Як матері в умовах війни борються за здорове майбутнє своїх дітей

Навіть в умовах війни 30-річна Ганна Омельченко, яка разом із родиною залишила Київ, продовжує вакцинувати своїх дітей.

«Я вважаю, що вакцинація – це насправді найменше, що ми можемо зробити для дітей, – розповідає вона. – Ще не так давно від небезпечних інфекцій багато дітей помирали чи отримували страшні наслідки. А зараз медицина дозволяє дістати захист».

Кілька тижнів тому Ганна обіймала своїх близнюків у підвалі, поки зовні розривалися снаряди. Тепер, опинившись у безпечному місці для життя на заході України, а саме в місті Ужгороді, вона твердо вирішила дати однорічним Соломії та Мирону шанс на здорове та мирне майбутнє.

Юлія Довганич, яка заснувала медичний центр в Ужгороді, – одна з тих лікарок і лікарів, які допомагають втілити це рішення в життя.

«Війна – не привід уникати вакцинації, – говорить вона. – Навпаки! Зараз ми всі – і медики, і мами з дітками – маємо бути ще більш дисциплінованими, ще більше дбати про здоров’я».

Багато українців, як і Ганна, опинилися далеко від дому, без свого сімейного лікаря. Лише в Ужгороді перебувають близько 50 тисяч переселенців. Мірою посилення бойових дій зростає і ризик спалахів інфекції.

Наприкінці минулого року у Закарпатській та Рівненській областях було зареєстровано спалахи поліомієліту, внаслідок яких у двох дітей розвився параліч. Сьогодні в ці області прибуває велика кількість переселенців із усієї країни.

Юлія працює лікаркою вже 11 років і добре розуміє, наскільки важливо дітям вакцинуватися.

«Надзвичайно важливо захистити дітей від поліомієліту, адже лікування цієї хвороби не існує. А важкі наслідки, такі як параліч, залишаються на все життя. Вакцинація ж захищає саме від таких наслідків хвороби та смерті від неї», – говорить вона.

В Ужгороді сотні сімей переселенців звертаються до місцевих медичних закладів, щоб вакцинувати дітей. Є малята, яких уперше приносять на прийом до лікаря, адже вони народилися зовсім нещодавно.

Ганна з малечею впоралася з усім, що стосується вакцинації, за пів години.

«Я рада, що знайшла медичний центр, де мені й дітям комфортно і де ми можемо отримати все необхідне, – ділиться Ганна. – Сьогодні, у час війни, хочу звернутися до українських матерів. Якщо ви не під обстрілами і в безпеці, зробіть дітям щеплення, не вагайтеся! Усі перепони, про які ви думаєте, неспівставні із загрозами, які несуть інфекційні хвороби для ваших малюків».

«У кожного зараз свій фронт, – пояснює Юлія. – Наш фронт – боротьба з інфекційними захворюваннями. Боротьба за здоров’я. Лікування поліомієліту не існує! Але існує надійний захист – вакцинація».

За останні місяці мільйони українських сімей покинули свої домівки й опинилися у стані невизначеності, а це означає, що тисячі дітей по всій країні не отримали життєво важливих доз вакцин, які б захистили їх від поліомієліту, кору, дифтерії та інших небезпечних для життя захворювань. До лютого 2022 року темпи рутинної імунізації поступово поверталися до рівня, який був у країні до пандемії.

Наразі зниження рівня вакцинації на додачу до спалаху поліомієліту, який триває в Україні, обмеженого доступу до засобів гігієни та переповнених пунктів очікування та транзиту створює серйозну загрозу спалахів інфекційних захворювань.

ЮНІСЕФ продовжує підтримувати уряд України у впровадженні національної програми імунізації: здійснює навчання медичних працівників, допомагає в організації та дотриманні холодового ланцюга, створює комунікаційні кампанії про важливість вакцинації та зі зміни способу життя, бореться з дезінформацією щодо вакцин.