Виступ Президента України в межах гуманітарної програми Grain from Ukraine

Шановні присутні!

Велика честь, що ви тут сьогодні з нами.

Шановні пані та панове!

Я вітаю вас у нашій столиці, у місті Києві, на цьому особливому для нас заході, що присвячений особливій ініціативі та відбувається в такий особливий для нашої держави, для України, день.

Щороку в останню суботу листопада ми вшановуємо пам’ять про мільйони людей. Мільйони закатованих і замордованих українців. Жінок, чоловіків, літніх людей. Мільйони дітей. Мільйони жертв голодоморів. У 1921-му, 22-му, 23-му роках, у 1946-му, 47-му та в найчорніші 1932-1933 роки. Сьогодні – 90-ті роковини геноциду, який влаштував проти нас тоталітарний сталінський режим. Різні історики називають різні цифри жертв, але всі вони у будь-якому разі шокують: від 4 мільйонів до 8 мільйонів померлих українців.

Ми пам’ятаємо, як це, коли твій народ хочуть знищити. Майже кожна родина так чи інакше постраждала. Майже в кожного серед нас є хтось у Національній книзі пам’яті жертв. Ми пам’ятаємо розповіді тих, кому вдалося пережити ці жахи. Справді живі спогади. Як забирають усе. Як можуть розстріляти за сховану миску зерна чи борошна. Як велика сім’я ділить буханець хліба на тиждень. Як на весь день – юшка із двох гнилих картоплин. Як зранку немає сил навіть жити й розплющити очі. Як важко заснути вночі, бо хочеться їсти. Як змучені люди без духу падають на дорозі. А інші – знесилені, щоб перенести й поховати їхні тіла. Як вимирають цілі родини, як вимирали вулиці, як вимирали села.

Як вже в незалежній Україні, навіть у новому тисячолітті, наші дідусі й бабусі, які пережили Голодомор, свято ставилися до їжі. Як бережно збирали в жменьку крихти, що лишалися на столі після обіду. Як казали: «Були часи в дитинстві, коли шматок хліба чи тарілка борщу нам снилися».

Такі жахливі спогади. Ми знаємо про це. Ми про це пам’ятаємо. Мусимо! І ми бачимо, що відбувається сьогодні у світі, що відбувається в Україні. Нас знову хочуть знищити бомбами, кулями, холодом і знов-таки голодом.

24 лютого Росія почала повномасштабну війну проти нашого суспільства, народу України, проти нашої держави. Окупація, блокада залишали без їжі й води тисячі людей із самого початку.

Ми не дамо залишити без їжі й води мільйони людей у світі. Ми пам’ятаємо, як це було колись. Ми знаємо, як це відбувається, на жаль, сьогодні. Не допустимо, щоб це було завтра. Ні в нас, ні в будь-якій державі світу на всій планеті.

Наш прапор – це блакитне небо й золоте пшеничне поле. Наша земля завжди дарувала щедрі плоди. Наша країна завжди ділилася цими плодами з усім світом. Україна традиційно – один із найбільших експортерів продовольства у різні країни світу на різних континентах. Нашу пшеницю високо цінували в Африці, на Близькому Сході. Молочні продукти, овочі, фрукти, кукурудзу – у Європі. Соняшникова олія була на полицях в усьому світі.

Цього року, на жаль, інакше. Російські війська оточили українські порти. Заблокували експорт нашого продовольства. Поставили світ на межу голоду. Спровокували продовольчу кризу. Стрімке подорожчання продуктів підриває добробут звичайних людей, добробут мільйонів сімей, внутрішню стабільність і регіональну безпеку. Масові протести через зростання цін на продукти харчування, на добрива, паливо загрожують багатьом країнам, багатьом суспільствам. Ми маємо запобігти подальшому поширенню цієї кризи й цього світового виклику.

Україна як один із гарантів світової продовольчої безпеки й надалі робитиме свій ключовий внесок попри війну, попри будь-які виклики, попри перешкоди, попри спроби нас знищити. Україна виконуватиме свої експортні зобов’язання щодо постачання зерна та іншої сільськогосподарської продукції на світовий ринок. Україна – борець за життя. Своє та інших народів. Життя без неволі й без голоду.

Першим практичним доказом цього була Чорноморська зернова ініціатива. Експорт українського продовольства було розблоковано. На сьогодні з наших портів вийшло майже 500 суден. Це 12 мільйонів тонн агропродукції для 40 країн світу й для всіх суспільств. Тому що, коли ми говоримо про континенти й держави, передусім ідеться про людей. Зокрема тих, що потерпають від продовольчої кризи, опинилися на межі цього виклику – на межі голоду.

Утім, «зернова ініціатива» досі, на жаль, не працює на повну. Росія намагається затягнути рух суден. Черга в Босфорі становить понад 80 кораблів. Ми виступаємо за збільшення кількості портів та безстрокове продовження цієї важливої ініціативи. Щоб Росія не заблокувала її знову. Знову й укотре.

Водночас очевидно, що сьогодні навіть повноцінне функціонування зернового коридору є недостатнім для забезпечення продовольчих потреб. Особливо тих країн, яким гостро загрожує голод. Задля подолання цієї та загалом продовольчих загроз Україна зібрала цей захід. Це перший такий захід – International Summit оn Food Security. Тут я хочу оголосити й розповісти про нашу нову міжнародну ініціативу, яку підтримали ви, колеги, – ми вам дуже вдячні, – Grain from Ukraine. У її межах українське продовольство відправлятиметься до країн Африки та Азії.

Наша мета амбітна й конкретна – врятувати від голоду щонайменше 5 мільйонів людей. На цьому шляху Україна вже зробила перші кроки – відправила перші кораблі. У середині листопада – 27 тисяч тонн пшениці для Ефіопії. Сьогодні завантажується ще одне судно. І це ще 30 тисяч тонн пшениці для людей в Ефіопії. Зараз під завантаження до портів України йдуть ще три судна. Вони доправлять понад 80 тисяч тонн продовольчої пшениці для країн, які найбільше цього потребують.

Загалом за програмою Grain from Ukraine до кінця наступної весни ми плануємо відправити з наших портів щонайменше 60 суден – не менше десяти на місяць – до країн, що перебувають під загрозою голоду та посухи. Це Ефіопія, це Судан, Південний Судан, Сомалі, Ємен, Конго, Кенія, Нігерія. Всі вони гостро потребують допомоги. Уявіть: лише один корабель із зерном забезпечує потребу в продовольстві для 90 тисяч людей. 60 таких кораблів зможуть запобігти голодній смерті мінімум 5 мільйонів жителів у світі.

Ми запрошуємо до цієї гуманітарної ініціативи, гуманітарної програми інші держави й соціально відповідальний бізнес. І радий сьогодні оголосити, що в день старту до Grain from Ukraine приєдналися 20 країн. І буде більше.

І я радий, що сьогодні ми всі зібралися разом у Києві. Хтось – офлайн, хтось – в онлайн-режимі. Але в цьому форматі, в International Summit оn Food Security, беруть участь сьогодні Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, Президент Франції Еммануель Макрон, Федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністри Польщі, Литви, Румунії, Бельгії: Матеуш Моравецький, Інгріда Шимоніте, Ніколає Чуке, Александр Де Кроо, Президентка Угорщини Каталін Новак, Генеральний секретар ООН пан Гутерріш, Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, глави урядів Швеції Ульф Крістерссон та Хорватії Андрей Пленкович, президенти Фінляндії, Латвії, Естонії, Словенії, Болгарії, Генеральний секретар НАТО, високопосадовці Британії, Чехії, Італії, Австрії, Іспанії, Катару, Канади, Агентство США з міжнародного розвитку, Швейцарська агенція розвитку та співробітництва, Всесвітня продовольча програма в Україні, Food and Agriculture Organization (Продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Я вважаю, що компанія для першої такої ініціативи достатньо потужна. Всім вам хочу подякувати.

За результатами саміту ми оприлюднимо Спільну заяву. Вона залишиться відкритою до приєднання. Утім, ми вітатимемо не тільки приєднання, а й будь-який інший формат участі в цій програмі. Бо її мета – наша спільна мета – запобігти голоду у світі. Майбутнє людства залежить від готовності ефективно реагувати на виклики сьогодення. І одне з найважливіших завдань – мати дієві механізми. А це один із таких механізмів – саме дієвий і практичний, – щоб гарантувати продовольчу безпеку.

Сьогодні я хочу запропонувати у продовження цієї ініціативи створити нову міжнародну інституцію. Інституцію, яка буде новим ефективним і дієвим інструментом для запобігання й швидкого реагування на світові загрози. Усі: продовольчі, гуманітарні, безпекові. Зі штаб-квартирою у Києві чи Одесі, звідки незабаром вирушить судно в межах програми Grain from Ukraine.

Пані та панове!

На тлі продовження російської агресії не менш важливо визнати Голодомор 32-33-го років геноцидом українського народу. Це вже зробили США, Канада, Австралія, Польща – загалом наші друзі із 17 держав. У 2022 році – Чехія. Напередодні я закликав до цього держави й міжнародні організації, які це ще не зробили. 23 листопада відповідне рішення ухвалила Румунія. Ми вдячні. 24 листопада – Ірландія. 25-го – Молдова. Закликаю долучитись інших заради цієї важливої історичної правди. Це буде вагомий вияв солідарності з Україною у ці надважкі для нас часи.

Крім того, є те, що можна зробити вже сьогодні. Вся Україна сьогодні проведе загальнонаціональну хвилину мовчання. Ми запалимо у своїх вікнах свічку пам’яті. Закликаємо приєднатись усі інші країни та народи.

О 16:00 за київським часом, о 15:00 за центральноєвропейським. Коли в Лондоні буде 14:00, у Нью-Йорку й Торонто – 9-та ранку, у Нью-Делі – 19:30, у Пекіні – 22:00, у Токіо й Сеулі – 23:00, у Сіднеї – перша ночі. Як доказ, що всі ми не забуваємо, всі ми пам’ятаємо про минуле й готові разом будувати інше, справедливе майбутнє. Людське майбутнє, у будь-яку пору дня і ночі.

На завершення запрошую всіх до України вже за рік – на наступний, другий наш саміт International Summit оn Food Security та нашої ініціативи Grain from Ukraine. Оцінити спільні зусилля. Окреслити подальші плани. Ми зможемо досягти результатів, подолати всі загрози, впевнений, лише об’єднано, лише разом. Лише разом зможемо й перемогти. Україна та цивілізований світ – без війни, без тероризму, без голоду.

Дуже дякую!

Слава Україні!