Відбудова України буде найбільшим внеском у підтримку глобального миру – промова Президента на Міжнародній конференції з питань відновлення України в Лугано

Шановний пане Президенте Кассіс!

Шановна пані Президентко фон дер Ляєн!

Шановний пане Прем’єр-міністре Фіало!

Шановні учасники конференції!

Пані та панове!

Передусім хочу подякувати пану Президенту Швейцарії та його команді й усім, хто брав участь в організації нашої конференції. Саме ця конференція та її рішення можуть стати першим великим кроком до історичної перемоги демократичного світу.

Війна Росії проти України – це не просто намагання захопити нашу землю й знищити наші державні інституції, зламати нашу незалежність. Це набагато ширше – світоглядне – протистояння.

Антидемократична та антиєвропейська система, яка побудована в Росії, намагається довести, що вона нібито сильніша, ніж усі ми – і Україна, і Європа, і демократичний світ. Вона намагається довести, що Європа нібито слабка й нібито не здатна захищати свої цінності. Такий світоглядний мотив простежується в усіх діях російської держави як щодо України, так і щодо всіх вас.

І всі створені Росією кризи – інфляційна, продовольча, енергетична, міграційна, контури якої вже є, – це саме світоглядне, ідеологічне випробування.

Але все ж найбільш жорстокий його прояв – це агресія Росії проти нашої держави, проти нас – перших, кого вона хоче повернути до своєї зони контролю у Європі.

Погляньте, що робить Росія, руйнуючи Україну. Росія знищує простір усього, що має значення для нас і для будь-якого вільного людського життя.

За чотири місяці повномасштабного вторгнення в Україні знищено 2102 освітні обʼєкти. Це школи, це університети, дитячі садочки… Коли російська армія застосовує артилерію проти дитячого садочка або скидає бомби на школу, вона ж руйнує не просто стіни й не просто будівлі. Це свідоме знищення освітнього простору – простору, у якому відбувається соціалізація дітей, у якому люди вчаться бути людьми.

Усі наші суспільства тільки оправилися після пандемії ковіду, коли довгий час навчання було дистанційним. Тільки-но все почало відновлюватися, тільки-но діти могли опинитись у звичному просторі спілкування, просторі друзів, навчання, як прийшла Росія і своїми ударами намагається сказати, що у нас взагалі не буде цього простору – нашої освіти.

Навіщо Росії обстріли лікарень? Як взагалі вони можуть віддавати наказ на авіаційний удар по шпиталю або пологовому будинку? Це маніфестація Росії, що вона нібито здатна знищити саму можливість цивілізації для України – базову гуманність, яка є в кожній нормальній країні. Росія показує, що навіть лікувати, навіть народжувати дітей українці не зможуть.

799 об’єктів медичної інфраструктури знищено з 24 лютого до кінця червня. У якій іще країні, у якій ще війні за такий короткий строк було знищено стільки медичних об’єктів?

Це все – свідома тактика Росії, не просто обстріли, а ставка саме в ідеологічному протистоянні. Держава-терорист сподівається, що такі руйнування стануть доказом нібито неспроможності демократичної системи і європейського вибору нашого народу дати людям не те що нормальне, а взагалі життя.

Погляньте на системне знищення російською армією житлових кварталів наших міст і постійний ракетний терор. Навіщо вони це роблять? Це ж не суто військова тактика…

Кожна людина має простір свого дому. І це не тільки окрема квартира чи будинок, це частина міста чи сільської місцевості, де людина спілкується, працює, бачиться з друзями, кохає, виховує дітей, їздить до батьків. Саме для того російські окупанти розстрілюють із танків житлові будинки або накривають міські квартали артилерією, саме для того вони направляють ракети на будинки, щоб знищити увесь цей простір життя, щоб убити в людях відчуття дому.

Понад 12 мільйонів українців були вимушені стати переселенцями через цю війну. А скільки з них все ж таки повернуться додому, навіть якщо матимуть, куди повернутися саме там, де жили раніше? Після такої жорстокої війни й таких варварських російських ударів для багатьох людей буде дуже складно знову віднайти це відчуття – відчуття справжнього дому.

Агресія Росії все ще триває, а вже близько 80 тисяч обʼєктів зруйновані. Це десятки мільйонів квадратних метрів площі… І коли ми бачимо такі втрати, ми повинні бачити не просто зламані стіни й не просто розбиту цеглу, не просто випалені коридори чи кімнати, а мільйони людських доль, які ніколи не будуть такими, як вони були раніше. Ми повинні бачити мрії, яких більше немає. Кохання, яке стало неможливим. Ми повинні бачити дітей, які могли б жити таким же життям, як у кожного й кожної з вас, але тепер їхнє життя зруйноване. Багатьох українських дітей Росія позбавила не просто дому чи друзів, а зробила сиротами, вбила їхніх братів, сестер…

Прагнення Росії в тому, щоб зробити такі руїни й такі втрати нібито «візією» демократії та Європи. Цією агресією Росія хоче довести, що нібито їй підвладна не просто територія, а життя як таке, і що нібито вона може вирішувати за всіх, чи буде у них життя взагалі.

Тому ця війна не просто наша, не просто локальна – десь на сході Європи. Ні. Це напад Росії на все, що є цінністю для нас із вами. Тому й відбудова України – це не локальний проект, не проект одного народу, а спільне завдання всього демократичного світу – усіх країн, які можуть сказати про себе: ми цивілізовані.

Відбудувати Україну – це відновити принципи життя, відновити простір життя, відновити те, що робить людей людьми. Звичайно, це означає будівництво, масштабне будівництво. Звичайно, це означає велике фінансування й колосальні інвестиції. Звичайно, це означає абсолютно новий рівень безпеки по всій нашій країні, якій і надалі жити поруч із Росією.

Але це означає також і новий технологічний рівень. Це означає також можливість наших із вами країн, наших із вами компаній, наших із вами фахівців показати, чому свобода могутніша, ніж будь-яка тиранія.

Ще навесні ми почали пропонувати нашим партнерам приєднатися до проекту відбудови України. Вже тоді було очевидно, що це буде найбільший проект нашого часу – економічний, технологічний, соціальний, а головне – світоглядний.

І я вдячний країнам, які позитивно сприйняли наші пропозиції взяти шефство над регіонами, містами чи галузями, які постраждали від війни. Зокрема, вдячний Данії за готовність стати шефом при відбудові нашого міста Миколаєва. Вдячний Британії за інтерес до відбудови Київської області. І так само я запрошую всі країни цивілізованого світу, амбітні компанії та фахівців приєднатися до наших зусиль.

Окрім усього іншого, це дасть змогу створити мільйони нових звʼязків у демократичному світі, у Європі, між нашими країнами. Кожне місто, кожна громада, кожна галузь, яка буде відбудована, матиме історичне свідчення про те, хто цьому допомагав. Лише уявіть: це не просто прапори країни-партнера на в’їзді у місто, а вплетеність у нову тканину життя в Україні, традицій і надбання всіх тих, хто працював над відновленням.

І, безперечно, я вдячний Європейській комісії за ініціативу створити спеціальну європейську платформу відбудови України.

Однак усі ініціативи, плани, амбіції мають бути в єдиній системі, у якій не тільки потреби, а й відчуття українців будуть на першому місці. Тому Україна пропонує свій національний План відбудови, на фундаменті якого можна буде реалізувати кожну ініціативу, кожну ідею, а також повністю раціонально й саме в українських інтересах використовувати кошти, які спрямовуватимуться на відбудову.

І серед ключових принципів я б відзначив такі: максимальна безпека, максимальна технологічність, максимальне дотримання екологічних стандартів, максимальне застосування «зелених» технологій, максимальна реалізація принципів безбар’єрності; максимальна спрямованість на інтереси громад, максимальна прозорість – при плануванні, використанні коштів, відборі проектів. А також – максимальне укорінення проекту відбудови в реальному економічному житті України, щоб реалізувати все це і щоб результати відбудови працювали довгостроково, а отже – це створення робочих місць і нових виробництв в Україні, локалізація вашого бізнесу, ваших бізнес-процесів в Україні.

Звичайно, ідеться не лише про відновлення матерії життя, а й про інституційний розвиток. Наша держава стала кандидатом на вступ у Європейський Союз. Рух до набуття повноправного членства передбачає реформи. Але й відбудова України передбачає реформи.

Ми маємо ще посилити наші інституції, ми маємо ще оновлювати стандарти життя. Наша мета в тому, щоб Україна стала не лише найбільш вільною країною у Європі і найбільш зручною для життя й бізнесу, а й щоб ми найшвидше з усіх, хто рухався в Європейський Союз, виконали політичну частину роботи.

Ми можемо це зробити – так само, як ми вже зробили найбільшу реформу для країн європейської спільноти. І це, я вважаю, найголовніша реформа, і ми її вже реалізували. Реформа міцності Європейського Союзу, це фактично реформа ЄС. Європейський Союз по-справжньому об’єднаний – міцно об’єднаний тепер завдяки нам, завдяки Україні. Завдяки цій нашій реформі ми актуалізували кожну з базових цінностей Європи. Так само й підтримка нашої держави з боку країн НАТО означає, що ми максимально обʼєднали Альянс. Такої обʼєднаності Альянсу не було десятки років.

І відбудова України стане для нас усіх такою ж великою реформою, бо ми всі разом об’єднаємо демократичний світ настільки, що кожен побачить: світогляд вільних людей завжди перемагає. Світ побачить, що ніхто й ніколи не зможе досягнути війною своїх цілей.

Але зараз я хочу зробити також один важливий саме локальний наголос.

Нам потрібно діяти вже в цей час. Значну територію України ми вже звільнили – це понад тисячу населених пунктів. Для значної території зберігаються виклики – авжеж, економічні, енергетичні, соціальні. Відновити шкільне навчання, забезпечити медицину для людей, дати переселенцям житло, гарантувати українцям роботу, захистити енергетику – це все важливо саме зараз, а особливо – напередодні зими.

Тому Україна представляє два рівні дій: стратегічний – і це означає відновлення всієї країни, а також тактичний. Нам потрібна ця тактична допомога. Це означає необхідність уже зараз швидко відновлювати все те, що можна відновити.

Пані та панове!

Поки зберігаються руїни, зберігається й війна. Поки агресор може сподіватися, що саму основу життя він знищить, довготривалого миру не буде.

Ось чому відбудова України буде найбільшим внеском у підтримання глобального миру з усіх, які тільки можливі. Ми можемо довести, що демократичний світ сильніший, Європа – могутніша, що наші цінності неможливо зруйнувати. І ми це обов’язково зробимо!

Я дуже дякую за увагу!

Запрошую вас усіх у нашу прекрасну державу, найкращу у світі – в Україну, щоб працювати разом з нами.

Слава Україні!