Українці вшановують пам’ять жертв Бабиного Яру

29-30 вересня 1941 року нацисти розстріляли у Бабиному Яру понад 33 тисячі київських євреїв. До звільнення Києва від нацистів у 1943 році у Бабиному Яру загинули десятки тисяч українців, євреїв, ромів та представників інших національностей.

Тож сьогодні, о 16:00, усі охочі можуть приєднатися до Маршу Пам’яті у Києві й пройти шляхом, яким йшли київські євреї 29 вересня 1941-го.

https://www.facebook.com/uinp.gov.ua/posts/1726948327459794

Український інститут національної пам’яті розповідає у своєму відео до рубрики #Українці_рятівники про молоде подружжя – Ольгу та Костянтина Омельченків. Вони допомогли вижити єврейській сім’ї, яка врятувалася від розстрілу в Бабиному Яру.

На початку літа 1941 року Костянтин з Ольгою та їхньою маленькою донечкою поселилися в недобудованому будинку на околиці Києва. Поруч було чимало недобудованих хат. Наприкінці вересня 1941-го в одній з них, біля дому Омельченків, з’явилися жителі – дві жінки з двома дітьми.

Це була Етель Опенгейм зі своїми матір’ю, 4-річним сином та 2-місячною донькою. До окупації Києва Етель працювала кондуктором тролейбуса. Її чоловік Ісак був слюсарем трамвайного парку. У липні 1941 Ісака мобілізували до Червоної армії, а родина залишилася в місті. 29 вересня за наказом окупаційної влади Опенгейми, як й інші євреї Києва, пішли до збірного пункту на розі вулиць Дегтярівська та Мельникова (зараз – Юрія Іллєнка). Уже на підході Етель запідозрила: щось не так – і почала з рідними вибиратися з натовпу. Але загубила старшого 13-річного сина Мирона. До ночі вони чекали на нього, ховаючись поблизу свого будинку. А втративши надію, що Мирон повернеться, пішли шукати прихистку на околицю Києва, де їх ніхто не знав.

У єврейської родини не було жодних засобів до існування. Етель довірилася Омельченкам, а ті взяли її з матір’ю і дітьми під свою опіку. Вони ділилися з єврейською родиною їжею та одягом. Костянтин змайстрував для них меблі та полагодив у хаті піч. Захищав євреїв від шантажу сусіда-пияка. Завдяки підтримці Омельченків єврейська родина пережила нацистську окупацію Києва. 5 червня 2000 року Яд Вашем посмертно надав Ользі та Костянтину звання праведників народів світу.

Ісак Опенгейм також пережив Другу світову, пройшовши полон. Радянська влада вважала його неблагонадійним, тож повернутися до Києва Ісаку не дозволили. Під наглядом він жив і працював у Львові. Був переконаний, що родина загинула в Бабиному Яру, й лише 1947-го дізнався, що всі, крім Мирона, вціліли.