Разом з Америкою світ здатен робити правильні речі – виступ Володимира Зеленського в Президентському фонді та Інституті Рональда Рейгана

Шановні пані та панове!

Пане Раян, дякую за тепле представлення!

Пане Макконнелл, я вдячний за вашу твердість у захисті свободи й за ваші візити в Україну, щоб побачити, наскільки важливо зараз перемогти. Перемогти російську війну й терор. Перемогти, щоб слова, сказані у ХХ столітті, залишалися актуальними й сьогодні: «Стратегія миру завжди була простою: бути достатньо сильним, достатньо рішучим, щоб жоден супротивник навіть на мить не подумав, що війна може принести плоди».

Це слова Рональда Рейгана. Він сказав їх у 1988 році про стратегію НАТО, і символічно повторити їх зараз тут, напередодні саміту НАТО у Вашингтоні. Минає час, але все більше людей замислюються над тим, що сказав Президент Рейган, що він зробив, що змінив.

І це слова про Америку – Америку, яку світ цінує, якій вдячний, яку хоче бачити – хоче бачити, як вона веде світ так, як може тільки Америка.

Рейган виголосив цю промову 23 лютого. Наступне лютневе число – 24 лютого, але вже в зовсім іншій епосі, у 2022 році, – стало днем найбільшого виклику як для спадщини Рейгана, так і для заснованого на правилах світового порядку, того порядку, який Президент Рейган хотів зберегти в будь-який час. Чи збережений він зараз?

Пані та панове!

Будьмо відвертими та щирими: зараз усі чекають на листопад.

Американці чекають на листопад. І Європа, Близький Схід, Індо-Тихоокеанський регіон – увесь світ чекає на листопад. І, правду кажучи, Путін теж чекає на листопад, але вбиває та руйнує, щоб підготуватися – бути готовим до всього, що може принести листопад. Навіть ювілейний саміт НАТО, який мав би стати головною подією, насправді не виглядає сильно в медіа у порівнянні з тим, що очікується від листопада. Здається, люди навіть не помічають, що НАТО розширився відразу на дві нові країни – це історична подія, але вона перебуває в тіні іншої історії.

Час вийти з тіні, зробити так, щоб сильні рішення працювали, діяти, а не чекати на листопад чи будь-який інший місяць. Для цього ми повинні бути сильними та безкомпромісними. Всі разом. І насамперед Америка. І насамперед лідери Америки та Президент Сполучених Штатів як лідер вільного світу. Бути безкомпромісними в захисті демократії, безкомпромісними проти Путіна та його оточення, безкомпромісними до будь-якого можливого терору. Саме такими, якими були всі українці 24 лютого 2022 року, мільйони людей у світі та мільйони американців. Саме такими, якими були Президент Байден і Конгрес 24 лютого. Коли Путін вирішив зруйнувати все, що нам дороге. Ми всі діяли як єдине ціле, ми не чекали ані дня, ані хвилини. Ми виживали щодня, і ми вижили. Тоді світ побачив, що Путін може програти, а демократія може перемогти – може перемогти навіть тоді, коли це здавалося неможливим.

А що ж сталося зараз? Коли це все відійшло в тінь?

Коли почали думати, що краще відкладати, ніж діяти? Що часткові рішення кращі за перемогу? І коли почало здаватися, що захищати свободу нібито небезпечно? І що поставити Путіна на місце за шантаж усього світу нібито невигідно?

Коли й чому це сталося?

Світ не може бути безпечним без Америки. Америка не може бути лідером і творцем світової мрії, не піклуючись про світові справи.

Америка не повинна соромитися своєї сили. Саме Америка зберігає свободу для світу. Ось чому світ цінує Америку – Америку, яка діє.

Пані та панове!

Минуло 35 років відтоді, як Президент Рейган залишив Білий дім, але ми досі повертаємося до його слів і дій. І це те, що закарбувалося у світовій історії, у досвіді, який був набутий тоді й допомагає нам сьогодні, і навіть у промовах, до яких ми повертаємося. Сила слів Рейгана походила з того, що робила Америка і як правильно вона використовувала час. У результаті в нашій європейській історії та в історії США Рейган означає надію. І досі означає. І він мав її.

І зараз нам усім потрібно саме це – лідерство, яке не чекає на будь-які листопади, а діє – діє зараз, діє щодня, рішуче, щоб життя перемагало і щоб наші вороги, такі як Путін, боялися наших дій.

Кілька прикладів.

У травні – червні ми досягли важливої перемоги – зупинили російський наступ на Харків, друге за величиною українське місто, розташоване дуже близько до російського кордону. Російська армія отримала наказ увійти в зону артилерійського вогню, щоб обстрілювати Харків. Але мужність наших чоловіків і жінок, а також дозвіл Америки вражати військові цілі в Росії зробили свою справу. І я вдячний вам, я вдячний Президенту Байдену за цей дозвіл. І всім у Конгресі, хто допомагав. Цей російський наступ зупинено, і ми витісняємо російську армію з районів біля Харкова. Ми також знищили пускові установки російських ракет, які щодня обстрілювали Харків понад два роки. І це дало Харкову захист від ракетних ударів. Уявіть, скільки ми можемо досягти, коли всі обмеження будуть зняті. Так само зараз ми можемо захистити наші міста від російських керованих бомб, якщо американське керівництво зробить крок уперед і дозволить нам знищувати російські військові літаки на їхніх базах. Це також дасть миттєвий результат. І ми чекаємо на цей крок. І ми можемо значно обмежити дії Росії на півдні України й витіснити окупанта звідти, якщо американське керівництво допоможе нам із необхідними можливостями для глибоких ударів по російських військових та логістичних об’єктах у нашому, українському Криму. І ми говоримо про це з усіма нашими партнерами. І всі ці кроки посилять нас, як сьогоднішнє надзвичайне рішення США та партнерів надати Україні додаткових п’ять зенітно-ракетних комплексів Patriot і десятки інших, а також визначити пріоритетом надання Україні ракет-перехоплювачів. Український народ вдячний за це. Дуже вам дякую!

І наші дії заради досягнення миру. Ми провели перший Саміт миру, у якому взяли участь 101 країна та міжнародна організація. Я вдячний США за участь. Путін у відповідь провів власний саміт – саміт війни у Пхеньяні разом із Кім Чен Ином. Тільки щоб отримати більше артилерії, ракет і мін, щоб Росія могла протриматися хоча б до кінця року. Хоча він і отримує зброю, Путін усе ж показує, наскільки слабша змова диктаторів порівняно із силою вільного світу.

Ми повинні реагувати рішуче. Ми повинні й можемо організувати другий Саміт миру цього року на основі Формули миру – ще потужніший і по-справжньому вирішальний. Нам потрібна ця підтримка від США.

Пані та панове!

Сьогодні в кількох наших українських містах – Києві, Кривому Розі – було оголошено жалобу в пам’ять про жертв російського ракетного удару. Це сталося вчора, під час години пік. Понад 40 ракет різних типів. Одна влучила в дитячу лікарню – спеціалізовану лікарню, де з рук смерті рятували дітей із найскладнішими травмами та захворюваннями, як-от рак, серцеві захворювання. В результаті цього нападу загинуло 43 людини, майже 200 зазнали поранень. Росія завжди знає, куди влучають її ракети. Завжди. Пряме влучання – і будівля лікарні була зруйнована. Уявіть це: лікарі, звичайні люди, рятувальники – усі разом розбирають завали, намагаючись урятувати якомога більше життів. Чи чекав хтось із них? Чи був хтось, хто опинився під завалами, готовий чекати місяцями? Ні, звичайно, ні. Тому що це безглуздо. Тому що коли потрібно рятувати життя, ви рятуєте життя. Коли потрібно бити ворогів, ви б’єте ворогів. Ви дієте. Ви перемагаєте. Ось як виграються війни. І саме такими є українці, і тому я пишаюся українцями і пишаюся тим, що я українець. Саме так ми можемо перемогти Путіна.

Скільки ще може протриматися Путін? Відповідь на це питання перебуває тут, у Вашингтоні: ваше лідерство, ваші дії, ваш вибір – вибір діяти зараз.

І навіть у ці дні, на саміті НАТО, який має стати сильною подією, потрібні сильні рішення, і ми чекаємо на них, і ми розраховуємо на них.

Протягом 75 років європейці могли бути впевнені, що хоч би які були суперечки всередині Альянсу, ніхто, говорячи з Росією, не буде торгувати членством європейських націй. Але чому зараз Москва сподівається на це? І чому слова «Україна є членом НАТО» викликають більше страху не в Москві? Десятиліттями світ спирався на принципи територіальної цілісності держав і непорушності державних кордонів. Але чи залишаться ці принципи в силі? Ми в Україні й усі інші сусіди Росії, включно з тими, перед ким Америка має союзницькі зобов’язання, потребуємо відповідей.

Наші люди роблять усе можливе. Досягають максимуму з тим, що є в України. І ми вже не раз доводили: що більше ми маємо, то важче Путіну вести війну. Він усе ще думає, що війна може принести плоди, він усе ще думає, що приниження Америки може принести плоди. Протягом усього свого правління він намагався принизити Америку й зламати життя вільних народів. Його особиста історія повинна нарешті закінчитися, щоб історія миру стала довговічною.

Разом з Америкою світ здатен робити правильні речі. Коли ми всі будемо діяти. Достатньо сильно, достатньо рішуче. І це має бути нашою стратегією. Саме такою. І саме зараз. З усією американською міццю, яку не зможуть відбити жодні «путіни». Бо Америка, як відомо, занадто велика для дрібних справ.

Не треба чекати місяцями! Америка може бути великою щодня.

Дякую вам! Дякую за вашу підтримку!

Слава Україні!