Протезування всім, хто цього потребує, – безоплатне

На забезпечення допоміжними засобами реабілітації цього року в Україні виділено понад 4,5 млрд гривень і немає потреби збирати гроші для тих, хто потребує протезування, запевняє радниця міністерки соціальної політики Олена Кульчицька.

В ефірі Українського Радіо  Олена Кульчицька зауважила: на забезпечення біонічними руками і ногами на цей рік у бюджеті виділено мільярд гривень. Відповідно, немає потреби збирати гроші. Можна отримати високофункціональний протез за рахунок коштів бюджету. Крім того, повідомила Кульчицька, “2024 року ми прирівняли граничну вартість протезів для дітей до цін для дорослих”.

— Які наразі є програми з протезування в Україні?

Насамперед хочу сказати, що протезування всіх, хто потребує в Україні протезів, є безоплатним і оплачується коштом державного бюджету. В Україні функціонує загальна програма для будь-яких категорій осіб: для осіб літнього віку, осіб із інвалідністю, для дітей, для військовослужбовців, для постраждалих внаслідок військової агресії мирних громадян. Для військових програма забезпечує первинне протезування. А для всіх інших – це стандартна програма, яка оплачує виготовлення протезу, його технічне обслуговування, ремонт і заміну впродовж життя. Для військових додатково є програма забезпечення виробами підвищеної функціональності. Це так звані біонічні протези. Вони дорогі. Вартість одного виробу сягає 2 мільйонів гривень, але вони забезпечують вищу функціональність.

— Біонічні протези виготовляються в Україні чи це допомога за кордону? 

По-різному, тому що сам протез – це набір компонентів. Частина з нього виготовляється вручну – це куксоприймач і кріплення протезу до тіла. Всі інші компоненти виготовляються провідними світовими виробниками і деякі з них є дуже дорогими, сягають 60-70 тисяч доларів один компонент. Якщо ми говоримо про біонічну руку, то це, як правило, біонічна кисть і ліктьовий суглоб. Такі комплектуючі виготовляються за кордоном виробниками, які вдосконалюють свої вироби вже десятиліттями. Поза тим, є дуже багато нових компаній, які розвиваються як стартапи і виготовляють ці вироби в одиничних кількостях. Вони вже є в Україні. Але проблема в чому? Біонічні протези видаються на 5 років. І зрозуміло, що впродовж цих років він має належним чином функціонувати. Відповідно до цих виробів ставляться дуже високі вимоги. Є визначені технічні регламенти. А коли ми говоримо про стартапи, то це певною мірою експериментальні зразки, які не проходять таку сертифікацію. Тому коштом держбюджету ми не можемо покривати такі комплектуючі.

— Тобто людина вирішує сама, але має бути повідомлена, що цей протез поки не пройшов сертифікацію? 

Однозначно. Але хочу наголосити, що в найкращих світових практиках вибір протезного підприємства і протезиста покладається на людину. Це зроблено з метою, щоб людині якнайкраще можна було врахувати свої персональні потреби. Бо процес протезування – це історія на все життя. Це як вибір сімейного лікаря. Мусить бути людина, з якою є постійний контакт. Особливо в перший рік після протезування, коли дуже часто є потреба підігнати виріб під індивідуальні потреби, які дуже швидко міняються в перший рік користування. Тому дуже важливо бути на постійному контакті. Декому з протезистів серед ночі навіть пишуть, дзвонять. І це нормально, насправді. Не може бути ситуації, коли протезист говорить, що “потерпіть, воно притреться, ви звикнете, так нормально” тощо. Певний мінімальний дискомфорт при носінні протеза можливий, звичайно. Але не можна терпіти прояви, які надмірно створюють дискомфорт. Людина має підписувати акт із протезним підприємством про те, що їй виготовили протез і він її влаштовує тільки в тому разі, коли він дійсно їй повністю підходить і вона може ним користуватися. Власне, з цією метою ми в 2024 році запровадили такі зміни, що підписання акту приймання-передачі між підприємством і людиною має відбуватися в присутності мультидисциплінарної реабілітаційної команди, яка призначила протез. Бо в її складі є фізичний терапевт, лікар фізичної реабілітаційної медицини і вони можуть оцінити, чи виготовлений протезистом виріб підходить людині і вона може ним користуватися. Бо, на жаль, ми маємо часто випадки, коли виготовлений якісно протез, але людину не навчили ним користуватися.

— А що загалом зміниться цьогоріч?

Коли людина втратила кінцівку, зрозуміло, що їй потрібен протез. Але констатації факту, що є ампутація, недостатньо. Треба визначити, який вид і тип протезу потрібен. І є випадки, коли настільки високі ампутації у військових, на жаль, що треба відразу відверто людині говорити, що протезування не допоможе. Це, як правило, мова йде про подвійні ампутації нижніх кінцівок. Тому лікарі, які визначають потреби в протезуванні, повинні відразу відверто з людиною про це поговорити. У нас законодавством було визначено, що таку потребу визначає або лікарсько-консультативна комісія в закладі охорони здоров’я, або медико-соціальна експертна комісія, яка встановлює інвалідність, а для військових – це військово-лікарські комісії. Але з розвитком реабілітації в сфері охорони здоров’я у нас з’явився новий суб’єкт – мультидисциплінарна реабілітаційна команда, яка після лікування займається наданням реабілітаційної допомоги. І це якраз той суб’єкт, який найкраще бачить функціонування людини після поранення чи травмування, і найкраще розуміє, який вид протезу можна призначити. Але тут важливо зазначити, що більшість осіб, які зараз потребують протезування – це молоді люди. Звичайно, вони хочуть максимально ефективно відновитися і вважають, що найкращий варіант – відразу ставити найдорожчий протез із найбільшою кількістю функціональних характеристик. Але важливо розуміти, що не швидкість тут визначальна і не найбільш функціональний протез потрібен як перший. І це нормальна світова практика. Бо по-перше – треба навчитися ходити на протезі, користуватися ним. Тому в перший рік користування потрібен простіший протез. До речі, фізичні терапевти і протезисти акцентують увагу на те, що для наших військових треба дуже помірні навантаження в перший рік, тому що в них дуже складні травми. Треба обережно і дозовано робити ці навантаження, щоб потім не було ускладнень.

— Куди звертатися цивільній людині, яка потребує протезування і які потрібні документи?

Після того, як людина отримала необхідні довідки від лікарських органів, вона може самостійно звернутися за забезпеченням протезу. Це може були і Центр надання адміністративних послуг, і управління соцзахисту в громаді чи держадміністрації. Також можна подати документи через електронний кабінет особи з інвалідністю. Він функціонує на порталі Централізованого банку даних із проблем інвалідності Міністерства соціальної політики. В 2024 році з’явилися додаткові опції – це можливість звернутися напряму до територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю. І для осіб, які перебувають у реабілітаційних відділеннях, – через соціального працівника цього відділення, або через працівника територіального відділення Фонду соцзахисту. Ми передбачили, що такі працівники повинні відвідувати раз на два тижні заклади охорони здоров’я, де проходять реабілітацію особи, які потребують протезування. Відповідно, ці документи вони збирають і подають для забезпечення осіб. Далі ці документи вносяться в електронну базу і людина отримує електронне направлення.

Перелік документів теж максимально спрощений. Для цивільних, якщо особа постраждала внаслідок військової агресії з боку РФ, потрібна довідка ЛКК, паспорт й ідентифікаційний код. Для військових – паспорт, код, рішення ВЛК і довідка про обставини травми. Це важливо, бо для військових вартість протезування збільшується втричі порівняно з цивільними громадянами. Якщо особа має право на пільги як ветеран військової служби, то теж подається посвідчення. Тобто інші документи подаються за наявності. І, як я вже сказала, право на забезпечення тепер може підтверджуватися і висновком мультидисциплінарної реабілітаційної команди. Це єдина уніфікована форма для всіх органів, які видають такий документ. Тобто в одному документі, в одному висновку кожен із суб’єктів, який визначає потребу в забезпеченні, вписує всі ті засоби реабілітації, які людині будуть потрібні. Наприклад, милиці, протез, крісло колісне.

— Фінансування цих програм цього року збільшилося?

У 2023 році  на забезпечення засобами реабілітації всіх осіб було виділено 2,7 млрд гривень. Це крісла колісні, ліжка з протипролежневими матрацами, спеціальні меблі, протези і ортези. І 500 мільйонів було передбачено на вироби підвищеної функціональності для військовослужбовців. Сума збільшена. Понад 4,5 млрд гривень в цьому році виділено на забезпечення допоміжними засобами реабілітації. Ми розуміємо, що запит, на жаль, зростає, відповідно, кошти теж пропорційно збільшуються, щоб забезпечити запит усіх, хто звертається за протезуванням. Наприклад, на забезпечення біонічними руками і ногами на цей рік у бюджеті виділено мільярд гривень. А вартість, яку компенсує бюджет за такий тип протезу становить 1,7-1,8 млн гривень, залежно від виду протезу і рівня ампутації. Відповідно, немає потреби збирати гроші. Можна отримати високофункціональний протез за рахунок коштів бюджету. Якщо бажаєте дуже дороговартісний і суперфункціональний, то в будь-якому разі немає потреби збирати на всю вартість протезу. Можна доплатити різницю, тобто частину, якої бракує.

— Протезування дітей. Наскільки це складний процес і чим він відрізняється від протезування дорослих? 

У нас раніше для дітей ці вироби чомусь визначалися за суттєво нижчою ціною. Це не покривало реальний запит, тому що насправді дітям потрібні більш функціональні протези, бо діти активні, багато рухаються, вони швидко ростуть і їм потрібно частіше змінювати протези. Тому в 2024 році ми прирівняли граничну вартість протезів для дітей до цін для дорослих. Бо фактично використовуються одні і ті ж комплектуючі. Просто під ріст дитини підганяються певні компоненти, залежно від росту і ваги. Тому сподіваємося, що в цьому році вже більше буде задоволений запит на протезування дітей.

— Чи відстежує міністерство випадки, коли у людей незаконно вимагають гроші за протезування? 

Із випадками, щоб вимагали гроші, ми не стикаємося. Люди чи з власної ініціативи, чи з недостатньої поінформованості дійсно оголошують збори. Але ми активно закликаємо і роз’яснюємо, що немає потреби такі збори проводити, бо грошей виділено достатньо. Протезування в Україні здійснюється з тих самих комплектуючих і такими самими методами, що й за кордоном. Тому немає потреби і особливо намагатися потрапити на протезування за кордоном.