За минулий тиждень у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали від уповноважених банків 408 пільгових кредитів на загальну суму 1,5 млрд грн, зокрема, від банків державного сектору економіки – 273 кредити на 0,8 млрд грн.

З початку 2025 року за програмою 5-7-9 підприємці отримали 13 970 кредитів на 44,3 млрд грн, з яких від банків державного сектору економіки – 9 258 кредитів на 19,5 млрд грн.

За час дії воєнного стану в Україні видано 83 605 кредитів на 320,7 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 61 163 кредити на 161,5 млрд грн), з яких станом на 30 червня цьогоріч:

– 44,54 млрд грн – на інвестиційні цілі;

– 74,73 млрд грн – на фінансування оборотного капіталу;

– 48,35 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;

– 43,85 млрд грн – на переробку сільськогосподарської продукції;

– 2,72 млрд грн – на фінансування енергосервісу;

– 57,28 млрд грн – на антивоєнні цілі;

– 37,04 млрд грн – кредитування в зоні високого воєнного ризику.

Усього з моменту старту Програми підписано 118 427 кредитних договорів на 410,4 млрд грн, з них банками державного сектору економіки – 82 130 договорів на 190,5 млрд грн.

Програму реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП), єдиним учасником якого є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі ключові аспекти діяльності Фонду.

За Державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» ФРП уклав угоди про співробітництво з 46 банками. Держава продовжує здійснювати всі необхідні компенсаційні виплати на користь бізнесу за укладеними кредитними договорами у межах Програми.

Нагадаємо, що восени минулого року Уряд підтримав запропоновані Мінфіном зміни для удосконалення процесів надання фінансової державної підтримки мікро- , малого та середнього підприємництва (ММСП), що особливо важливо в умовах повномасштабної війни. Насамперед йдеться про розвиток Державних програм «Доступні кредити 5-7-9%», «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9%», «Доступний факторинг».

З умовами участі в програмах та переліком уповноважених банків можна ознайомитись за покликанням.

За інформацією Міністерства фінансів України

З початку 2025 року бізнес отримав 13970 пільгових кредитів за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» на загальну суму 44,3 млрд грн. Від старту програми у лютому 2020 року бізнес залучив 118,4 тис. кредитів на суму 410,4 млрд грн. Минулого тижня українські підприємці отримали 408 пільгових кредитів на 1,5 млрд грн. 

— У першому півріччі 2025 року український бізнес отримав близько 14 тис. пільгових кредитів на загальну суму понад 44 млрд грн. Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» підтримує саме підприємців, які працюють в реальному секторі економіки. Переважна більшість доступних кредитів за цією програмою йдуть на фінансування інвестиційних цілей, розвиток переробки та підтримують бізнесу у зонах високого воєнного ризику, — зазначив  заступник міністра економіки України Андрій Телюпа.

Від початку року в межах програми бізнес отримав найбільше кредитів за такими напрямками:

• 12,3 млрд грн — на переробку;
• 11,4 млрд грн — інвестиційні кредити;
• 9,9 млрд грн — на кредитування в зоні високого воєнного ризику.

Найчастіше кредитуються підприємства, що працюють в переробній промисловості, в сільському господарстві, у сфері гуртової та роздрібної торгівлі.

Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська, Вінницька, Полтавська області та м. Київ.

На сьогодні участь у програмі беруть 46 банків, найбільшу кількість кредитів від початку дії програми видали «Приватбанк» (54,9 тис.), «Ощадбанк» (18,1 тис.) та «Укргазбанк» (6,5 тис.).

Довідково:

Програма «Доступні кредити 5-7-9 %» є складовою політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні» і спрямована на стимулювання мікро-, малого та середнього бізнесу через здешевлення кредитних ресурсів за рахунок державних компенсацій або державних гарантій.

Програма реалізується через Фонд розвитку підприємництва та уповноважені банки. Деталі та умови участі – на сайті

За інформацією Міністерства економіки України

Черкаські школярі вибороли “срібло” на всеукраїнському етапі змагань “Пліч-о-пліч” з шахів. Про це інформують в обласному управлінні у справах сім’ї, молоді та спорту.

П’ятий етап фізкультурно-оздоровчих заходів та змагань “Всеукраїнські шкільні ліги пліч-о-пліч” з шахів пройшов у Києві та зібрав школярів з усієї України.

Нашу область гідно представила команда “Червоні вовки” з Черкаського фізико-математичного ліцею. Учні 10-11 класів продемонстрували свою майстерність, наполегливість, високий рівень підготовки та професіоналізм.

Нагадаємо, що нещодавно на Черкащині завершився V етап “Всеукраїнських шкільних ліг пліч-о-пліч” з футзалу.

Під час форуму «Безпечна громада 2025» міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко представив новий безпековий проєкт МВС – «Офіцер-рятувальник громади», який покликаний суттєво підвищити ефективність системи цивільного захисту на місцях.

Офіцер-рятувальник громади – це фахівець ДСНС, який працює безпосередньо в громаді. Його головне завдання – забезпечити системну роботу з превенції та підготовки населення до можливих надзвичайних ситуацій.

Як розповів глава МВС України, в основі ініціативи – успішний досвід проєкту «Поліцейський офіцер громади», який продемонстрував високу ефективність та довіру з боку населення.

– Ми дбаємо про безпеку в кожній громаді, ми дбаємо про те, щоб у кожному найвіддаленішому населеному пункті ця безпека була організована. Саме тому ми запроваджуємо таку посаду як офіцер-рятувальник. Це людина, яка відповідатиме за всю систему цивільного захисту в регіоні. Кожен фахівець буде навченим. Курси для офіцерів вже показують свій практичний складник. І ми впевнені, що цей працівник разом зі всією системою безпеки, яку ми створюємо, надасть впевненість кожному нашому громадянину. Завдання МВС – максимально контролювати усю безпекову ситуацію, – заявив Ігор Клименко, відповідаючи на запитання журналістів на полях форуму.

За інформацією Урядового порталу

Уряд готує нову грантову програму для підприємств, які зазнали руйнувань через бойові дії. Про це повідомила перша віце-прем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко під час Форуму влади та бізнесу в Києві. Максимальна сума допомоги — до 16 млн грн, але не більше суми завданих збитків.

— Щоденні атаки росіян руйнують економіку. Щоб відновлювати підприємства, потрібні ресурси, тому Уряд запускає новий грант, який так і назвали — на відновлення. Постраждалі від руйнувань підприємства зможуть отримати до 16 млн грн, що допоможуть їм повернутися до роботи. Це про збереження виробництва, робочих місць і життя в громадах. Наше завдання підтримати бізнес та дати йому впевненість, що держава стоїть поруч і допомагає вистояти й відновитися, — зазначила Юлія Свириденко.

Умови програми

Отримати грант зможуть як юридичні особи, так і ФОП, чиї виробничі потужності були пошкоджені. За кошти можна буде придбати нове обладнання, оплатити його доставку й монтаж. Потрібно подати бізнес-план, акт оцінки збитків та витяг з ЄРДР.

Ті підприємства, які раніше отримували грант на переробку, можуть подаватися повторно — але сума нового гранту зменшиться на попередню. Серед умов: створення щонайменше 5 робочих місць і сплата податків на суму гранту впродовж трьох років (зокрема 20% — у вигляді ЄСВ із нових працівників).

Не зможуть отримати грант ті, хто має прострочені кредити, є фігурантами кримінальних справ, працює з країною-агресором або перебуває під санкціями. Рішення ухвалюватимуть Мінекономіки та Державна служба зайнятості.

Окрім нового гранту, Юлія Свириденко нагадала про вже чинні інструменти розвитку українських виробників, об’єднані політикою Зроблено в Україні: «Доступні кредити 5-7-9», компенсації за купівлю української техніки, індустріальні парки, локалізація в публічних закупівлях, єОселя.

Під час заходу представники бізнесу озвучили низку питань, які потребують подальшого опрацювання Урядом.

• Подальша підтримка українських виробників. Підприємці очікують подальшого впровадження програм розвитку виробництва. Зокрема, в частині доступу до публічних і оборонних закупівель. Потребують розширення програми компенсацій на українську техніку і обладнання. Очікують швидкого розгляду в Парламенті механізму компенсації капітальних інвестицій через податки.
• Економічна політика для прифронтових регіонів. Підприємства в прифронтових областях працюють у складніших умовах, і потребують окремої економічної політики. Насамперед — вирішення проблем з кредитуванням, оскільки банки не приймають майно з цих регіонів у заставу. Також актуальні питання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно та відновлення життя в громадах.
• Доступ до міжнародних ринків. Бізнес зацікавлений у розширенні доступу до зовнішніх ринків. Йдеться про скасування мит, усунення нетарифних бар’єрів, спрощення сертифікації та відповідності санітарним вимогам. Позитивним прикладом є прогрес у торгівлі з Канадою.
• Інституційна підтримка експорту. Україна потребує розбудови сучасної інфраструктури для просування експорту. Бізнес очікує відновлення фінансування участі у міжнародних виставках, спрощення сертифікації, запуску промислового «безвізу». Важливо розвивати інституції — зокрема, докапіталізувати ЕКА, відновити торгівельні місії при посольствах і створити установу з фінансування експорту.
• Розвиток людського капіталу. Підприємства по всій країні стикаються з дефіцитом кваліфікованих кадрів. Бізнес закликає розвивати програми повернення фахівців з-за кордону та з-поміж ВПО, а також забезпечувати їх житлом. Потрібні дієві програми профтехосвіти та перекваліфікації.
• Євроінтеграція та її виклики для бізнесу. Євроінтеграція відкриває нові можливості, але також несе виклики для української економіки, особливо для агросектору. Аграрії очікують активної позиції держави в переговорах з ЄС і системної підтримки адаптації до нових стандартів і правил.

— Ми фіксуємо всі ці запити, у співпраці з бізнесом будемо шукати рішення. Ми опрацюємо питання та покладемо їх в основу подальших змін до нашої економічної політики, — підсумувала Юлія Свириденко.

За інформацією Урядового порталу

Дорогі українці.

Щойно підписав указ про відзначення званням Герой України Максима Устименка – українського льотчика, одного з найкращих наших пілотів. На жаль, посмертно. Сьогодні він загинув, захищаючи наше небо, наших людей від чергової російської масованої атаки – було більш ніж 500 ударних дронів і ракет тільки за одну минулу ніч. І більшість із них було збито. Максим Устименко воював ще з часів АТО, він освоїв чотири типи літаків, і на його рахунку – справді важливі результати для України. Боляче втрачати таких людей. Мої співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам. Вічна пам’ять!

Сьогодні ж підписав указ, яким уводиться в дію рішення РНБО України щодо Оттавської конвенції – це конвенція про заборону протипіхотних мін. Росія ніколи не була учасницею цієї конвенції та надзвичайно цинічно використовує протипіхотні міни. Причому не тільки зараз, у війні проти України. Це фірмовий почерк російських убивць – знищувати життя всіма методами, які в них є. І хімічну зброю, і балістику, зокрема ракети середньої дальності, також різні типи мін, зокрема протипіхотні. На жаль, так. Звісно, ми бачимо, як наші сусіди у Європі реагують на цю загрозу. Ми знаємо також і складнощі процедури виходу, коли це здійснюється в умовах війни. Робимо цей політичний крок і даємо таким чином сигнал усім нашим партнерам, на чому зосереджуватися. Це стосується всіх країн, які по периметру російських кордонів. Саме протипіхотні міни є інструментом, який дуже часто не має альтернативи для оборони.

І ще одне.

Наші інституції почали виконувати рішення РНБО України щодо синхронізації санкцій Європи та українських санкцій. Повністю синхронізовані 13-й та 14-й пакети санкцій ЄС – це тепер будуть на сто відсотків також санкції України. Сьогодні я затвердив це. Так само на сто відсотків синхронізуємо пакет європейських санкцій щодо режиму в Ірані – там багато діячів, багато компаній, і не тільки те, що стосується військового виробництва та схем зовнішнього терору проти сусідів у регіоні, а й внутрішніх репресій в Ірані. Це один із найбільш жорстоких режимів у світі – не дивно, що Путін знайшов із ним спільну мову. Ми продовжимо всю цю роботу щодо синхронізації, і я очікую від усіх наших інституцій у державі швидкого руху. Зараз санкції повинні бути одним із ключових пріоритетів – санкції світу проти Росії. Це те, що реально обмежує російські стратегічні можливості розвитку, їхній потенціал і повинно з кожним днем більш болісно обмежувати російську можливість продовжувати цю війну, війну проти нашої незалежності. Готуємо на наступному тижні нові, спільні з партнерами рішення щодо нашого захисту, нашої стійкості. Дякую всім, хто нам допомагає. Дякую всім, хто дбає про Україну, як про самого себе.

Слава Україні!

За інформацією Офісу Президента

Під час робочого візиту до Королівства Іспанія Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів зустріч з Прем’єр-міністром Іспанії Педро Санчесом.

Глава українського Уряду подякував за підтримку нашої країни. За його словами, загальний обсяг допомоги складає понад 2 млрд євро.

У Києві Президент Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Польщі Анджеєм Дудою, який приїхав в Україну перед завершенням свого президентського строку.

Глава держави зазначив, що Анджей Дуда є особливим гостем, який був з Україною із перших секунд повномасштабної війни.

Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 30.06.25 орієнтовно склали:

• особового складу ‒ близько 1 020 010 (+1 070) осіб;
• танків ‒ 10 980 (+4);
• бойових броньованих машин ‒ 22 922 (+7);
• артилерійськихсистем – 29 718 (+29);
• РСЗВ – 1 427 (+2);
• засоби ППО ‒ 1 190 (+1);
• літаків – 420 (+0);
• гелікоптерів – 340 (+3);
• БПЛА оперативно-тактичного рівня – 42 796 (+172);
• крилаті ракети ‒ 3 436 (+42);
• кораблі/катери ‒ 28 (+0);
• підводні човни ‒ 1 (+0);
• автомобільної техніки та
• автоцистерн – 53 593 (+85);
• спеціальна техніка ‒ 3 921 (+0).

Дані уточнюються.

За інформацією Генштабу ЗСУ

У Смілі зросла кількість потерпілих після ракетно-дронової атаки. Про це інформує начальник ОВА Ігор Табурець.

Так, по допомогу до медиків звернулись уже одинадцять людей. З них двоє – дітки. 

– Постраждалим надають усю необхідну допомогу, – зауважив очільник області. – Водночас ліквідуємо наслідки цього чергового злочину рф: на місці події працює штаб. За попередніми даними, в межах міста зафіксовано падіння трьох ракет і восьми БпЛА. Ворог прицільно бив по цивільній інфраструктурі. 

Значно пошкоджено три дев’ятиповерхівки, плюс приватні будинки, автомобілі. Постраждали також щонайменше чотири заклади освіти, психлікарня. 

– Практично вщент поруйнований навчальний корпус коледжу Національного університету харчових технологій, – наголосив Ігор Табурець. – Напередодні там був випуск молодших бакалаврів… Комісії продовжують обстеження. Опісля будемо знати всі масштаби руйнацій. 

У місцевій школі вже облаштовані місця для розміщення мешканців пошкоджених будинків. 

– Завозимо будівельні матеріали для першочергових робіт, щоб максимально все закрити, – додав посадовець. – Дякую команді обласного Червоного Хреста за швидке реагування. 

Загалом, за його словами, цієї ночі силами ППО в межах області знешкоджено 38 російських БпЛА. 

– Найголовніше – без загиблих, – підкреслив Ігор Табурець. – З рештою впораємось разом.

Офіційну інформацію читайте на наших ресурсах:

• Facebook Черкаської ОВА
• Facebook начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця
• Телеграм-канал Ігоря Табурця  
• Ватсап-канал Черкаської ОВА
• Профіль в мережі “X” начальника Черкаської ОВА

У Смілі триває ліквідація наслідків масштабної ракетно-дронової атаки на місто. Про це інформує начальник ОВА Ігор Табурець.

– Поруч із містянами всі потрібні служби, – наголосив він. – На місці координуємось. Розгорнутий оперативний штаб. Маємо шістьох потерпілих. З них одна – дитина. Їм надають необхідну допомогу.

За попередніми даними, пошкоджено три  дев’ятиповерхівки. Суттєво поруйнований також місцевий коледж Національного університету харчових технологій. 

– Наразі триває обстеження, – додав він. – За результатами будемо знати остаточний обсяг завданої шкоди.

Офіційну інформацію читайте на наших ресурсах:

• Facebook Черкаської ОВА
• Facebook начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця
• Телеграм-канал Ігоря Табурця  
• Ватсап-канал Черкаської ОВА
• Профіль в мережі “X” начальника Черкаської ОВА