17 центрів надання адмінпослуг Черкащини відповідають умовам безбар’єрності. Про це повідомив директор департаменту регіонального розвитку ОВА Роман Карманнік на брифінгу в медіацентрі.

– Минулого року лише один ЦНАП був безбар’єрним, – додав він. – Нині ж тенденція покращується, відбувається постійний процес облаштування. Якщо ми говоримо про безбар’єрність, то йдеться про швидкий доступ до приміщень. А також облаштування доріжок, порогів, паркомісць для людей з інвалідністю, пандусів і поручнів. Створення відповідних умов у туалетних кімнатах, впровадження рішень для людей із порушенням зору та слуху – теж важлива частина цього процесу.

Нині на Черкащині функціонують 199 точок доступу з надання адміністративних послуг. Зокрема, 66 ЦНАПів, 128 віддалених робочих місць і 5 територіальних підрозділів. У всіх ЦНАПах області працюють над упровадженням сервісу для ветеранів «Єдине вікно». 

– Це сервіс, де ветерани й члени їхніх сімей можуть без черг отримати послуги в одному місці, – пояснив Роман Карманнік. 

Детальніше – у відео.

https://youtu.be/rpzS70SpoaA?si=xKCRlDx4cS3oaW01

Міністерство соціальної політики України визначає пріоритетним завданням створення середовища рівних можливостей для кожного та кожної. Забезпечити умови для незалежного проживання осіб з інвалідністю та осіб старшого віку в територіальних громадах з необхідним доглядом та підтримкою допомагає соціальна послуга підтриманого проживання. Вона дозволяє людям будувати власне життя та мати доступ до можливостей, незалежно від життєвих обставин.

Про послуга підтриманого проживання

Послуга підтриманого проживання – це комплекс заходів – від надання квартири чи будинку для проживання до підтримки навичок самообслуговування, допомоги у веденні господарства, навчанні та медичному патронажі.

Наразі пілотуються різні моделі підтриманого проживання людей старшого віку та осіб з інвалідністю у Львівській, Київській, Чернівецькій, Вінницькій областях та в Києві. Загалом відкрито вже близько 20 будинків та квартир, де люди вже отримують цю послугу.

– Реалізуючи послугу підтриманого проживання, ми створюємо альтернативу інституційному догляду у закладах, де люди позбавлені можливості вибору, інтеграції в громаду, розвитку, шансів на працевлаштування та загалом гідне життя. Завдяки підтриманому проживанню люди з інвалідністю отримують можливість жити не ізольовано в інтернатах, а в громаді, в невеликих зручних будинках чи квартирах, з необхідною підтримкою соціального працівника. Це дає їм можливість відчувати піклування, та водночас — можливість взаємодіяти із сусідами, працювати, користуватись послугами, бути включеними в суспільство, – зазначила Оксана Жолнович.

Зазначимо, що у Львівській області послугу надають чотири будинки підтриманого проживання, де проживає 30 осіб з ментальною інвалідністю, раніше 12 з них вимушені були жити в психоневрологічних інтернатах. Також функціонує дві квартири підтриманого проживання, де проживає 8 осіб. У Київській області працює два будинки підтриманого проживання, де проживає 15 людей. У Києві працює дві транзитні / навчальні квартири, де проживають та проходять навчання 6 людей. У Вінницькій області – один будинок підтриманого проживання, у якому проживає до 11 людей. У Чернівецькій області створено будинок підтриманого проживання для 8 людей та дві квартири підтриманого проживання для трьох осіб.

Крім того, у 2025 році до пілотування послуги підтриманого проживання залучено Волинську область. В цьому регіоні створюється 5 будинків підтриманого проживання. Долучаються також Кіровоградська та Тернопільська області, де наразі тривають роботи зі створення таких спеціалізованих житлових будинків.

Про фінансування проєкту та підготовку фахівців

Зазначимо, що у 2025 році на реалізацію експериментального проекту надання соціальних послуг підтриманого проживання та стаціонарного догляду для внутрішньо переміщених осіб похилого віку, осіб з інвалідністю з державного бюджету виділено майже 367 млн грн. Наразі до проекту вже доєдналося 19 надавачів соціальних послуг. Укладено договорів на надання соціальних послуг із 140 людьми, які потребують відповідної підтримки, робота в цьому напрямку триває постійно.

Мінсоцполітики приділяє значну увагу підготовці та навчанню фахівців. Так, організовано та масштабовано навчальні тренінги „Школа підтриманого проживання”. У 2024 році свої знання удосконалило понад 400 людей. У 2025 році тривають навчання для 50 працівників органів місцевого самоврядування Миколаївської, Дніпропетровської областей. Також розпочато підготовку 50 тренерів центрів соціальних служб обласних адміністрацій (а також Київської МВА) для подальшої організації навчань.

За інформацією Урядового порталу

Служба безпеки та Національна поліція виявили організаторку «ухилянтської схеми» від мобілізації на Черкащині. Вона представлялась військовослужбовцем, хоча жодного відношення до Сил оборони не мала.

Фігурантка допомагала ухилянтам виїхати за кордон під виглядом представників релігійної організації. Вартість таких «послуг» становила 5 тис. американських доларів з клієнта.

За даними справи, організаторкою оборудки виявилась 33-річна жителька Черкаської області, учасниця однієї із обласних громадських організацій.

Через власні зв’язки з представниками одного з релігійних осередків, фігурантка організувала видачу фейкових посвідчень чоловікам мобілізаційного віку. Це в подальшому давало їм можливість на проходження альтернативної (невійськової) служби.

Крім цього, ухилянти могли б безперешкодно виїхати за кордон на підставі фейкових документів, як учасники релігійної організації.

Правоохоронці затримали зловмисницю «на гарячому» під час одержання хабаря.

Під час обшуку у затриманої було виявлено кошти, отримані злочинним шляхом, та мобільний телефон із доказами вчинення злочину.

На підставі зібраних доказів Служби безпеки фігурантці повідомлено про підозру за декількома статтями Кримінального кодексу України:

– ч. 3 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон України, вчинене організованою групою);
– ч. 2 ст. 369-2 (зловживання впливом).

Зловмисниця знаходиться під вартою. Їй загрожує до 9 років тюрми з конфіскацією майна.

Комплексні заходи проводили співробітники СБУ в Черкаській області спільно з Національною поліцією за процесуального керівництва окружної прокуратури.

За інформацією управління СБ України у Черкаській області

Міністерство економіки схвалило заявки на отримання грантів для ще 14 підприємств переробної галузі. Загальний обсяг коштів, які ці компанії отримають на умовах співфінансування для модернізації та розширення виробництва, становить понад 67,5 млн грн. Програма є складовою державної політики розвитку виробників «Зроблено в Україні».

– Ми продовжуємо підтримувати українських виробників, які готові інвестувати в розвиток власного виробництва. У 2025 році Мінекономіки вже затвердило 85 грантових заявок на загальну суму понад 410 млн грн. Тим, хто цього разу не набрав достатньо балів, радимо доопрацювати заявки та подаватися повторно в межах наступної хвилі, – зазначив заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.

За умовами програми дев’ять грантів на суму 38,3 млн грн фінансуватиме Міністерство економіки, інші п’ять – Державна служба зайнятості України. Серед отримувачів – виробники меблів, товарів з пластмас, деревини, харчових продуктів, БПЛА, а також агровиробники.

Подача заявок триває постійно, хвилями по два тижні. З 26 травня стартувала нова хвиля. Подати документи можна через платформу Дія. Нагадаємо, у 2024 році держава надала виробникам 375 грантів на суму 1,8 млрд грн.

Як відбувається розгляд заявок?

Крок 1: Подача заявки через портал Дія

Підприємець заповнює форму та відправляє її разом із бізнес-планом проєкту. Зразок заповненого бізнес-плану можна знайти на платформі Дія, в розділі «Як отримати послугу». Заявка автоматично передається до уповноваженого банку, який ви вибрали при заповненні заявки.

Крок 2: Перевірка банком

Попередній відбір:

• перевірка наявності податкових боргів;
• аналіз кредитної історії підприємства;
• підтвердження, що компанія не веде діяльності у рф чи білорусі.

Оцінка бізнес-плану:

• заявник надає фінансові документи підприємства, бізнес-план та підтверджує наявність співфінансування (50% або 20% залежно від категорії заявника);
• банк аналізує бізнес-план та його реалізацію;
• представник банка відвідує підприємство, щоб перевірити відповідність даних, вказаних в документах.

Крок 3: Розгляд заявки Мінекономіки та Державною службою зайнятості

Фінальне рішення про надання грантів приймається Мінекономіки та Державною службою зайнятості (ДСЗ) протягом 20 робочих днів з дня закінчення хвилі прийому, в яку була подана заявка:

• заявки ранжуються за пріоритетністю (підприємства у прифронтових областях мають перевагу);
• аналізується економічний ефект проєкту – кількість створених робочих місць, модернізація виробництва, інновації.

Крок 4: Отримання фінансування

• Мінекономіки або ДСЗ публікують наказ про надання грантів.
• Підприємство має протягом 10 робочих днів внести свою частку співфінансування на рахунок в банку.
• Після цього держава перераховує грантові кошти.
• Розрахунковий термін надходження грантових коштів – 1-1,5 місяця після завершення хвилі подачі заявок.

Що передбачає програма?

Максимальна сума гранту – 8 млн грн.

Гранти надаються підприємцям, які:

• вже працюють в переробній галузі і планують розширити виробництво;
• планують реалізовувати проєкт з переробки (КВЕД С).

Для фінансування:

• придбання, доставки та запуску нового обладнання;
• розширення та модернізації працюючих виробничих потужностей.

Формат підтримки – співфінансування:

• 50/50 – для більшості підприємств;
• 80/20 – для виробників безпілотників, поліграфії та підприємств у зонах бойових дій.

Умови використання грантів:

• Бізнес має створити від 5 робочих місць.
• Працювати щонайменше три роки, щоб повернути грантові кошти через податки та збори.

Довідково:

Програма «Гранти для переробних підприємств» є частиною державної політики «Зроблено в Україні», яка спрямована на розвиток виробництва, підтримку внутрішнього ринку та збільшення експорту продукції з високою доданою вартістю.

За інформацією Міністерства економіки України

На Черкащині вже діють 52 патронатні сім’ї. З них 29 створили впродовж останніх двох років. Про це інформують у Службі у справах дітей ОВА.

На важливості створення патронатних родин в області наголосив заступник очільника області Олександр Шамрай на черговому засіданні Клубу патронатних вихователів, яке провели нещодавно в обласному центрі. 

– Збільшення кількості патронатних сімей – це не про цифри, – зауважив він. – Це відображення динамічно зростальної хвилі відповідальності та бажання допомогти дитині, яка потрапила у складні життєві обставини.

У громадах продовжують розвивати послуги патронату над дитиною. 

– Ми створюємо ефективну платформу для обговорення змін у законодавстві та проблемних аспектів, – розповіла начальниця обласної Служби у справах дітей Оксана Покатілова. – А також для обміну досвідом, пошуку спільних рішень і взаємопідтримки професійного розвитку патронатних вихователів та їхніх помічників.

Під час заходу учасники поділилися власним досвідом і обговорили шляхи вирішення складних ситуацій. Вони отримали актуальну інформацію від фахівців, зокрема, психологічну та методичну підтримку, і поглибили свої знання та навички через тренінги з майстер-класами.

Довідково:

Клуб патронатних вихователів створили в серпні 2024 року. Його мета – встановлювати нові контакти, налагоджувати комунікацію між патронатними родинами та структурами, що працюють у сфері захисту прав дитини. А також підвищувати професійну компетентність патронатних вихователів. 

Нагадаємо, що нещодавно громади отримали нові обов’язки у сфері усиновлення.

Активно дбати про здоров’я, зменшуючи ризики недуг. На Черкащині стартував українсько-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я».

Цей проєкт спрямований на зменшення факторів ризику неінфекційних захворювань серед населення. Йдеться насамперед про серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, онкологію, які є причиною понад 80% передчасних смертей в Україні. Ці недуги виникають під впливом як поведінкових чинників (тютюнокуріння, вживання алкоголю, нездорове харчування та нестача фізичної активності), так і біологічних (надмірна вага, підвищений артеріальний тиск, рівень холестерину та глюкози у крові).

Основна мета проєкту — збільшити тривалість життя та покращити загальний добробут українців.

– У час війни турбота про здоров’я — це наша спільна відповідальність, – наголосила перша заступниця очільника області Наталія Кравченко. – Ми вдячні проєкту «Діємо для здоров’я» за те, що він допомагає нам створити умови, в яких ця відповідальність стає простішою і реальнішою для кожної людини. Разом ми зможемо зберегти і примножити найцінніше — життя і здоров’я черкащан.

Упродовж наступних чотирьох років команда проєкту впроваджуватиме діяльність у сімох пілотних регіонах, зокрема на Черкащині. Основна робота вестиметься за чотирма ключовими напрямами:

• Формування політик, що сприяють здоров’ю на рівні місцевого самоврядування, освіти, медицини й соціального захисту.
• Упровадження інновацій у школах і громадах для формування культури здоров’я з дитинства.
• Посилення послуг первинної медико-санітарної допомоги, щоб пацієнти мали доступ до якісної профілактики та контролю НІЗ.
• Розвиток ініціативи «Всетурбота» — медико-соціальної допомоги вдома для вразливих верств населення.

– Наразі в області оголошено конкурс на відбір громад, які зможуть долучитися до впровадження різноманітних активностей та ініціатив, а також отримати фінансову та експертну підтримку для реалізації проєктів, що сприятимуть здоровому та активному життю жителів громад Черкащини, – розповіла регіональна координаторка проєкту у Черкаській області, заступниця генерального директора Черкаського обласного  центру контролю та профілактики хвороб Наталія Видра. 

Заявку для участі в конкурсі необхідно заповнити до 16 червня. Оголошення результатів відбору відбудеться 11 липня. Проєкт забезпечуватиме громадам координацію, навчання, надання технічної та матеріальної підтримки. 

Щоб взяти участь у конкурсі, необхідно заповнити заявку. Детальніше інформація про конкурс за посиланням: https://bit.ly/4mzhPo8 

Довідково:

Україно-швейцарський проєкт «Діємо для здоров’я» реалізується у співпраці з Міністерством охорони здоров’я України та Центром громадського здоров’я МОЗ України. Перша фаза проєкту тривала впродовж 2020-2025 років та впроваджувалася на національному і регіональному рівнях, а також у територіальних громадах. Друга фаза проєкту триватиме з березня 2025 року до лютого 2029 року. 

Ще 4 нові договори міжмуніципального співробітництва територіальних громад Черкащини внесено до реєстру Міністерства розвитку громад та територій України.  Про це повідомляють у департаменті регіонального розвитку ОВА.

Між Бобрицькою та Ліплявською громадами Черкаського району укладено угоду, згідно з якою “Інклюзивно-ресурсний центр” Бобрицької сільської ради надаватиме послуги дітям з особливими освітніми потребами з Ліплявської громади.

Ватутінська та Звенигородська громади Звенигородського району підписали угоду про спільний проєкт у сфері інклюзивної освіти. Співпраця відбуватиметься через “Інклюзивно-ресурсний центр” Звенигородської міської ради.

Аналогічна угода укладена між Бужанською та Звенигородською територіальними громадами Звенигородського району. У межах цієї співпраці використовуватимуть ресурс “Інклюзивно-ресурсного центру” Звенигородської міської ради для підтримки дітей з ООП та забезпечення їхнього освітнього процесу.

Угода між Новодмитрівською та Золотоніською громадами передбачає надання притулку жителям, які зазнали домашнього чи гендерного насильства. Допомогу надає кризова кімната Центру соцпослуг Новодмитрівської громади.

Нині у громадах Черкаської області зареєстровано 31 договір міжмуніципального співробітництва. Ще 3 договори перебувають на стадії реєстрації в Мінрозвитку.

З 1 квітня 2025 року окремі категорії осіб мають обов’язково пройти оцінювання повсякденного функціонування. Це стосується тих, кому статус інвалідності було надано до впровадження нової системи, і хто з поважних причин не пройшов повторного огляду у встановлений строк.

Що змінилось та хто має пройти оцінювання – дивіться в інфографіці.

#зміниЄ

За інформацією Урядового порталу

Тепер до загальної кількості військовозобов’язаних на підприємстві зараховують працівників, яких мобілізували після 18 травня 2024 року. Тому компанія може забронювати більше фахівців.

Наприклад: у вас 80 працівників на обліку і ще 20 — мобілізовані після 18 травня. Раніше враховувалися тільки 80. Тепер — 100. І якщо можна забронювати, наприклад, 50%, то раніше це було 40 людей, а тепер — 50.

Якщо мобілізовані працівники автоматично до загальної кількості не зараховувалися, роботодавець має звернутися до ТЦК та СП, щоб оновити їхні дані. Також у переліку не враховують працівників, заброньованих в іншій компанії.

Хто може подати заявку на бронювання:

• юридичні особи або їхні філії;
• компанія має бути в Єдиному переліку критично важливих (ті, що забезпечують армію, критичну інфраструктуру, економіку, медицину тощо);
• працівники мають бути офіційно працевлаштовані;
• у Реєстрі військовозобов’язаних має бути зазначено, що працівника «виключено з військового обліку» — тобто він працює в компанії і не стоїть на обліку в ТЦК та СП.

Як подати список на бронювання через Дію та підтвердити критичність підприємства — розповіли за покликанням.

Довідково:

Послуга бронювання реалізується Міністерством економіки з Міністерством цифрової трансформації та Міністерством оборони України. Модернізацію послуги здійснено завдяки «Проєкту підтримки Дія», що упроваджується Програмою розвитку ООН в Україні за підтримки Швеції.

За інформацією Міністерства цифрової трансформації України

Під час зустрічі в Берліні Президент України Володимир Зеленський і Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц обговорили дипломатичні можливості для наближення миру, збільшення тиску на Росію, посилення ППО та інвестиції в українське виробництво дронів.

– Німеччина – серед глобальних лідерів у підтримці України та світового порядку, що заснований на правилах. І правила мають зберегтися, щоб нормальне життя людей теж збереглось, – зазначив Глава держави.

Президент наголосив, що не може бути жодних передумов для безумовного припинення вогню, і його потрібно досягти якнайшвидше.

– Ми всі маємо не забувати, що є першопричиною будь-якої агресивної війни, зокрема й цієї війни Росії проти України. Це абсолютно злочинне бажання вбивати людей і руйнувати життя. Росія повинна відмовитися від цього бажання, – сказав він.

Володимир Зеленський зауважив, що саме тому важливо застосувати всі форми тиску на Росію та продовжувати посилення санкцій проти неї за війну. Німеччина підтримує Україну в цій роботі.

Окрема увага під час зустрічі – безпековим питанням, передусім зміцненню протиповітряної оборони та підтримці української армії зброєю. Як повідомив Президент, за результатами зустрічі є важливі домовленості щодо ППО.

– Наша військова підтримка буде продовжена й розширена для того, щоб Україна і зараз, і в майбутньому могла захистити себе від російської агресії, – додав Фрідріх Мерц.

Володимир Зеленський наголосив: щоб Росія перестала уникати реальної дипломатії, важлива подальша оборонна взаємодія всіх у Європі та Європи зі США, потрібна достатня далекобійність і впевненість у фінансуванні української армії та стійкості України.

– І саме для цього треба використовувати заморожені російські активи. Німеччина може в цьому нам допомогти, – сказав Глава держави.

Також під час зустрічі говорили про спільне виробництво. Президент повідомив, що є домовленість про інвестиції у виготовлення дронів в Україні. Крім того, представники двох урядів підписали угоди про будівництво та розвиток виробництв.

Володимир Зеленський і Фрідріх Мерц домовилися поновити роботу міжурядового формату Україна – Німеччина на рівні Президента й канцлера. Це формат, який може збільшити спільні результати в багатьох сферах. Міжурядові консультації відбудуться наприкінці цього року – вперше з 2004-го.

За інформацією Офісу Президента

28 травня в Києві відбулася зустріч Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з Прем’єр-міністром Фінляндської Республіки Петтері Орпо та фінськими урядовцями.

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президенткою Бундестагу Німеччини Юлією Кльокнер.

Володимир Зеленський та Юлія Кльокнер обговорили пропозиції, які можуть допомогти закінчити війну справедливим і тривалим миром. Глава держави наголосив, що поки Росія не демонструє жодних намірів робити кроки до миру.