Станом на початок 2024 року нашу країну захищали понад 45 тисяч жінок-військовослужбовиць, 4 тисячі з них — у боях нарівні з чоловіками. Ще 13 тисяч українок мають статус учасниць бойових дій. Попри те, що ці жінки вміють давати відсіч ворогу, у спілкуванні з цивільними вони часто стикаються зі стереотипами, нерозумінням їхнього досвіду та ігноруванням їхніх потреб.

Про те, з якими труднощами й викликами стикаються військовослужбовиці на війні та по поверненню в цивільне життя, розповідають ветеранки Юлія Кіріллова та Катерина Приймак в одній із серій нового освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» на платформі «Дія.Освіта».

Вони, зокрема, розповідають про незручну й навіть шкідливу для жіночого здоровʼя форму, про упереджене ставлення офіцерів, невідповідність потребам жінок медичних послуг,  відсутність «жіночих» напрямів у програмах реабілітації (як-от відсутність послуг гінеколога) тощо.

РІЗНИЦЯ СПРИЙМАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЧОЛОВІЧОЇ ТА ЖІНОЧОЇ СТАТІ

НА ЖАЛЬ, ВЕТЕРАНКИ БІЛЬШЕ СТИГМАТИЗОВАНІ СУСПІЛЬСТВОМ, ОСКІЛЬКИ В УЯВЛЕННІ БАГАТЬОХ ЖІНКА І ВІЙСЬКОВА СЛУЖБА — НЕ СУМІСНІ.

«Якщо ти — чоловік-військовий, тебе чекає вдома дружина, дитина. Це нікого не дивує. Але, якщо ти — жінка-військова, яка пішла, а дитина лишилася з чоловіком, суспільство може сказати, що він — “каблук”, “тряпка”, “не служить”, а мама — “кинула дитину”, “мама-зозуля”, “спить з мужиками на війні”», — із болем говорить Катерина Приймак, ветеранка, очільниця руху VETERANKA.

У цивільному житті ветеранки стикаються із труднощами у пошуку психологічної підтримки та реабілітації (наприклад, часто центри реабілітації не адаптовані до жінок, яким нема з ким залишити маленьку дитину).

До того ж після повернення на них вдома часто чекає не відпочинок, а домашня рутина, побутові та економічні проблеми, а часом — ейджизм та громадський осуд.

КОРЕКТНА КОМУНІКАЦІЯ ТА ПРАВИЛЬНА ПІДТРИМКА

Щоб проявити повагу до ветеранки, не кажіть «Нащо тобі та війна здалася, ти мала б з дітьми сидіти», «То не жіноча справа», «Жінкам там робити нічого», «Краще подумай про дітей»… Це травмує. Особливо в часи повномасштабної війни, коли жінки виконують завдання і несуть відповідальність нарівні з чоловіками.

«Купа питань типу “Як ви робите манікюр в окопі”… Просто нонсенс! Жодного професійного спрямування питань, все про жіночність… Це жахливо, — розповідає Катерина про досвід спілкування з цивільними. — Мені важливо, щоб визнавали мій професіоналізм. Жінки, в яких повірили, — це чи не найкращі воїтельки, надійні й сміливі».

Базові принципи реінтеграції ветеранок:

• повага до неї, її досвіду та рішень;
• толерантність та емпатія з боку оточення;
• поважне ставлення до її особистого простору, підтримка її способу адаптації до цивільного життя.

Жінки з бойовим досвідом дещо інакше переживають процеси повернення до цивільного життя — їм важче реінтегруватися. Водночас ветеранки частіше усвідомлюють важливість турботи про ментальне здоровʼя, звертаються до фахівців, тож варто підтримувати такі їхні наміри.

Ось контакти організацій, в яких готові підтримати та допомогти:

• ГО «Вільний вибір» — (063) 64 64 991, vvybir.org.ua.
• Гаряча лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду — 0 800 33 20 29.
• Ветеранська спільнота Veteran Hub — veteranhub.com.ua
• ГО «Дівчата» — divchata.org.
• БО «Жінка і війна» — womanandwar.com.
• БФ «Сильні» — sylni.org.
• ГО «Жіночий ветеранський рух» — uwvm.org.ua.

Більше рекомендацій від фахівців є в посібнику «Люди з досвідом війни. Взаємодія». Це гід з толерантної взаємодії, створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Довідка: освітній серіал «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» на платформі «Дія.Освіта» містить 11 епізодів із поясненнями авторитетних українських експертів. Мета серіалу — навчити коректно та з повагою комунікувати з чинними військовими, ветеранами та ветеранками. Його мета – навчити коректно та з повагою комунікувати з чинними військовими, ветеранами та ветеранками. Серіал можна дивитися на «Дія.Освіта». Серіал є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» — гіда з толерантної взаємодії, створеного за ініціативою першої леді Олена Зеленська.Проєкт реалізовано Міністерство цифрової трансформації України для платформи «Дія.Освіта» за підтримки Координаційний центр КМУ/Mental Health UA, громадської організації «Безбарʼєрність» та компанії «Visa» — учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».

За інформацією МОЗ України

В Україні провели Digital Power Summit 2024, під час якого відзначили громади, які показали вагомі цифрові успіхи. А також презентували перший пілотний Індекс цифрової трансформації територіальних громад України.

Під час форуму, CDTO ОВА та цифрові лідери громад поспілкувалися з представниками уряду, обговорили пріоритетні проєкти 2024 року та які цифрові рішення можна ініціювати у своїх громадах та регіонах.

Серед ключових тем:

• Цифрові інструменти у освітній, медичній, соціальній та фінансовій сферах
• Цифрова економіка і цифрові послуги
• Кібербезпека та кіберстійкість
• Розвиток людського капіталу та державні програми для цього
• Естонський досвід із розвитку цифрової трансформації у малому місті

Учасники саміту взаємодіяли інтерактивно – у групах обговорили успішні локальні цифрові проєкти: проаналізувати результати, обмінялися думками та ідеями. Менторами груп стали регіональні координатори Програми EGAP та CDTO ОВА. Після обговорень кожна група представила учасникам форуму цифрові кейси, які можна ініціювати на місцевому рівні.

Також онлайн до форуму долучився Індрек Еенсаар, керівник Департаменту Інновацій  муніципалітета Сауе (Естонія). Він поділився досвідом цифровізації в своєму муніципалітеті та наголосив на важливості підтримувати жителів громад під час впровадження цифрових проєктів.

«В Україні реформа децентралізації є важливою складовою публічного урядування. Реалізація цього неможлива без громад, які активно залучені в процеси трансформації та впроваджують ініціативи Мінцифри на місцях. Щоб оцінити рівень цифровізації громад, спільно з партнерами розробили перший пілотний Індекс цифрової трансформації територіальних громад України. Як і Digital Economy and Society Index, що відстежують еволюцію держав-членів ЄС, наш Індекс враховує цифрову економіку. Це дозволяє оцінити рівень розвитку інформаційних технологій та доступу до них у громадах. А також забезпечити зростання конкурентоспроможності громад і їхній інноваційний розвиток. Дякую громадам, які долучилися та надали інформацію у форматі самооцінки», — зазначає Валерія Іонан, заступник Міністра цифрової трансформації з питань євроінтеграції.

Мета Індексу — відстежити рівень цифровізації громад. Результати допоможуть керівникам громад визначити сильні та слабкі сторони та впроваджувати необхідні цифрові ініціативи.

Пілотний Індекс цифрової трансформації територіальних громад України втілено за сприяння Мінцифри, Фонду Східна Європа у межах швейцарсько-української Програми EGAP та за методологічної підтримки Deloitte.

Для вимірювання Індексу використали наступні показники:

• цифрова економіка в ТГ
• розвиток цифрових навичок населення
• цифрова інфраструктура
• цифровізація публічних послуг
• цифрова трансформація ОМС

«Структура Індексу, так само як методологія його обчислення розроблені із врахуванням концепції цифрового розвитку ЄС. Індекс враховує гармонійність розвитку за всіма напрямами і створює не лише можливості для самооцінки  і визначення пріоритетів цифрового розвитку громади, але також вказуватиме на точки зростання і підтримки для Уряду, інвесторів та донорів», — зазначив Сергій Гунько, лідер команди регіональної цифровізації швейцарсько-української програми EGAP.

За результатами дослідження першого пілотного Індексу визначили громади, що 2023 року показали вагомий цифровий результат.

Ознайомитися з першим пілотним Індексом цифрової трансформації територіальних громад України можна за посиланням на бета-версії вебплатформи Цифрова громада.

У планах на 2024 рік для CDTO та цифрових лідерів на місцях продовжувати роботу в  напрямі цифрової трансформації громад. Підтримувати вже наявні проєкти та реалізовувати нові.

Форум Digital Power Summit 2024 ініціювали Міністерство цифрової трансформації України та швейцарсько-українська Програма EGAP, що виконується Фондом Східна Європа.

Методичні рекомендації щодо складання завдання на проектування для реконструкції будівель закладів загальної середньої освіти, що постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації розроблені на замовлення Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України.

Надає підтримку практичних кроків енергоефективності в публічних закупівлях та програмних діях для відновлення України за принципом «краще ніж було» Проєкт GIZ «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС з енергоефективності в Україні». У контексті будівництва це означає будувати із застосуванням сучасних енерго- та ресурсоефективних технологій, методів управління, екологічних будівельних матеріалів.

Завантажити

Методичні рекомендації стануть в нагоді:

• замовникам для складання завдання на проектування об’єкту нового будівництва чи реконструкції;
• архітекторам і проектувальникам – якісно виконати завдання по проєктуванню об’єкту з досягненням кращих показників енергоефективності та поліпшених характеристик будівлі на усіх стадіях її життєвого циклу.

Методичні рекомендації:

• базуються на комплексному аналізі проектної документації на будівлі закладів загальної середньої освіти яка відповідає принципам сталого будівництва із застосуванням сучасних енерго- і ресурсозберігаючих технологій;
• відповідають вимогам ДБН В.2.2-3:2018 «Заклади освіти», ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», національних стандартів у сфері управління відходами руйнації, термомодернізації, вимог до укриття тощо;
• враховують положення законів України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про енергетичну ефективність» та рекомендації і проектні рішення приведені у Методичному посібнику«Методичні рекомендації – Основи проектування та реконструкції енергоефективних будівель закладів загальної середньої освіти з поліпшеними екологічними характеристиками» (2024) та отримані коментарі за результатом публічного обговорення.

Застосування рекомендацій дозволить Агентству відновлення та іншим замовникам замовити розробляння проєкту реконструкції школи за принципом Build Back Better (краще ніж було) з врахуванням кращих практик ЄС та рекомендацій Світового банку. Такі проєкти матимуть перевагу в отриманні фінансової допомоги відбудови, тому що відповідатимуть вимогам потенційних донорів до енергетичної ефективності, кліматичної та екологічної сталості.

Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 по 07 травня 2024 орієнтовно склали: 

особового складу / personnel ‒ близько/ about 476460 (+1160) осіб / persons,

танків / tanks ‒ 7405 (+25) од,

бойових броньованих машин / APV ‒ 14227 (+14) од,

артилерійських систем / artillery systems – 12287 (+37) од,

РСЗВ / MLRS – 1057 (+0) од,

засоби ППО / Anti-aircraft warfare systems ‒ 792 (+1) од,

літаків / aircraft – 349 (+0) од,

гелікоптерів / helicopters – 325 (+0) од,

БПЛА оперативно-тактичного рівня / UAV operational-tactical level – 9717 (+34),

крилаті ракети / cruise missiles ‒ 2149 (+1),

кораблі /катери / warships / boats ‒ 26 (+0) од,

підводні човни / submarines – 1 (+0) од,

автомобільної техніки та автоцистерн/ vehicles and fuel tanks – 16509 (+32) од,

спеціальна техніка / special equipment ‒ 2017 (+9)

Дані уточнюються

Бажаю здоров’я, шановні українці, українки!

Щойно провів засідання Ставки. Перше – це фронт. Доповідь Головкома – він був на передовій, безпосередньо у бригадах. Доповів про ключові виклики та потреби. Готуємося. Була також доповідь щодо нашого власного виробництва зброї та комплектації наших бригад. Максимум робимо, щоб дати більше зброї для наших воїнів. Окремо обговорили постачання від партнерів – терміни постачання та можливість прискорити реальне надходження зброї та снарядів від партнерів. Реально. Фактично. За політичними рішеннями має бути реальна логістика – реальне отримання зброї нашими воїнами. Всі, хто залучений, мають зараз працювати 24/7 із партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами.

Сьогодні ж було честю для мене привітати із професійним днем наших воїнів-піхотинців. Це основа наших Збройних Сил України – це підрозділи, які на землі своєю силою, своїми діями, своєю стійкістю визначають, чий прапор на цій землі. І я дякую кожному нашому воїну, усім бойовим бригадам, які роблять максимум, щоб знищувати окупанта й захищати Україну. Сьогодні відзначив державними нагородами воїнів, які проявили себе найкраще саме в боях, та почесними відзнаками й бойовими прапорами – бойові бригади. Дякую вам, воїни! Дякую всім, хто дає Україні необхідні фронтові результати й захищає нашу державу та людей.

Вдень було кілька міжнародних розмов – зараз ми надзвичайно активно працюємо, готуючи інавгураційний Саміт – Саміт миру у Швейцарії. І важливо, щоб на Саміті змогли проявити своє лідерство якнайбільше держав, якнайбільше суб’єктів, які зацікавлені у повній силі Статуту ООН та міжнародного права. Сьогодні – президенти Литви та Польщі – Гітанас Наусєда та Анджей Дуда, прем’єр-міністри Естонії та Канади – Кая Каллас та Джастін Трюдо… Особисто їх запросив на Саміт. Я подякував за підтримку нашої роботи заради справедливого миру – за підтримку Формули миру. Такий мир і справжнє відновлення спокою в міжнародних відносинах можливі лише за умови, що світова більшість долучиться до встановлення миру й примусить до миру Росію – примусить її визнавати базові правила нормального співжиття народів. Я вдячний усім партнерам, які допомагають нам із реалізацією цього завдання. Я вдячний кожному лідеру, який комунікує з іншими, щоб вони теж були на Саміті й теж сказали своє слово. Теперішній світ – це світ більшості, це такий світ, у якому ніхто не має і не повинен мати привілею нав’язувати щось іншим народам. Тим більше нав’язувати насильством. Всі однаково важливі, і кожен народ однаково заслуговує на повагу. Саме в цьому – наша Формула миру, вона вигідна кожному народу, і Саміт миру дає змогу не на словах, а реально показати, хто справді за рівноправ’я у світі. Завтра і найближчими тижнями будемо працювати з країнами та лідерами – будемо говорити, щоб міжнародне право було підтримане міжнародною солідарністю.

Дякую кожному й кожній, хто з Україною! Дякую всім, хто б’ється та працює заради того, щоб життя та справедливість перемагали!

Слава Україні!

На початок 2024 року нашу країну захищали понад 45 тис. жінок-військовослужбовиць, 4 тис. з них — у боях нарівні з чоловіками. Ще 13 тис. українок мають статус учасниць бойових дій. Попри те, що ці жінки вміють давати відсіч ворогу, у спілкуванні з цивільними вони часто стикаються зі стереотипами, нерозумінням їхнього досвіду та ігноруванням їхніх потреб.

Про те, з якими труднощами й викликами стикаються військовослужбовиці на війні та по поверненню в цивільне життя, розповідають ветеранки Юлія Кіріллова та Катерина Приймак в одній із серій нового освітнього серіалу «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» на платформі «Дія.Освіта».

Вони, зокрема, говорять про незручну й навіть шкідливу для жіночого здоровʼя форму, про упереджене ставлення офіцерів, невідповідність потребам жінок медичних послуг,  відсутність «жіночих» напрямів у програмах реабілітації (як-от відсутність послуг гінеколога) тощо.

«Якщо ти — чоловік-військовий, тебе чекає вдома дружина, дитина. Це нікого не дивує. Але, якщо ти — жінка-військова, яка пішла, а дитина лишилася з чоловіком, суспільство може сказати, що він — “каблук”, “тряпка”, “не служить”, а мама — “кинула дитину”, “мама-зозуля”, “спить з мужиками на війні”», — із болем говорить Катерина Приймак, ветеранка, очільниця руху VETERANKA.

У цивільному житті ветеранки стикаються із труднощами в пошуку психологічної підтримки та реабілітації (наприклад, часто центри реабілітації не адаптовані до жінок, яким нема з ким залишити маленьку дитину).

До того ж після повернення на них вдома часто чекає не відпочинок, а домашня рутина, побутові та економічні проблеми, а часом — ейджизм і громадський осуд.

Щоб виявити повагу до ветеранки, не кажіть: «Нащо тобі та війна здалася, ти мала б з дітьми сидіти», «То не жіноча справа», «Жінкам там робити нічого», «Краще подумай про дітей»… Це травмує. Особливо в часи повномасштабної війни, коли жінки виконують завдання і несуть відповідальність нарівні з чоловіками.

Базові принципи реінтеграції ветеранок:

• повага до неї, її досвіду та рішень;
• толерантність та емпатія з боку оточення;
• поважне ставлення до її особистого простору, підтримка її способу адаптації до цивільного життя.

Жінки з бойовим досвідом дещо інакше переживають процеси повернення до цивільного життя — їм важче реінтегруватися. Водночас ветеранки частіше усвідомлюють важливість турботи про ментальне здоровʼя, звертаються до фахівців, тож варто підтримувати такі їхні наміри.

Ось контакти організацій, в яких готові підтримати та допомогти:

• ГО «Вільний вибір» — (063) 64 64 991, vvybir.org.ua.
• Гаряча лінія кризової підтримки Українського ветеранського фонду — 0 800 33 20 29.
• Ветеранська спільнота Veteran Hub — veteranhub.com.ua
• ГО «Дівчата» — divchata.org.
• БО «Жінка і війна» — womanandwar.com.
• БФ «Сильні» — sylni.org.
• ГО «Жіночий ветеранський рух» — uwvm.org.ua.

Більше рекомендацій від фахівців є в посібнику «Люди з досвідом війни. Взаємодія». Це гід із толерантної взаємодії, створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської.

Довідково:

Освітній серіал «Люди з досвідом війни. Гідність. Взаємодія» на платформі «Дія.Освіта» містить 11 епізодів із поясненнями авторитетних українських експертів. Мета серіалу — навчити коректно та з повагою комунікувати з чинними військовими, ветеранами та ветеранками. Його мета – навчити коректно та з повагою комунікувати з чинними військовими, ветеранами та ветеранками. Серіал можна дивитися на «Дія.Освіта». Серіал є продовженням однойменного розділу «Довідника безбар’єрності» — гіда з толерантної взаємодії, створеного за ініціативою першої леді Олена Зеленська.

Проєкт реалізовано Міністерство цифрової трансформації України для платформи «Дія.Освіта» за підтримки Координаційний центр КМУ/Mental Health UA, громадської організації «Безбарʼєрність» та компанії «Visa» — учасниці спільноти «Бізнес без бар’єрів».

Діалог з замовниками і постачальниками сфери публічних закупівель. Нові інструменти підтримки замовників сфери публічних закупівель презентують 16 травня у форматі онлайн та офлайн.

Очна участь: Київська школа економіки, м. Київ, вул. Миколи Шпака, 3
Онлайн участь: платформа – Teams

Запрошують на презентацію нових інструментів для просування енергоефективності у сфері публічних закупівель:

• замовників публічної сфери
• виробників, дистриб’юторів імпортерів та постачальників
• надавачів послуг
• бізнес-асоціації, неурядові організації.

За участю представників:

• Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України
• Міністерства економіки України
• Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України
• ДП «Прозоро»

Проєкт «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні» виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).

Під час заходу йтиметься про:

• роль енергоефективності у сфері публічних закупівель
• реформу сфери публічних закупівель і можливості замовників застосовувати критерії та методи оцінки пропозиції на підтримку енергоефективності в закупівлях, зокрема метод оцінки вартості життєвого циклу
• розвиток технічного регулювання щодо вимог екодизайну та наявність нормативно-правових актів, стандартів і маркувань для застосування вимог до енергоефективності в публічних закупівлях тощо.

Презентація напрацьованих/оновлених інструментів командою експертів проекту GIZ:

• історії успіху енергоефективності в публічних закупівлях
• проєкт оновленої Примірної методики визначення вартості життєвого циклу
• Калькулятор для розрахунку вартості життєвого циклу предмету закупівлі
• інформаційний розділ на www.infobox.prozorro.org – «Екологічні вимоги».

Учасники, що відвідають захід очно, отримають сертифікати учасника і можливість подальших консультації від команди експертів-практиків проекту GIZ.

Програма

Реєстрація обов’язкова і триває до 14 травня – 12:00.

Заповніть, будь ласка, Анкету учасника

Виникли питання, звертайтесь:

Олена Іванова, начальниця відділу моніторингу, взаємодії з ЦОВВ та регіонального розвитку ВГО «Жива планета» +38-067-886-31-93, +38-063-982-32-53 (тел., Viber, Telegram)
info@livingplanet.org.ua

Довідково:

Презентовані інструменти розроблені ВГО «Жива планета» в партнерстві з проєктом «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні», що виконується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за дорученням Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та співфінансуванням Державного секретаріату Швейцарії з економічних питань (SECO).

3 400 українських родин взяли кредити на придбання житла за програмою єОселя загалом на майже 6 млрд грн від початку 2024 року. 30% з них – на купівлю житла першого продажу. Загалом від початку дії програми кредити взяли 9 757 родин на понад 15 млрд грн. Про це повідомляють у Міністерстві економіки України.

За чотири місяці цього року кредити на придбання житла за програмою єОселя взяли вже понад 3 400 українців на загальну суму майже 6 млрд грн. 3 300 родин придбають квартири, 122 – приватні будинки. 30% кредитів за програмою видано на придбання житла так званого першого продажу – готового від забудовника або такого, що будується. Загалом від початку дії програми іпотечні кредити взяли вже майже 10 тисяч родин на понад 15 млрд грн.

Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 264 кредити на 467 млн грн, серед яких:

• кредити під 3% отримали 124 військовослужбовці та силовики, 23 педагоги, 17 медиків та 1 науковець;
• кредити під 7% отримали 81 українець без власного житла, 9 ВПО та 9 ветеранів.

Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку – 183 кредити, в той же час 81 українець взяв кредит на купівлю житла першого продажу – готового у забудовника, або в будинку, який зводиться.

Нагадаємо, що скористатись програмою доступного кредитування сьогодні можуть як представники окремих професій, так і громадяни, які не мають у власності житла або хочуть покращити його умови. Для військовослужбовців ЗСУ за контрактом, вчителів, медиків та науковців пільгова ставка складає 3% річних. Для інших категорій – учасників бойових дій, ветеранів, ВПО, інших громадян – ставка іпотеки становить 7%.

Довідково:

Програма єОселя почала свою роботу в жовтні 2022 року. Реалізовують програму Мінекономіки спільно з Мінцифри та ПрАТ “Укрфінжитло”. Банками-партнерами єОселі є Ощадбанк, Приватбанк, Укргазбанк, Глобус банк, Sky Bank, Укрексімбанк, Sense Bank та Банк Кредит Дніпро.

Ще сьогодні спостерігаємо майже літній день з високими 23-25°. Тепло буде і вночі 7-12°. А вже завтра вдень все зміниться. Атмосферний фронт, який перетинатиме Черкащину зумовить грозові дощі, місцями у супроводі посилення вітру та граду. Про це інформує начальник обласного гідрометцентру Віталій Постригань.

За грозовим фронтом хлине арктичне повітря, яке знизить температуру на 4-6º, середньодобові температури відповідатимуть середині квітня: вночі 2-7º тепла, вдень 12-17º тепла. Погода змусить змінити свій стиль та підлаштуватись під похолодання.

Пік похолодання на Черкащині очікується 9-10 травня. На поверхні ґрунту прогнозуємо заморозки 0-3º (особливо в низинах та місцях, близьких до водойм). Розраховуємо, що ці заморозки вже будуть останніми цієї весни. Найбільш пізня дата заморозків в області на поверхні ґрунту 28 травня у 1997 році.

За попередніми прогностичними розрахунками, літнього тепла до другої половини травня чекати ще не варто, слідкуйте за нашими публікаціями.

Від початку 2024 року 8 884 підприємці отримали кредити за програмою «Доступні кредити» на загальну суму 35 млрд гривень. 20% кредитів видано бізнесу, що працює в зоні високого воєнного ризику.

Минулого тижня підприємці отримали 782 доступних кредити на суму 3,7 млрд гривень. Від початку дії програми (лютий 2020 року) було видано 87,8 тисячі кредитів на суму 302 млрд гривень.

З початку 2024 року підприємці взяли найбільше доступних кредитів на поповнення обігових коштів – на 14,3 млрд грн, 7,5 млрд грн кредитів банки видали бізнесу, який працює в зоні високого воєнного ризику, 7 млрд грн – переробним підприємствам, 5,5 млрд грн – на реалізацію інвестиційних проектів.

Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють у сферах:

·  сільського господарства (47 %);

·  оптової та роздрібної торгівлі (25 %);

·  переробної промисловості (18 %).

Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Дніпропетровська, Одеська, Київська, Харківська, Вінницька, Полтавська області та м. Київ.

На сьогодні участь у програмі беруть 45 банків, найбільшу кількість кредитів від початку дії програми видали «Приватбанк» (39,8 тис.), «Ощадбанк» (13,5 тис.) та «Райффайзен Банк Аваль» (5,4 тис.).

За інформацією Міністерства економіки України