Національний банк України підвищив облікову ставку до 25% річних

Національний банк України підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Це допоможе утримувати стабільний курс гривні і захистити доходи та заощадження громадян від знецінення. У який спосіб? Зараз все пояснимо.

Розпочнемо із того, що таке інфляція?

Інфляція – це темпи зростання цін на товари та послуги. В Україні (як і в багатьох інших країн світу) вона вимірюється індексом споживчих цін – як змінюється вартість споживчого набору товарів та послуг.

До цього споживчого набору входять 335 уживаних товарів і послуг. Він формується завдяки аналізу усіх грошових споживчих витрат населення. Це продукти харчування, одяг, ліки, гігієнічні засоби, меблі, будівельні матеріали, електроенергія, газ, тепло та вода, транспорт, зв’язок, освіта та багато іншого. Повний перелік позицій можна переглянути на сайті Державної служби статистики.

Яка зараз інфляція в Україні?

У квітні інфляція в Україні становила 16,4% у річному вимірі. Тобто рік тому споживчий набір українців коштував на 16,4% дешевше. Зростання цін насамперед спричинене війною, яка призвела до руйнування підприємств та порушення ланцюгів поставок товарів, зокрема з окупованих територій і до них. Також на ціни вплинуло здорожчання газу і нафти у світі та глобальне зростання інфляції.

За оцінками Національного банку, інфляція в Україні за підсумками року може перевищити 20%. Це значні темпи зростання цін, але контрольовані. Стримувати інфляцію допомагає фіксація обмінного курсу, за яким купуються товари з-за кордону.

Національний банк має значний досвід боротьби з інфляцією. Під час війни в 2015 році інфляція досягала навіть 60%, але НБУ зрештою скоротив її до своєї цілі 5%.

Якою є інфляція у світі?

Темпи зростання споживчих цін у світі сягають рекордних значень. У Єврозоні та США інфляція у травні перевищила 8%. Значно зростають темпи зростання споживчих цін і у країнах Балтії, зокрема у квітні інфляція в Естонії становила 18,8%, у Литві – 12,4%, у Латвії – 13,0%, у Польщі – 12,4%, у Словаччині – 11,8% та у Нідерландах – 9,6%.

Як населення зараз може зберегти свої гривневі доходи та заощадження від інфляції (тобто від зростання цін)?

Українці можуть покласти кошти на банківський депозит. Відсоткова ставка за депозитами залежить від його виду: строковий чи на вимогу. Строковий депозит відкривається на певний термін, наприклад, на пів року чи рік.  Депозит на вимогу – коли кошти можна забрати в будь-який момент (ставка зазвичай нижча).

Також ставка залежить від терміну вкладу. Короткі депозити мають нижчу ставку, ніж депозити на довший термін. Середня ставка по депозитам на 1–3 місяці становить 6-7% річних у гривні, на 12 місяців – близько 8%.

У разі ліквідації банку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує вкладникам їхні кошти. На час дії воєнного стану та трьох місяців після нього – це 100% гарантії. Тобто Фонд гарантування поверне громадянам та ФОП, всі кошти разом із відсотками по депозитам.

Інший варіант для заощаджень – придбати цінні папери уряду, або, як їх називають – ОВДП. В умовах війни уряд випустив спеціальні військові ОВДП, гроші від яких йдуть на фінансування потреб армії.

Максимальна ставка за випущеними раніше річними гривневими облігаціями становила 11% річних. Виплати за таким облігаціями на 100% гарантуються державою та обслуговуються Міністерством фінансів України.

І до чого тут облікова ставка?

Облікова ставка – це  орієнтир вартості грошей в економіці. Чим вища облікова ставка, тим дорожче коштують гроші і навпаки. У випадку, коли важливо приборкати інфляцію, як зараз, облікову ставку підвищують. Коли облікова ставка підвищується, зростають ставки й за депозитами і кредитами. Відповідно, стає вигідніше заощаджувати в гривні. Це знижує тиск на ціни.

Наприклад, після анексії Криму та подальших військових дій на Донбасі облікова ставка піднялась до 30% і залишалась на такому рівні майже пів року. Це збільшило інтерес до заощаджень у гривні і пом’якшило кризу. А після того, як гостра фаза кризи минула і інфляція загальмувала, НБУ знижував ставку, щоб стимулювати економічне зростання.

Чого очікувати від підвищення облікової ставки?

По-перше, мають зрости ставки за ОВДП. Ці папери уряд продає банкам, але купувати їх можуть всі громадяни. У такий спосіб ви не тільки можете зменшити вплив інфляції на ваші заощадження, а й допомогти нашій армії наблизити перемогу. Військові ОВДП можна купити дуже легко в декілька кліків через банківські онлайн-додатки. Зараз держава розміщує військові ОВДП і пропонує за них 11% річних у гривні (строком на 12 місяців). Це вище, ніж відсоткові ставки за банківськими депозитами, проте нижче рівня інфляції. Якщо ж ставки за ОВДП зростуть услід за обліковою ставкою, вони стануть набагато цікавішими для заощаджень та допоможуть українцям захистити свої гроші від інфляції.

По-друге, мають зрости ставки за банківськими депозитами. На сьогодні банки пропонують по своїми строковими депозитам в середньому 8% річних в гривні. Як і у випадку з ОВДП, ця процентна ставка не перекриває втрати від інфляції. Після підвищення ставок за депозитами українці матимуть ще один інструмент, щоб убезпечити свої доходи.

Як результат, очікується, що громадяни отримають більше можливостей заощаджувати в гривні. Це означає, що знизиться попит на валюту і тиск на обмінний курс. Тож НБУ зможе підтримувати курсову стабільність та гальмувати інфляцію.

Заощадження це добре, але як підвищення ставки НБУ вплине на кредитування та відновлення економіки?

НБУ не очікує значного підвищення ставок за кредитами, адже вони зростали і раніше, попри незмінність облікової ставки з січня 2022 року. Це пояснюється тим, що банки сильно ризикують не повернути кредит під час війни. Тому вони намагаються видавати кредити тільки надійним позичальникам, за яких вони конкурують між собою. Така конкуренція стримує підвищення ставок за кредитами.

Водночас зросте інтерес до гривневих депозитів та ОВДП. Це допоможе знизити тиск на обмінний курс і стримувати інфляцію. Коли Національний банк досягне цих цілей, він почне знижувати ставку, щоб стимулювати економіку, якій треба буде швидко відновлюватися після перемоги у війні.