В Україні збільшили штрафи за шкоду природно-заповідному фонду

При цьому, документом не встановлюється жодних нових обмежень або заборон щодо використання природних ресурсів, не вводиться нових режимів охорони територій та не визначається, які зони можна відвідувати, а які ні.

Тож у межах національних природних парків та біосферних заповідників і надалі можна збирати гриби та ягоди. Якщо звичайно, ви робите це для власних потреб, а не займаєтеся промислом (у такому випадку законодавством передбачено отримання відповідного дозволу, що також не є нововведенням).

Виняток, як і раніше, де забороняється збирати гриби, зривати рослини чи проводити будь-які інші дії, становлять території суворого заповідання. Вони визначені Проектами організації територій відповідних установ природно-заповідного фонду. Такі зони створюються спеціально для збереження червонокнижних тварин і рослин. Як і до цього, перебування сторонніх людей тут заборонено. Є відповідні таблички з попередженням. Та й служба охорони повідомляє відвідувачам про існуючі обмеження. Тож випадково помилитися і назбирати заборонене через незнання у таких зонах неможливо.

Ціленаправлена ж протиправна діяльність на такій території наразі дійсно може коштувати правопорушникам у 10 разів дорожче.

Також, Міндовкілля звертає увагу, що прийнята постанова стосується виключно територій та об’єктів природно-заповідного фонду: національних природних парків, природних заповідників, ботанічних садів, дендрологічних парків. Тобто тих територій, які створені для збереження біорізноманіття та охороняються як національне надбання. Такі об’єкти займають лише 6% території країни. Документ не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти і природні ресурси, які не входять до території ПЗФ. У цих випадках діють інші окремі нормативно-правові акти.

Чому потрібно було збільшувати розміри штрафів?

По-перше, щоб провести індексацію діючих такс. Розміри шкоди, що діяли до цього, не переглядалися з 2013 року. За цей час індекс інфляції зріс на понад 300%. Тож логічно, що такси потрібно було переглядати.

По-друге, через суттєву різницю у розмірах штрафів, які діють за порушення законодавства, наприклад, у лісах чи на водних об’єктах. Ситуація, коли на території ПЗФ, браконьєрство каралося не так жорстоко, як на інших природних об’єктах, робило заповідні території більш привабливими для злоумисників. Для прикладу, лише за три квартали 2021 року у межах природно-заповідного фонду було зафіксовано порушень більше, ніж за увесь 2020 рік.

По-третє, для захисту заповідних територій та їх біорізноманіття. Застарілий механізм нарахування розміру шкоди не відповідав обсягу реальних збитків, які завдаються природі. Браконьєри чітко розуміли, що сплативши мізерний штраф, вони однаково отримають значно більший прибуток від незаконно виловленої риби чи, наприклад, від зрубленої деревини.