Уманський район

Загальні відомості про район

 

Уманський район розташований в південно-західній частині Черкаської області і є одним з найбільших в Україні. Його територія складає 1400 кв.км, чисельність населення – 46 тисяч жителів, що мешкають у 53 населених пунктах. Уманщина має зручне географічне розташування, оскільки знаходиться майже в центрі України, на перехресті важливих транспортних артерій. Територією району пролягають дві автомагістралі державного значення: Київ – Одеса та Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка.

Уманський район знаходиться в межах центральної лісостепової частини України і межує з Маньківським, Христинівським і Тальнівським районами Черкаської області та районами Вінницької і Кіровоградської областей.

Територією району протікає 10 річок, найбільша з них Ятрань (75,1 км).

Територія району знаходиться в межах правобережної височини на стику Придніпровської та Козятинської водороздільних ділянок.

В районі є 3 ботанічні заповідники: Собківський, площа якого 1,8 га, Степківський – 4,5 га, Юрківський – 3,5 га. У селі Ятранівка знаходиться ботанічний заказник „Журбанка”, площа якого 5 га; у с. Паланка є пам’ятка природи: віковічний дуб, що займає площу 0,01га та дендропарк „Дружба”, площею 3 га.

В історичному плані Уманщини – досить цікавий регіон. Історія краю бере свій початок ще з первісного ладу. Численні археологічні дослідження засвідчують, що давня людина з’явилася тут ще за часів пізнього палеоліту. Шість тисяч років тому землі Уманщини були осердям першої на європейському континенті хліборобської цивілізації – Трипільської культури. Найбільші трипільські поселення виявлено біля сіл Доброводи, Аполянка та Косенівка. У 1918 році уманські краєзнавці Петро Курінний та Петро Кучеренко в лісі, поблизу села Піківець, першими виявили матеріали життєдіяльності племен хліборобів і скотарів доби пізньої бронзи і дали їм назву Білогрудівська культура. Поселення Білогрудівської культури знайдено поблизу сіл Собківка, Кочержинці, Ятранівка та інших.

На Уманщині перетинаються три давніх чумацькі шляхи. Їх вік – тисячі років. По одному з них хлібороби-трипільці мандрували до Чорного моря, і далі – в Месопотамію, куди поставляли зерно. Чорним (Татарським) шляхом 1363 року йшли полки Великого князя Литовського Ольгерда, щоб здобути блискучу перемогу над двома монголо-татарськими ордами на Синіх Водах (р.Синюха).

З Уманщиною пов’язана ще одна яскрава сторінка української історії – кульмінація Національно-визвольної війни 1768-1769 рр. під проводом Івана Гонти та Максима Залізняка.

Через наш край смертоносним мечем пройшла і Велика Вітчизняна війна.

Ми пишаємося, що саме в Уманському районі народився і став відомим у світі уславлений полководець Великої Вітчизняної війни, командуючий фронтами, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-армії Іван Данилович Черняховський.

У сузір’ї визначних синів і дочок Уманщини грандіозною є постать генерал-лейтенанта, начальника штабу армії Дерев’янка Кузьми Миколайовича, уродженця с.Косенівка, який за дорученням уряду приймав капітуляцію Японії.

Серед великої плеяди Героїв Радянсько­го Союзу десять є уродженцями сіл району.

Чимало інших постатей збагатили нашу національну історію та культуру.

Найстарішою історичною спорудою Уманського району є Троїцька церква у селі Пугачівка – пам’ятка архітектури загальнодержавного значення. Статус пам’яток архітектури місцевого значення мають церква Святої Параскеви у селі Родниківка, Покровська церква у Кочержинцях та водяний млин у селі Піківець. На початку XX сторіччя Уманський повіт входив до складу Київської губернії. Згідно Постанови Президії ВУЦК „Про адміністративно-територіальний розподіл Київської і Полтавської губернії” від 7 березня 1923 року було ліквідовано поділ на волость, повіт, губернію і введено новий поділ – район, округ, губернію. До складу Уманського округу ввійшло 15 районів, в тому числі Уманський, Бабанський, Ладижинський. В той час площа району становила 500 кв. Км і проживало в ньому біля 45 тис. осіб. В складі Уманського району було 19 сільських рад. 7 січня 1954 року, з утворенням Черкаської області, Уманський округ ввійшов до її складу. А в листопаді 1959 року Бабанський і Ладижинський райони були ліквідовані і населені пункти, що входили до їх складу перейшли до Уманського району. Уманський район – це мальовничий, чарівний і неповторний край, який славиться родючими землями і працьовитими людьми. Їхнім розумом, наполегливістю і талантом твориться трудова слава району, його економічний потенціал. Уманщина – це хліборобський край, на землях якого працює 40 сільськогосподарських підприємств та 72 фермерських господарства. В Уманському районі працює лідер тепличного виробництва України – приватно-орендне сільськогосподарське підприємство „Уманський тепличний комбінат”, яке очолює заслужений працівник сільського господарства Микола Гордій. Промисловість району представлена 4 підприємствами, що займаються видобутком та переробкою сірого граніту, виготовленням меблів. Підростаюче покоління набуває знань і виховується у 43 загальноосвітніх навчальних закладах, 2 спеціалізованих школах-інтернатах, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, 17 дитячих дошкільних закладах, центрі дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацькому клубі фізичної підготовки. Про охорону здоров’я мешканців району дбають центральна районна лікарня і 3 дільничних лікарні, 8 лікарських медичних амбулаторій, 42 фельдшерсько-акушерських пункти. На Уманщині діє 53 клубних заклади, центральна районна бібліотека для дорослих, районна бібліотека для дітей, 53 бібліотеки-філіали. 11 самодіяльних колективів Уманського району носять почесне звання „народний аматорський”.

Місце знаходження райдержадміністрації

площа Соборності, 1
м.Умань, Черкаська область,
Україна,  20300
тел. (04744) 3-33-78, факс 3-32-24
Електронна пошта: urda@it-tim.net