«Збережи пам’ять. Збережи правду». На Черкащині вшанували пам’ять жертв голодоморів

Жителі Черкащини вшановують пам’ять жертв голодоморів.

Сьогодні в обласному центрі в Соборному сквері зібрались містяни, зокрема обласні та місцеві владці, представники духовенства, громадських організацій. Тут до пам’ятного знаку поклали квіти, калину й колоски пшениці. Представники релігійних конфесій провели спільний поминальний  молебень за жертвами голодоморів, які загинули мученицькою смертю від голоду, вшанували їхню пам’ять хвилиною мовчання.

Черкасці долучилися також до всеукраїнської акції «Запали свічку», що відбулась на Соборній площі.

До містян звернувся Митрополит Черкаський і Чигиринський, голова Синодального правління військового духовенства Православної церкви України  Владика Іоан із закликом берегти пам’ять про ті події:

– Сьогодні поставимо символічний вогник нашого серця, зробимо з нього хрест, як символ пам’яті, скорботи, символ віри в Творця світу й людства, символ нашої готовності виборювати свою свободу, захистити Україну!

«Це масштабна національна трагедія, ми втратили мільйони життів. 1933-го щохвилини помирало 17 людей, щогодини – 1000, щодня – майже 25 тисяч дорослих і дітей. Перед нами стоїть важливе завдання – аби пам’ять про ті події жила в поколіннях, а подібне лихо ніколи не торкнулося наших дітей», – написав у своєму Telegram-каналі голова ОДА Сергій Сергійчук.

Довідково:

Щороку в четверту суботу листопада (День пам’яті жертв голодоморів ) Україна і світ вшановують пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років. У цей день в країні проходять заходи зі вшанування жертв Голодомору 1932-1933 років та масових голодів 1921-1923 та 1946-1947 років.
До 87-х роковин Голодомору  Український інститут національної пам’яті проводить інформаційну кампанію “Збережи пам’ять. Збережи правду”.
Голодомор – штучний голод, організований радянською владою в Україні протягом 1932 – 1933 рр. Головними ініціаторами, ідеологами та замовниками голодоморної політики стали Йосип Сталін, В’ячеслав Молотов та Лазар Каганович, які особисто ініціювали та реалізовували голодоморну політику. До організації Голодомору також були залучені співробітники та військовослужбовці органів радянської юстиції, суду і прокуратури, спецслужб, збройних підрозділів органів внутрішніх справ, Червоної армії та прикордонних військ, а також десятки тисяч активістів, інформують в Українському інституті національної пам’яті.
«Законом про п’ять колосків» у народі назвали постанову радянського уряду, яка встановлювала дуже жорстокі покарання навіть за дрібні крадіжки так званої колгоспної власності: лише за кілька вирваних або піднятих із колгоспного поля колосків засуджували до розстрілу або тривалого ув’язнення із конфіскацією всього майна. Ініціатором постанови був Сталін.
«Чорні дошки» – це список працівників, колективів, населених пунктів та цілих територій, до яких під час Голодомору застосовувалися додаткові санкції. Села, занесені на чорні дошки, ізолювалися, їхнім мешканцям заборонялося постачати промислові товари, вести торгівлю. «Чорні дошки» – стали одним із елементів голодотворної політики та механізмом покарання.
Вилучення всього продовольства, а не тільки зерна, заборона виїзду за межі України, та «чорні дошки» визначають специфіку Голодомору та одночасно намір організаторів вчинити злочин. Застосування цих механізмів у такій комбінації, яка призвела до масової смертності, не має жодних інших цілей, окрім винищення. Одночасність голодотворної політики проти селян-українців та репресивної кампанії проти української національної інтелігенції та українських комуністів у владі, свідчить про те що Голодомор був спрямований проти української національної групи. Разом ці два аргументи визначають Голодомор як геноцид.
За різними підрахунками, голод забрав від 7 до понад 10 млн  людських життів.

https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/videos/183493973410701/

Стрічка новин