У Мінекономіки анонсували грантову програму для постраждалих підприємств

Уряд готує нову грантову програму для підприємств, які зазнали руйнувань через бойові дії. Про це повідомила перша віце-прем’єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко під час Форуму влади та бізнесу в Києві. Максимальна сума допомоги — до 16 млн грн, але не більше суми завданих збитків.

— Щоденні атаки росіян руйнують економіку. Щоб відновлювати підприємства, потрібні ресурси, тому Уряд запускає новий грант, який так і назвали — на відновлення. Постраждалі від руйнувань підприємства зможуть отримати до 16 млн грн, що допоможуть їм повернутися до роботи. Це про збереження виробництва, робочих місць і життя в громадах. Наше завдання підтримати бізнес та дати йому впевненість, що держава стоїть поруч і допомагає вистояти й відновитися, — зазначила Юлія Свириденко.

Умови програми

Отримати грант зможуть як юридичні особи, так і ФОП, чиї виробничі потужності були пошкоджені. За кошти можна буде придбати нове обладнання, оплатити його доставку й монтаж. Потрібно подати бізнес-план, акт оцінки збитків та витяг з ЄРДР.

Ті підприємства, які раніше отримували грант на переробку, можуть подаватися повторно — але сума нового гранту зменшиться на попередню. Серед умов: створення щонайменше 5 робочих місць і сплата податків на суму гранту впродовж трьох років (зокрема 20% — у вигляді ЄСВ із нових працівників).

Не зможуть отримати грант ті, хто має прострочені кредити, є фігурантами кримінальних справ, працює з країною-агресором або перебуває під санкціями. Рішення ухвалюватимуть Мінекономіки та Державна служба зайнятості.

Окрім нового гранту, Юлія Свириденко нагадала про вже чинні інструменти розвитку українських виробників, об’єднані політикою Зроблено в Україні: «Доступні кредити 5-7-9», компенсації за купівлю української техніки, індустріальні парки, локалізація в публічних закупівлях, єОселя.

Під час заходу представники бізнесу озвучили низку питань, які потребують подальшого опрацювання Урядом.

• Подальша підтримка українських виробників. Підприємці очікують подальшого впровадження програм розвитку виробництва. Зокрема, в частині доступу до публічних і оборонних закупівель. Потребують розширення програми компенсацій на українську техніку і обладнання. Очікують швидкого розгляду в Парламенті механізму компенсації капітальних інвестицій через податки.
• Економічна політика для прифронтових регіонів. Підприємства в прифронтових областях працюють у складніших умовах, і потребують окремої економічної політики. Насамперед — вирішення проблем з кредитуванням, оскільки банки не приймають майно з цих регіонів у заставу. Також актуальні питання компенсацій за зруйноване чи пошкоджене майно та відновлення життя в громадах.
• Доступ до міжнародних ринків. Бізнес зацікавлений у розширенні доступу до зовнішніх ринків. Йдеться про скасування мит, усунення нетарифних бар’єрів, спрощення сертифікації та відповідності санітарним вимогам. Позитивним прикладом є прогрес у торгівлі з Канадою.
• Інституційна підтримка експорту. Україна потребує розбудови сучасної інфраструктури для просування експорту. Бізнес очікує відновлення фінансування участі у міжнародних виставках, спрощення сертифікації, запуску промислового «безвізу». Важливо розвивати інституції — зокрема, докапіталізувати ЕКА, відновити торгівельні місії при посольствах і створити установу з фінансування експорту.
• Розвиток людського капіталу. Підприємства по всій країні стикаються з дефіцитом кваліфікованих кадрів. Бізнес закликає розвивати програми повернення фахівців з-за кордону та з-поміж ВПО, а також забезпечувати їх житлом. Потрібні дієві програми профтехосвіти та перекваліфікації.
• Євроінтеграція та її виклики для бізнесу. Євроінтеграція відкриває нові можливості, але також несе виклики для української економіки, особливо для агросектору. Аграрії очікують активної позиції держави в переговорах з ЄС і системної підтримки адаптації до нових стандартів і правил.

— Ми фіксуємо всі ці запити, у співпраці з бізнесом будемо шукати рішення. Ми опрацюємо питання та покладемо їх в основу подальших змін до нашої економічної політики, — підсумувала Юлія Свириденко.

За інформацією Урядового порталу