Унаслідок пропуску води через каскад дніпровських водосховищ, у верхів’ї Кременчуцького водосховища все ще ймовірний подальший ріст води на заплавах і прирічкових територіях. У зоні ризику – Черкаський і Золотоніський райони. Про це повідомив начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець.

Як він зауважив, в області оголошено ІІ рівень небезпеки.

– На зараз маємо підтоплення лугів і полів в обох районах, – додав Ігор Табурець. – А також дворів і підвалів у низці громад.

Зокрема, у селі Хрещатик Мошнівської тергромади на зараз зафіксовано підтоплення однієї з вулиць. Від суші відрізані водою 12 домоволодінь і 13 будинків.

– Рятувальники спільно з місцевою владою та місцевою пожежною охороною обʼїхали їх, доставили питну воду та харчі, – розповів Ігор Табурець.- Водночас оперативно-мобільні групи продовжують моніторинг ситуації. 24/7 усі служби готові до реагування. І роблять усе можливе для мінімізації наслідків водопілля.

Ще один підрозділ місцевої пожежної охорони відкрито на Черкащині. Цього разу в Будищенській тергромаді. Про це повідомив начальник Черкаської ОВА.

З роботою новоствореного підрозділу він ознайомився під час робочого візиту до громади.

– Мотивована команда, необхідне оснащення, належно облаштована станція, – розповів Ігор Табурець. – Дякую громаді, рятувальникам і партнерам за цей результат. 

Як наголосив очільник області, це – важливий інструмент безпекового сервісу та стійкості. 

– Створюючи місцеві та добровільні пожежні команди, ми підсилюємо підрозділи ДСНС на рівні громад, – пояснив він. – Для оперативності реагування на надзвичайні ситуації та вчасної допомоги населенню навіть у найвіддаленіших селах.

Наразі на Черкащині вже функціонують 37 місцевих пожежних підрозділів. Надалі цю практику прагнуть поширювати по всій області.

Офіційну інформацію читайте на наших ресурсах:

• Facebook Черкаської ОВА
• Facebook начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця
• Телеграм-канал Ігоря Табурця  
• Ватсап-канал Черкаської ОВА

У Міністерстві у справах ветеранів України триває підготовка фінального тексту  законопроєкту “Про основні засади ветеранської політики в Україні”.

Кілька днів поспіль команда Міністерства у режимі відеоконференції із представниками обласних і Київською міською військовими адміністраціями, органів місцевого самоврядування обговорили основні положення майбутнього закону.

Захід відбувся під головуванням в.о. Міністра у справах ветеранів України Олександра Порхуна, участь також взяли заступники міністра Оксана Сивак, Руслан Приходько, Максим Кушнір та профільні експерти міністерства. Загалом до обговорення долучилися понад 1000 представників із усіх регіонів України.

У ході зустрічі обговорили положення законопроекту щодо статусів, державної підтримки ветеранів у сферах: охорони здоров’я, освіти та професійної адаптації, спорту, підприємницьких ініціатив, забезпеченні житлом, супроводу та соціальної підтримки. Вони напрацьовані Мінветеранів спільно з іншими міністерствами, органами державної влади, громадськими організаціями.

Цей важливий документ має бути дійсно якісним і дієвим, адже велика кількість українських Захисників і Захисниць, членів їхніх сімей та родини загиблих воїнів потребуватимуть інституційної підтримки. Йдеться не лише про гарантовані державою можливості та переваги для самореалізації, а й високу культуру прийняття з боку суспільства для успішного повернення наших героїв до цивільного життя. І що не менш важливо – мати вплив на розвиток країни.

“Для нас важливо забезпечити підтримку держави для тих, хто безпосередньо захищав і захищає нашу країну на фронті. І саме для цих осіб ми напрацьовуємо нову систему послуг та можливостей, яка відповідатиме сучасним потребам сучасних українських ветеранів і ветеранок. Так, процес реформування дуже важкий, проте спільними зусиллями ми зможемо побудувати дієву та ефективну систему підтримки ветеранів, які боронять нашу Україну задля її демократичного майбутнього. Адже ветеранська політика – це дійсно частина нацбезпеки та оборони країни”, – наголосив Олександр Порхун.

Учасники обговорення висловили свої зауваження та пропозиції. Вони будуть опрацьовані профільними фахівцями Мінветеранів та за результатами взяті до уваги у процесі підготовки фінального тексту законопроєкту.

Нагадаємо, днями Мінветеранів обговорило законопроєкт щодо засад ветеранської політики із представниками інститутів громадянського суспільства та ветеранського руху.

Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект, що дасть можливість розмитнювати автівки в Дії.

Це дозволить прибрати людський фактор та корупцію з процесу розмитнення та зробити його максимально прозорим та зручним. «За» проголосувало 269 депутатів.

Щороку через непрозоре розмитнення автівок Україна втрачає $50-150 млн. Усе тому, що зараз митники можуть на власний розгляд встановлювати митну вартість авто, з якої вираховується податок. Після ухвалення законопроекту в цілому для розрахунку ціни розмитнення використовуватимуть лише сталі характеристики авто, на які не зможе вплинути людина. Інформація про вартість буде перевірятись у базі історичних даних.

Базу сформує Мінцифри на основі даних митниці. У системі буде митна вартість нових легкових автомобілів, які проходили митне оформлення в Україні з 2007 року, із деталями: марка, модель, рік випуску, тип і обʼєм двигуна. Усе це дозволить автоматично розрахувати справедливу митну вартість для автівки.

Крім того, увесь процес розмитнення буде онлайн та триватиме не більше години. Користувачу достатньо буде авторизуватися в Дії, обрати потрібний сервіс і ввести VIN-код, фактурну вартість автомобіля та додаткові відомості про авто. Дія розрахує митні платежі на основі цих даних і сформує митну декларацію. Користувачу залишиться перевірити її та підписати. Після цього Дія передасть декларацію до митниці. Далі відбувається пошук вартості авто за заданими параметрами у Базі даних та можливе коригування в чітко визначених випадках. Потім користувач має сплатити митні платежі, банк перерахує ці кошти на рахунок митниці і автомобіль може перетинати кордон.

На черзі розгляд законопроекту в другому читанні. Сподіваємося, що народні депутати підтримають ці революційні зміни. Це дасть старт для нових сервісів, які повністю автоматизують митницю.

Послугу реалізують Міністерство цифрової трансформації, Міністерство фінансів України та Державна митна служба за підтримки USAID / UK aid проекту «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS».

За інформацією Міністерства цифрової трансформації України

У серпні 2023 року Міністерство економіки разом із Державною службою зайнятості запровадили програму, за якою роботодавець, який працевлаштував людину з інвалідністю та підготував для неї робоче місце, має можливість отримати компенсацію вартості облаштування такого місця. 

Зокрема до 106,5 тис. грн якщо ми говоримо про осіб з інвалідністю І групи та до 71 тис. грн – за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю ІІ групи.

Як отримати компенсацію? 

Роботодавець має облаштувати робоче місце для фахівця з інвалідністю впродовж 90 днів з моменту працевлаштування. Далі він подає заяву про надання відшкодування вартості витрат до центру зайнятості або через портал Дія та додає копії необхідних документів. Розгляд справи займає 10 робочих днів. У разі позитивного рішення, протягом 5 днів кошти надійдуть на рахунок роботодавця. Погодьтеся, десь стільки ж займає офіційне працевлаштування.

Що можна купити? 

Перелік допоміжних засобів досить великий. За інформацією Державної Служби зайнятості, частіше за все компенсацію брали для облаштування робочого місця спеціалізованими меблями та фурнітурою, поручнями, для придбання офісних крісел з регулятором висоти сидіння та положення спинки, комп”ютерів та ноутбуків із вбудованими пристроями захисту очей, телефонів, навушників тощо.

Програма має на меті зруйнувати стереотип про те, що для того, щоб облаштувати інклюзивне робоче місце потрібно багато зусиль і часу. У більшості випадків паперова робота займає усього кілька тижнів, а працівнику для роботи може бути достатньо придбати спеціальний стілець, прилаштувати додаткові ручки чи прибрати поріг.

Чому це важливо для країни?

Це питання стало особливо важливим після початку повномасштабного вторгнення, коли внаслідок військових дій збільшилася кількість людей з інвалідністю як серед військових, так і серед цивільних. І більшість з них до отримання поранення були на ринку праці і, вочевидь, мають бажання повернутися до роботи.

А ще ця програма – інвестиція в загальну інклюзивність підприємств, додає Тетяна Бережна. Адже робітник з інвалідністю може змінити місце роботи, а створені умови – залишаться. Міністерство економіки розраховує, що через певний час, завдяки програмі компенсації, більшість українських підприємств будуть інклюзивними.

Чи вистачить коштів?

Цього року в бюджет закладені кошти на облаштування 10 тисяч робочих місць. З початку дії програми (*дані на 1.04.2024) компенсацію отримали 248 роботодавців за облаштування робочих місць для 267 працівників. З них 22 працівників з першою групою інвалідності на суму 16,2 млн грн. Зокрема, в 2024 році за цією програмою вже було профінансовано 12,5 млн грн.

Із 24 квітня до 3 травня кожна територіальна громада України може долучитися до проекту Мінсоцполітики з підтримки ментального здоров’я та відкрити для своїх мешканців Центри життєстійкості – безпечні безбар’єрні простори психосоціальної допомоги. Це – фінальний відбір у межах експериментального проекту Міністерства.

Наразі Центри життєстійкості масштабувалася майже на всю Україну і працюватимуть у 22 областях. Із-поміж 153 відібраних громад 40 вже відкрили такі осередки та надають послуги своїм жителям.

Такі простори створені, щоб допомогти громадянам впоратися з психологічним стресом та іншими соціальними викликами. А також навчити кожного відновлюватися після травматичних подій, повертатися до активного життя і включатися у ініціативи своєї громади.

За даними дослідження психічного здоров’я населення компанії Gradus (березень 2024), українці упродовж останніх кількох років стали дедалі частіше переживати негативні емоції, з якими важко впоратися самостійно. Якщо у 2022 році 9% опитаних визначали свій психологічний стан як незадовільний, то у 2024 році таких вже 13%. Натомість, рівень позитивних емоцій, як-от надії, знижується: із 40% у 2022 році до 31% у 2024.

Щоб відреагувати на гостру потребу в професійній психологічній підтримці та зробити доступ людей до соціальних послуг ще більш комфортним, громада може податися на участь у проекті Міністерства.

Для цього органам місцевої влади потрібно виділити та утримувати приміщення для Центру життєстійкості. Вимоги до нього та процедура подачі заявки прописані у постанові № 1049 Кабінету Міністрів України. Роботу команди, яка надаватиме послугу з формування життєстійкості, оплачує держава.

У допомогу громадам Мінсоцполітики спільно з урбан-бюро Big City Lab за підтримки агрохолдингу Астарта розробили посібник з облаштування Центрів життєстійкості.

Відбір територіальних громад проходить з 24 квітня до 3 травня 2024 року (до 23:59).

Подати заявку потрібно за адресою: info@mlsp.gov.ua з копією на адресу vidbirgromadi@gmail.com.

Проект реалізується Міністерством соціальної політики і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” першої леді Олени Зеленської.

За інформацією Міністерства соціальної політики України

Аграрії можуть отримати 25% компенсації вартості придбаної сільгосптехніки 44 українських виробників. В оновлений Перелік  вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, включено 2289 номенклатурних позицій продукції 44 виробників. Наказ про затвердження оновленого переліку техніки підписала Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки Юлія Свириденко.

“Підтримка вітчизняного виробника та його розвитку, стимулювання попиту на зроблене в Україні – основа нашої державної політики. Завдяки програмі компенсації вартості сільгосптехніки розраховуємо не лише надати поштовх для розвитку українських машинобудівних підприємств, а й допомогти нашим аграріям, які зможуть стати більш конкурентоздатними на ринку за рахунок зниження витрат на основні засоби виробництва. Окрім того, ця програма допоможе агровиробникам оновити парк техніки і стати більш продуктивними. Цього року на реалізацію програми ми заклали в бюджет 1 млрд грн і розраховуємо, що підтримкою від держави зможуть скористатись близько 4 000 аграріїв”, – зазначила Перший віце-прем’єр-міністр України – Міністр економіки Юлія Свириденко.

На сьогодні до оновленого переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів, включено 2 289 номенклатурних позицій продукції 44 українських виробників сільгоспмашин та обладнання.

Серед доданих до переліку позицій, зокрема, трактори для сільського та лісового господарства, грунтообробна техніка та обладнання (плуги, борони, культиватори), посівні та грунтообробні комплекси, насіннєві бункери та накопичувачі-перевантажувачі зерна, машини для очищення, сортування, калібрування насіння, зернових та бобових культур, навантажувачі зерна, машини для внесення мінеральних добрив, обприскувачі для хімічного захисту сільськогосподарських культур, тракторні причепи та причепи-самоскиди для перевезення зерна, обладнання для утримання свиней, ВРХ та телят, для доїння корів, техніка та обладнання для садівництва і ягідництва, обладнання для сушіння зерна.

По мірі надходження та розгляду нових заявок від виробників техніки та обладнання перелік буде оновлюватися. Щоб бути включеним до переліку, виробник має подати заявку та документи до неї до Мінекономіки. Заявки щодо включення техніки до переліку в поточному бюджетному періоді подаються до 31 жовтня.

Щоб отримати 25% компенсації вартості придбаної техніки чи обладнання, агровиробник має обрати постачальника з переліку на сайті Мінекономіки, придбати необхідну техніку та подати до уповноваженого банку заявку та підтвердні документи.

За інформацією Міністерства економіки України

Відомості щодо професійного стандарту “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб” внесено до Реєстру кваліфікацій. Про це повідомив заступник Міністра у справах ветеранів України Максим Кушнір.

Цей професійний стандарт розроблено за ініціативи Мінветеранів з метою запровадження в Україні професійного супроводу ветеранів й ветеранок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих воїнів – на шляху переходу від військової служби до цивільного життя.

“Всі потреби, що виникають у ветеранів та ветеранок в рамках переходу від військової служби до цивільного життя, повинні знаходити фахову підтримку та допомогу, яка може бути забезпечена саме таким фахівцем із супроводу. Насамперед мова йде про індивідуальний професійний супровід, спрямований на допомогу нашим Захисникам та Захисницям в отриманні ними, зокрема, реабілітаційних, психологічних, освітніх та інших послуг”, – зазначив Максим Кушнір.

Зокрема, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб надаватиме роз’яснення щодо можливостей, прав, гарантій, пільг, отримання публічних (електронних публічних), соціальних, освітніх, реабілітаційних, психологічних та інших послуг. Наприклад, з питань оформлення відповідних документів тощо.

Нагадаємо, у минулому році Мінветеранів ініційовано процедуру розроблення професійного стандарту за професією “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб”. Це комплексний документ, що докладно описує трудові функції, ділянки роботи, а також різні рівні кваліфікації працівників.

Довідково

До Національного класифікатора України ДК 003:2010 “Класифікатор професій” професію “Фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб” (код КП 2446.2) внесено у розділ “Професіонали”, група “Професіонали в галузі соціального захисту населення”.

За інформацією Міністерства у справах ветеранів України

Енергетики роблять все можливе, щоб утримувати ситуацію та швидко здійснювати ремонти. Усі разом маємо допомогти нашій енергетиці вистояти. На цьому наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання Уряду 23 квітня.

«Ми зазнали важких втрат у генерації, і зараз під час зниження температури це позначається на енергосистемі. Вже кілька днів поспіль фіксуємо дефіцит потужності, який покриваємо за допомогою наших європейських партнерів. Як і на початку повномасштабної війни, мусимо згуртуватися, щоб бути стійкими», — підкреслив Прем’єр-міністр.

Він закликав усіх українців до ощадливості, особливо в ранкові та вечірні години пікових навантажень. А промисловість — максимально залучати імпорт електроенергії та використовувати, за наявності, альтернативні джерела живлення.

Активно Україну в цьому питанні також підтримують іноземні партнери. Зокрема, у Фонді підтримки енергетики України разом з анонсованими внесками зібрано близько 410 млн євро від 13-ти країн партнерів.

«За ці кошти купуємо генератори, трансформатори, запчастини, проводимо інтенсивні ремонти», — відзначив очільник Уряду.

Крім того, Велика Британія оголосила про виділення понад 180 млн доларів на зміцнення українського енергосектору. Литва передає обладнання зі своїх ТЕЦ, АЕС та зі своїх складів. Німеччина спрямовує 400 генераторів.

«Децентралізована генерація — дієвий спосіб компенсації знищених російськими терористами енергетичних потужностей. Над цим також активно працюємо. 80 когенераційних установок розподілено в регіони. Насамперед їх отримує Харків, де ситуація критична», — підкреслив Денис Шмигаль.

Прем’єр-міністр додав, що Україна буде розгортати мережу міні-ТЕЦ швидко та інтенсивно, щоб на старті нового опалювального сезону мати запас міцності.

Уряд ухвалив постанову щодо запровадження експериментального проекту зі створення мережі стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів на базі закладів вищої освіти та наукових установ.

Проект посилить співпрацю університетів та науково-дослідних установ із бізнесом і сприятиме збільшенню частки наукоємних стартапів та інноваційної продукції в Україні за ключовими напрямами. У межах експериментального проекту планують створити шість стартап-шкіл — інкубаторів — акселераторів. Для цього Міністерство освіти і науки України проведе конкурсний добір серед ЗВО та наукових установ.

Основні критерії конкурсного добору для закладів вищої освіти та наукових установ:

• комерційна ефективність наукових, науково-технічних проектів;
• наявність інноваційної інфраструктури на базі закладу вищої освіти, наукової установи;
• досвід співпраці з приватним сектором;
• потенціал розвитку екосистеми стартапів закладу вищої освіти, наукової установи з урахуванням пріоритетних державних потреб.
• Конкурсний добір та старт реалізації проекту заплановано на початок літа 2024 року.

Мережа стартап-шкіл — інкубаторів-акселераторів допоможе в тестуванні наукових проектів, пошуку та залученню інвесторів, наданні фінансової підтримки на початковому етапі розвитку стартапу. У подальшому планують залучити до проекту якомога більше університетів та наукових установ всієї України.

Створення потужної стартап-екосистеми серед ЗВО та наукових установ підсилить економічний потенціал країни та дасть студентам та науковцям можливість розвивати стартапи.

За інформацією Міністерства освіти і науки України