на два місяці забрали права.

«Мене і до начальства викликали, та я не боявся. У райкомі знали, що я націоналіст. У 1989 році я зірвав червоний прапор над адміністрацією, а в середині 80-х на фермі на стіні намалював прапор і тризуб. Перед святами зривали і топтали червоні прапори вздовж алей», – розповів Василь Глушок.

с. Красенівка на Чорнобаївщині (Чорнобаївська ТГ Золотоніського району) 

Щороку в серпні в селі Красенівка Чорнобаївського району відбувається свято ім. Івана Піддубного, відомого борця, силача. На цей захід з’їжджаються представники багатьох областей, районів.

У 1991 році делегації, які їхали із Західної України, вивісили з вікон автобусів синьо-жовті стяги. Через це працівники ДАІ зупинили автобуси на трасі й відмовлялися далі пропускати, доки з автобусів не познімали прапори.  

м.Умань (Уманський район)

Уперше в Умані жовто-блакитний прапор було пронесено центральною площею Леніна 7 листопада 1989 року. Захід було організовано місцевим осередком РУХу.

Група рухівців, оснащених прапорами і транспарантами вклинились в колону, розгорнули прапори. Міліція відразу їх повидирала з рук. Але рухівці поставили збоку колони двох хлопчиків, близько 10-років, у них за пазухами лежали запасні прапори. Тому тільки міліція прапори забирала, відразу діставали нові. Коли колона проходила повз святкову трибуну, правоохоронці вже не заважали.

Після ходи рухівці вирішили прийти до пам’ятника Т. Шевченку. Там міліція вже й затримала чотирьох активістів. Їм заламали руки й повели в камери попереднього ув’язнення. В ізоляторі вони співали «Червону калину».

Отож, продовжуємо всеукраїнський марафон “Наша незалежність” та передаємо естафету Сумська обласна державна адміністрація.

Водночас закликаємо всіх охочих долучатися до марафону!

Розкажімо одне одному ще більше історичних фактів, що стали знаковими для становлення нашої незалежності!

 #Наша_незалежність

#Марафон_30