Звернення Президента України

Бажаю здоровʼя, шановні українці!

Повернувся з нашої Сумщини. Сьогодні був в Охтирці, у Тростянці, у Сумах, на позиціях наших прикордонників.

Враження – особливі. Регіон – поруч із ворогом. Загроза – постійна. Обстріли нашого прикордоння постійні. Але життя, наші люди очевидно сильніші за будь-які страхи.

Відновлення триває, бізнес поступово повертається, люди відбудовують життя.

Мав честь передати Охтирці спеціальну відзнаку міста-героя. Міста, яке своїм опором допомогло врятувати Східну й Центральну Україну.

Привітав Тростянець із річницею звільнення від окупанта.

Провів нараду з представниками місцевої влади й Сумщини, і Чернігівщини. Є питання, які потребують розв’язання. Будуть розв’язані.

Провів нараду з командувачами, які відповідають безпосередньо за захист Сумщини й Чернігівщини. Особлива розмова – з головою прикордонної служби. Про захист Сумщини та інших наших областей, про посилення прикордонників, які разом з усіма силами оборони воюють на передовій.

До речі, хочу сьогодні відзначити наших воїнів Луганського, Краматорського та Донецького прикордонних загонів, які результативно нищать ворога на Бахмутському, на Лиманському, на Авдіївському напрямках. Дякую вам хлопці! Дякую окремо мінометним розрахункам і аеророзвідці наших прикордонних підрозділів на Донецьких напрямках. Молодці, воїни!

Звичайно, дякую Сумському прикордонному загону. Саме їх сьогодні відвідав, мав честь поспілкуватися, підтримати. Міцні позиції по всьому кордону з державою-терористом – це наслідок міцності конкретних наших людей, які готові будь-якої миті захищати кордон.

Сьогодні є рішення Франції – парламенту Франції, який визнав Голодомор геноцидом українського народу. Я дякую за цей принциповий і справедливий крок, за поширення історичної правди на ще одну європейську державу.

І ще одне.

Я хочу сьогодні подякувати кожному й кожній, хто за покликом свого серця у різних країнах, на різних майданчиках, різними словами, але однаково чесно й сильно нагадує світу, що російська агресія може закінчитися значно швидше, ніж про це іноді говорять. Швидше, якщо світ буде швидшим, якщо світ буде рішучішим.

Зруйновані українські міста й села вздовж кордону держави-терориста, постійний шантаж Росії й погрози знищити життя ще й в інших країнах, постійна відмова від повернення справжнього миру та знущання з базових міжнародних норм – усе це достатні причини, щоб тиснути й боротися, щоб не шукати компромісів і дбати про цінності світу реально… Реально! Щодня здобуваючи результат для свободи. Щодня здобуваючи результат для миру. Щодня примушуючи Росію до втрат.

Я дякую всім, хто допомагає Україні!

Слава всім, хто зараз у бою проти терору!

Слава Україні!