У Смілі ліквідують наслідки ворожої атаки. Оперативний штаб продовжує роботу. Очільник області разом із районною та міською владою скоординували подальші заходи. 

– Продовжуємо послідовно долати наслідки російської атаки по місту, – зауважив посадовець. – На зараз маємо вже 120 будинків, що зазнали ушкоджень. Із них – чотири багатоповерхівки. Кількість, як бачите, зросла після ретельного обстеження та опрацювання звернень від жителів.

Здебільшого пошкоджені вікна, додав він. Орієнтовно треба замінити щонайменше 400 конструкцій. У пів сотні будинків – ремонту потребують і дахи.

– Відучора на об’єктах вже працюють бригади, – наголосив Ігор Табурець. – Найперше закрили все плівкою. Далі – відновлювальні роботи. У міста були резерви, про що я постійно наголошую всім громадам, це дозволило оперативно видати потрібні матеріали. Шифер, дерево та ін. Також допомогла, зокрема, обласна організація Товариства Червоного Хреста України. Щодо вікон, то зараз спілкуємось із нашими партнерськими організаціями, які висловили попередню готовність допомогти з цим.

Нагадаємо, 25 квітня Сміла зазнала ворожої атаки. 

Офіційну інформацію читайте на наших ресурсах:

• Facebook Черкаської ОВА
• Facebook начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця
• Телеграм-канал Ігоря Табурця  
• Ватсап-канал Черкаської ОВА

Сучасно і технологічно. На Черкащині провели виставку педагогічних технологій. Традиційно вона об’єднала працівників і учнів профтехів регіону.

Тут учасники презентували професійні доробки. Зокрема, розповідали про новітні технології та їхнє впровадження в освітній процес і під час виробничої практики.

– Підготовка кваліфікованих робочих кадрів залишається незмінним пріоритетом для освіти регіону, – наголосив заступник очільника області Олександр Шамрай. – Надто зараз, у час війни. Сьогодні  спостерігаємо збільшення  попиту на робітничі професії. Саме ці фахівці будуть працювати над відновленням нашої країни в майбутньому.  Тож цей захід – гарна можливість для обміну досвідом із колегами, презентації напрацювань. Окрему увагу  ми приділили інформуванню майбутніх абітурієнтів про перспективи професій, зокрема співпраці з роботодавцями.

Опісля виставки учасники долучилися до низки воркшопів. Тут у деталях вони обговорили освітні новації. Також йшла мова про підтримку ініціатив від учнівської молоді.

Зручне середовище доступне кожному. На Черкащині розпочали моніторинг інклюзивності та доступності об’єктів громадської інфраструктури. Про це інформують у департаменті будівництва ОВА.

Моніторинг здійснюється працівниками обласного департаменту будівництва спільно із членами робочої групи з розробки та моніторингу виконання плану заходів на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Активно долучається до цієї роботи громадськість за участю представниці Урядового уповноваженого з прав людей із інвалідністю Наталії Капустян.

Під час першого візиту обстежили приміщення залізничного вокзалу в обласному центрі, ЦНАПу в Черкасах, приміщення міської ради, а також інші адмінбудівлі, що мають високий рівень відвідуваності серед населення.

Учасники моніторингу зазначають, що ситуація з безбар’єрністю простору для людей із інвалідністю, як і загалом для маломобільних груп населення, до яких належать всі, хто в той чи інший період життя відчувають труднощі з пересуванням, досить складна. Потреба у  пристосуванні простору особливо загострилась із початком вторгнення російської федерації в Україну.

У департаменті відзначають, що в більшості випадків пристосування об’єктів громадської інфраструктури до сучасних вимог інклюзивності таки можлива. Метою моніторингових візитів є зосередження уваги на проблемних питаннях, що вже існують. У процесі обстеження  моніторингова група надає пропозиції та рекомендації щодо усунення недоліків власникам і балансоутримувачам.

Долучитися до цього процесу можуть усі охочі впродовж 2024 року.

Нагадаємо, на Черкащині презентували онлайн-карту безбар’єрності.

На контрольованій Україною території вже засіяно 2 млн 546 тис. га зернових та зернобобових культур.

З яких, зокрема:

• кукурудзи – 1 189 тис. га;
• ячменю – 761,5 тис. га;
• пшениці – 223,3 тис. га;
• гороху – 159,2 тис. га;
• вівса – 146,6 тис. га.

За минулий тиждень аграрії посіяли 492,9 тис. га зернових та зернобобових культур.

Соняшнику посіяно 1 996,9 тис. га, сої – 208,6 тис. га, цукрових буряків – 238,7 тис. га.

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України

Україна перебуває у фазі активної трансформації. Відбувається соціальний перехід від пострадянського вдаваного патерналізму до ефективної соціальної політики. Про це зазначив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час відкриття Міжнародного саміту міністрів соціальної політики.

За його словами, нова соцполітика починається насамперед із соціальної послуги. І в разі потреби доповнюється адресною соціальною виплатою. Це сучасний європейський підхід.

«Війна завжди загострює соціальні питання. Кількість людей, які потребують підтримки, зросла і, на жаль, продовжує зростати. І стара пострадянська модель не може реагувати адекватно. Саме тому ми створюємо принципово нову систему. В її основі принцип — формування спроможності замість залежності», — відзначив Прем’єр-міністр.

Зокрема, Уряд створює стимули для повернення людей до економічної активності і зосереджується на підтримці тих, хто її дійсно потребує.

«Цифровізація, адресність, універсальність, справедливість, безбар’єрність — це головні елементи нашої соціальної політики», — наголосив Денис Шмигаль.

Також Уряд стимулює ВПО інтегруватися в нові громади та спільноти, знаходити роботу або відкривати власну справу. Встановлює чіткі вимоги до планування міського простору, розвиває протезування, зокрема на основі інноваційних технологій, заохочує бізнес створювати робочі місця.

«Частина наших зусиль — це реформа Медико-соціальних експертних комісій. Насамперед, буде враховуватися потенціал людини до відновлення, система буде орієнтована на повернення її до звичного життя», — сказав очільник Уряд.

Як зауважив Денис Шмигаль, держава робить усе можливе, щоб кожна дитина росла в сім’ї. Над цим працює не лише Уряд, але й Координаційний центр із розвитку сімейного виховання та догляду дітей під патронатом першої леді України Олени Зеленської.

Допомога ветеранам, як підкреслив Прем’єр-міністр, це ще один ключовий акцент. Держава, за його словами, повинна подбати про них та допомогти в повоєнній інтеграції до цивільного життя.

«У громадах формуємо центри життєстійкості. Це простори дієвої психосоціальної допомоги. Мусимо максимально спростити доступ усім людям до таких послуг», — відзначив Денис Шмигаль.

Він також наголосив, що один із ключових елементів адресності та справедливості соціальної системи — це принцип «гроші ходять за людиною».

Уряд, крім того, цифровізує соціальну сферу, щоб забезпечити її максимальну прозорість, ефективність та справедливість. Частина соціальних послуг доступні в Дії, і перелік постійно розширюється новими опціями.

Денис Шмигаль відзначив, що ще один ключовий виклик — демографічна ситуація. Уряд формує комплексний кроссекторальний підхід для вирішення цієї проблеми. Від виплат при народженні дитини до створення френдлі-середовища в громадах для дітей та батьків.

38 років тому світ здригнувся від масштабної катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Тоді ліквідатори першими стали на захист від невидимого ворога. На Черкащині вшанували пам’ять загиблих у Чорнобильській катастрофі.

– Вони прийняли бій у 1986 році з невидимим, але безжальним ворогом, – наголосив очільник області Ігор Табурець. – Стали на захист України та світу. Ліквідатори – наші національні герої. Честь і слава! Вічна пам’ять тим, чиє життя забрала аварія на Чорнобильській АЕС.

Водночас він нагадав, що цей страшний урок засвоїли не всі. росія й надалі шантажує світ ядерною зброєю.

– Вона нищить українські міста та села, перетворюючи їх на «зони відчуження», – додав Ігор Табурець. – В єдності ми маємо її зупинити.

Додамо, що нині на обліку в органах соціального захисту населення області перебувають понад 78 тис. осіб, які мають статус громадян, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи. 

З початку 2024 року на соціальні виплати за чорнобильськими програмами з державного бюджету профінансовано 17,7 млн грн. З обласного бюджету за бюджетною програмою „Пільги на медичне обслуговування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, спрямовано 15 млн грн, які розподілені між усіма територіальними громадами. У місцевих бюджетах на це передбачили 1,7 млн грн.

Довідково: 

У квітні 1986 року радіоактивним цезієм забруднено 3/4 території Європи. 8,5 млн жителів України, Білорусі, росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення, біля пів мільйона з них померли від наслідків радіації. До кінця літа 1986 року більше 90 тис. осіб евакуювали із зони зараження, 81 населений пункт України став безлюдним.

Офіційну інформацію читайте на наших ресурсах:

• Facebook Черкаської ОВА
• Facebook начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця
• Телеграм-канал Ігоря Табурця  
• Ватсап-канал Черкаської ОВА

У 38-му річницю Чорнобильської катастрофи НБУ вводить в обіг пам’ятну монету “Чорнобиль. Відродження. Лелека чорний”. Це – четверта монета з серії, присвяченої відродженню дикої природи на території Чорнобильського заповідника. Про це інформують в НБУ.

Лелека чорний – рідкісний птах, який став одним із своєрідних символів відродження життя в Чорнобильській зоні.

На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лелеку чорного, над яким угорі – пташенята в гнізді.

На аверсі – в центрі розміщено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: стилізований міжнародний знак “Радіаційна загроза”, оповитий листям, навколо якого тварини, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, зокрема лелеки чорного, коня Пржевальського, рисі, зубра, лося та бурого ведмедя.

Номінал пам’ятної монети – 5 грн. Вона виготовлена з нейзильберу. Тираж – 40 000 шт. (у тому числі 20 000 шт. у сувенірному пакованні).

Придбати її можна буде вже відсьогодні з 10:00 в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ. Крім того, монети поступово реалізовуватимуться і банками-дистриб’юторами (АТ АБ “УКРГАЗБАНК”, АТ “АБ “РАДАБАНК”, АТ “ТАСКОМБАНК”, АТ КБ “ПриватБанк”) – у міру їх відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ. Детальнішу інформацію про початок реалізації та точки продажу монет дізнавайтеся на їхніх офіційних сайтах.

Державна програма компенсацій за пошкоджене та знищене житло працює майже рік. За цей час більше 86 тисяч українців звернулися по допомогу на поточні та капітальні ремонти. Підтверджено виплати 52,4 тисячі заявників на загальну суму 5,6 млрд грн.

Ще майже 13 тисяч українців подали заяви на отримання житлових сертифікатів за повністю знищене житло загальною сумою на 10,1 млрд грн. І вже 2402 заявники успішно реалізували житлові сертифікати, придбавши нове житло замість знищеного. Частіше за все — купують в Київській області та місті Київ, також користується попитом нерухомість в Харківській, Миколаївській та Чернігівській областях. Сумарна вартість придбаного житла майже 5 млрд грн.

А найбільше заяв на отримання державної програми компенсацій — і за пошкоджене, і за зруйноване житло — надійшло з Харківської, Київської, Донецької та Миколаївської областей.

Послугу єВідновлення розроблено Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури спільно з Міністерством цифрової трансформації України за підтримки проекту USAID Ukraine – USAID Україна TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах.

Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 по 26 квітня 2024 орієнтовно склали: 

особового складу / personnel ‒ близько/ about 463930 (+950) осіб / persons,

танків / tanks ‒ 7262 (+7) од,

бойових броньованих машин / APV ‒ 13957 (+15) од,

артилерійських систем / artillery systems – 11867 (+31) од,

РСЗВ / MLRS – 1049 (+0) од,

засоби ППО / Anti-aircraft warfare systems ‒ 772 (+0) од,

літаків / aircraft – 348 (+0) од,

гелікоптерів / helicopters – 325 (+0) од,

БПЛА оперативно-тактичного рівня / UAV operational-tactical level – 9461 (+12),

крилаті ракети / cruise missiles ‒ 2119 (+1),

кораблі /катери / warships / boats ‒ 26 (+0) од,

підводні човни / submarines – 1 (+0) од,

автомобільної техніки та автоцистерн/ vehicles and fuel tanks – 15984 (+35) од,

спеціальна техніка / special equipment ‒ 1962 (+16)

Дані уточнюються

Перша леді Олена Зеленська взяла участь у круглому столі «Дитяче читання без бар’єрів» на фестивалі «Книжкова країна», який присвячено доступності дитячої літератури в Україні.

Захід відбувся за підтримки Офісу Президента й Міністерства культури та інформаційної політики.

«Якщо зараз у гуглі зробити запит англійською «дитячі книжки про людей з інвалідністю», ви у відповідь побачите сотні книжок. Україні також зараз дуже потрібні такі книжки й книжкові герої. Різні, як усі ми. Герої з різними викликами, із досвідом травм чи війни. Персонажі з аутизмом, розладом дефіциту уваги з гіперактивністю, на кріслах колісних. З ПТСР чи з пораненнями, з проблемами із зором чи слухом. Створити зараз такі дитячі книжки в Україні – це сформувати безбар’єрні покоління», – зазначила у промові Олена Зеленська.

Модераторка круглого столу, радниця – уповноважена Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук наголосила, що, коли ми розвиваємо доступність дитячої літератури, інклюзивність і безбар’єрність у галузі культури та освіти, то створюємо можливості для розвитку дітям з особливими освітніми потребами.

«Під час підготовки до нашої розмови я перечитувала багато текстів, і зачепила мене єдина фраза: «незважаючи на потреби дитини». Чи все ж таки «зважаючи на них»? Я переконана, що ми точно повинні зважати на всі дитячі потреби, щоб зробити читання доступним для кожної дитини. Це наш обовʼязок та відповідальність», – сказала вона.

На заході також виступили: т. в. о. міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв, його заступник Андрій Сташків та регіональна директорка ЮНІСЕФ у країнах Європи та Центральної Азії Реджина Де Домініцис. До дискусії долучилися представники Українського інституту книги, Національної бібліотеки України для дітей, Українського культурного фонду та засновники українських книгарень.

Під час круглого столу обговорили доступні формати літератури для дітей з особливими потребами, інтеграцію інклюзивних практик у видавничу діяльність, роль книжкових інституцій у забезпеченні рівного доступу до читання всім дітям.