Інститут старост громад потребує вдосконалення – Мінрегіон

Інститут старост працює в Україні вже п’ять років, але наразі потребує змін. Тому Мінрегіоном разом з народними депутатами розроблено та подано у парламент законопроєкт, який дозволить наділити селищних старост дійсно ефективними функціями та надасть змогу мешканцям громад впливати на вибір кандидатур старост.

Одна з цілей реформи децентралізації – побудувати дієвий механізм участі кожного учасника громади у місцевому врядуванні. І саме старости мають забезпечувати інтереси тих населених пунктів, що не є адміністративними центрами територіальних громад.

Починаючи з 2016 року, коли інститут старост був запроваджений в Україні, Мінрегіон отримує численні звернення від мешканців громад щодо статусу старост та умов їх призначення. Адже наразі старости призначаються радами за поданням голови громади, нерідко, без урахування думки людей. Подекуди, такі призначення не враховують професійні та особисті якості кандидатів, а пов’язані із «кумівством».

Тому фахівці Мінрегіону та народні депутати розробили необхідні зміни у законодавство, і наприкінці грудня 2020 року у Верховній Раді України було зареєстровано відповідний законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост».

«Саме старости мають бути головною комунікаційною ланкою між мешканцями громади та її керівництвом. Тому дуже важливо, щоб люди мали змогу впливати на вибір кандидатури старости. У новому законопроєкті Мінрегіон пропонує, щоб старост затверджувала місцева рада за поданням голови, але тільки після обов’язкового публічного обговорення усіх кандидатур у старостинському окрузі», – наголошує Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.

Змінами також передбачається, що староста не входитиме до виконавчого комітету ради, але буде мати багато повноважень. Зокрема, він матиме право дорадчого голосу, бути присутнім на засіданні виконкому, на сесії, представляти інтереси мешканців свого старостинського округу та брати участь у підготовці пропозицій до проєкту бюджету громади.

До того ж староста звітуватиме не лише перед радою громади, але й перед жителями старостинського округу.

Староста також зможе надавати адміністративні послуги, перелік яких визначить місцева рада. Це дозволить, наприклад, мешканцям віддалених сіл не витрачати час та гроші на поїздку до центра громади.

Натомість, староста не матиме права працювати за сумісництвом, зокрема й на громадських засадах, займатись підприємницькою діяльністю та одержувати від цього прибуток. Проте йому не заборонятиметься викладацька, наукова або творча робота у позаробочий час.

Законопроєктом також передбачено, що громади зможуть формувати старостинські округи, до складу яких входять села, селища та міста, що не є адміністративними центрами громад. Кількість населення округу має становити 1500 осіб, що співвідноситься з найменшою громадою в країні.

Найближчим часом законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку інституту старост» (№4535) має бути розглянутий Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За інформацією Міністерства розвитку громад та територій України