РДА, МВК

  • Монастирищенський район

    Монастирищенський район знаходиться в західній частині Черкаської області і є найбільш віддаленим від обласного центру – 268 км. Монастирищенський район межує на півночі з Тетіївським районом Київської області, на заході – з Оратівським та Іллінецьким районами Вінницької області, на північному сході, сході та півдні – з Жашківським, Христинівським районами Черкаської області, Гайсинським районом Вінницької області.

    Монастирищенський район увійшов до складу Черкаської області в 1954 році.

    Назва районного центру м.Монастирище походить від монастирів, які були засновані в 1050 році за часів Ярослава Мудрого. Археологічних пам’яток на території району понад 200, це залишки населення епохи пізньої бронзи, трипільської і черняхівської культур поблизу смт Цибулева, сіл Аврамівки, Івахнів, Попудні, Сарнів. До пам’яток архітектури належать корпус цукрозаводу, замок Даховського в с. Леськове, Покрівська церква в с.Петрівці.

    Відомі вихідці з району – митрополити УАПЦ Василь Липківський (с.Попудня) та Микола Борецький (с.Сарни), творець “Некрополя України”-Михайло Кутинський, письменники Давид Бергельсон (с.Сарни), брати Захар і Яків Гончаруки (с.Коритня), керівники профспілкового руху в Канаді Іван та Михайло Король (с.Зарубинці), Анатолій Лупинос – борець за незалежність України.

    Місто Монастирище (9,3 тис.жителів) – адміністративно-господарський центр району -знаходиться на відстані 190 км від столиці України м. Києва, м.Вінниці – 120 км, м.Умані – 56 км, м.Христинівки – 35 км, м.Жашкова – 44 км.

    Адміністративно-територіальні одиниці:

      • Міст районного значення – 1
      • Селищ міського типу – 1
      • Сільських населених пунктів – 39

    Чисельність наявного населення станом на 01.01.2009 38,9 тис.чол., 2,7 % від населення області

    у тому числі:

      • сільське – 25,8 тис.чол.
      • міське – 13,1 тис.чол.

    Загальна земельна площа району складає 71949 га, в тому числі сільськогосподарські угіддя складають 58638,5 га, з них ріллі 53207,6 га. До особливо цінних орних земель задіяних в сільськогосподарському виробництві віднесено 21874 га (47,2 %) ріллі району. Площа резервного фонду становить 1228,7 га, земель запасу 8395,1 га.

    Рельєф території району хвилястий, його прорізують річки: на півночі Гірський Тікич, по центральній частині – р. Конела з притоками, долинами річок і глибокими балками.

    Більша частина району степова, ліси є лише на південному заході, найпоширеніші дерева – граб, ясен, липа, сосна. Під лісами знаходяться 5745,5 га угідь. Корисні копалини – граніт, буре вугілля, торф, пісок, глина.

    В економіці провідне місце займає сільське господарство. Клімат – помірно-континентальний ( середньорічна температура + 6,8 градусів С), глибокі та опідзолені чорноземи, достатня кількість опадів (480-550 мм) сприяють вирощенню високих врожаїв озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, цукрових буряків, соняшнику, картоплі, овочів, розвитку садівництва.

    Місце знаходження райдержадміністрації: 
    вул. Соборна,121 м.Монастирище, Черкаська область, Україна, 19100
    тел. (04746) 2-21-87, факс 2-57-21
    mail@monrda.gov.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Монастирищенської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://monrda.gov.ua/
  • Христинівський район

    Дата утворення:1923 р.

    Площа: 0,632 тис. кв. км.,3% відсотка від території області.

    Відстані  від районного центру міста Христинівки до м. Черкас: 213 км

    Географічні дані   Територія Христинівського району розташована в Західній частині Черкаської області в лісостеповій зоні України. Рельєф району плоскорівнинний, з особливо цінними ґрунтами – чорноземами та сіроопідзоленими, які займають 70% площі.

    Клімат в районі помірно-континентальний. Середня температура повітря по багаторічних даних 6,8 градусів С. Сума річних опадів – 490-520 мм. Відносна вологість повітря 77%. Географічна мережа району представлена річками Кублич, Удич, Синиця, Сорока, Уманка та іншими. Загальна довжина річок 100,9 км. Адміністративно-господарським і культурним центром є м. Христинівка, яке знаходиться на відстані 213 км від обласного центру м. Черкаси

    Кордони: Межує з півночі з Монастирищанським районом, з північно-східної сторони – з Жашківським районом, з східної та південної – з Маньківським та Уманським районами Черкаської області, з західної – з Теплицьким і Гайсинським районами Вінницької області.

    Адміністративно-територіальні одиниці:

    Міст обласного значення
    Міст районного значення 1
    Селищ міського типу 1
    Сільських населених пунктів 33
    Кількість районів 1
    Чисельність наявного населення 35,4 тис. чол.
    у тому числі:
    сільське  20,7 тис. чол.
    міське  14,7 тис. чол.

    Коротка історична довідка Христинівський район утворено в 1923 році на території Київської області. В 1954 році він увійшов до складу Черкаської області як адміністративно – територіальна одиниця.
    Адміністративно-господарським і культурним центром району є м. Христинівка, яке знаходиться на відстані 213 км від обласного центру м. Черкаси.
    Найстарішим з теперішніх сіл є село Ягубець, яке заснував брацлавський землянин у 1542 році. В цьому ж році засноване село Христинівка на місці поселення ватаги, яка сторожила Чорний шлях від нашестя татар.
    На початку 17 сторіччя вже були відомі села Ботвинівка, Верхнячка (Яворець), Івангород, Талалаївка.
    Історія міста Христинівка нараховує більш як 430 років. Як підтверджують архівні документи, вперше місто згадувалось в 1574 році.

    У другій половині 17 сторіччя починає розвиватись промисловість.Було введено в експлуатацію залізничні колії – Вапнярка – Христинівка, Козятин – Умань, Христинівка – Шпола, залізничний вузол.
    Христинівка ще тоді славилась хлібним ринком. Зросло її економічне значення, що в свою чергу сприяло збільшенню населення. В 1900 році на Христинівщині проживало 3475 осіб. В 1931 році розпочав свою роботу маслоробний завод, новостворене вагонне депо, а також машинно-тракторна станція.
    В 1954 році закінчено модернізацію залізничного вузла.
    В 1956 році Христинівку віднесено до розряду районного підпорядкування. З Христинівського району вийшло багато видатних людей. У Христинівці народився Олександр Корнійчук – відомий український письменник-драматург, автор п’єс “Загибель ескадри”, “Платон Кречет”, “Богдан Хмельницький” та ін. Його ім’я носить міська загальноосвітня школа №1, парк та одна із вулиць міста. Район є батьківщиною одного з керівників Коліївщини Івана Гонти та Героя Радянського Союзу і повного кавалера ордена Слави Івана Драченка. Цей хліборобський край, де зберігаються і примножують традиції майстрів золотої ниви, виплекав багатьох відомих людей праці: Федора Берегового, Семена Карбовського, Станіслава Забродського, Марфу Лемещук, Ганну Гук, Анастасію Кобзар.Природні ресурси.
    Загальна земельна площа району складає 63218 га, або 3% території області. Землі сільськогосподарського призначення становлять 52261 га, в тому числі рілля – 49959 га, багаторічні насадження – 685 га, пасовища – 679 га, сіножаті – 940 га.
    Природні ресурси представлені площею лісового фонду 4376 га, водного фонду – 823,2 га, землі під відкритими розробками, кар’єри – 42,1 га.
    На території району знаходиться родовища торфу і цегляно- черепної глини.
    Поклади торфу знаходяться в селах Івангород, Талалаївка, Сичівка, суглинки і глини в селах Веселівка та Христинівка.
    В районі є 3 гранітні кар’єри, 08.10.2013 року 1 з них введено в дію – Талалаївський подрібнювально-сортувальний завод з переробки граніту, 2 жорств’яні кар’єри та 1 піщаний.
    Інша довідкова інформація. В м Христинівка розташована вузлова станція Одеської залізниці. Територію району перетинають дві залізничні магістралі: з північного – сходу на південний – захід – Цвітково – Христинівка – Вапнярка протяжністю 36 км і південного сходу на північний-захід – Умань – Христинівка – Козятин 27 км.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул.Соборна,30 м.Христинівка, Черкаська область, Україна, 20000
    факс (04745) 2-26-03
    hr_rda@ukrpost.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Христинівської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://khryst-rda.gov.ua/
  • Уманський район

    Уманський район розташований в південно-західній частині Черкаської області і є одним з найбільших в Україні. Його територія складає 1400 кв.км, чисельність населення – 46 тисяч жителів, що мешкають у 53 населених пунктах. Уманщина має зручне географічне розташування, оскільки знаходиться майже в центрі України, на перехресті важливих транспортних артерій. Територією району пролягають дві автомагістралі державного значення: Київ – Одеса та Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка.

    Уманський район знаходиться в межах центральної лісостепової частини України і межує з Маньківським, Христинівським і Тальнівським районами Черкаської області та районами Вінницької і Кіровоградської областей.

    Територією району протікає 10 річок, найбільша з них Ятрань (75,1 км).

    Територія району знаходиться в межах правобережної височини на стику Придніпровської та Козятинської водороздільних ділянок.

    В районі є 3 ботанічні заповідники: Собківський, площа якого 1,8 га, Степківський – 4,5 га, Юрківський – 3,5 га. У селі Ятранівка знаходиться ботанічний заказник „Журбанка”, площа якого 5 га; у с. Паланка є пам’ятка природи: віковічний дуб, що займає площу 0,01га та дендропарк „Дружба”, площею 3 га.

    В історичному плані Уманщини – досить цікавий регіон. Історія краю бере свій початок ще з первісного ладу. Численні археологічні дослідження засвідчують, що давня людина з’явилася тут ще за часів пізнього палеоліту. Шість тисяч років тому землі Уманщини були осердям першої на європейському континенті хліборобської цивілізації – Трипільської культури. Найбільші трипільські поселення виявлено біля сіл Доброводи, Аполянка та Косенівка. У 1918 році уманські краєзнавці Петро Курінний та Петро Кучеренко в лісі, поблизу села Піківець, першими виявили матеріали життєдіяльності племен хліборобів і скотарів доби пізньої бронзи і дали їм назву Білогрудівська культура. Поселення Білогрудівської культури знайдено поблизу сіл Собківка, Кочержинці, Ятранівка та інших.

    На Уманщині перетинаються три давніх чумацькі шляхи. Їх вік – тисячі років. По одному з них хлібороби-трипільці мандрували до Чорного моря, і далі – в Месопотамію, куди поставляли зерно. Чорним (Татарським) шляхом 1363 року йшли полки Великого князя Литовського Ольгерда, щоб здобути блискучу перемогу над двома монголо-татарськими ордами на Синіх Водах (р.Синюха).

    З Уманщиною пов’язана ще одна яскрава сторінка української історії – кульмінація Національно-визвольної війни 1768-1769 рр. під проводом Івана Гонти та Максима Залізняка.

    Через наш край смертоносним мечем пройшла і Велика Вітчизняна війна.

    Ми пишаємося, що саме в Уманському районі народився і став відомим у світі уславлений полководець Великої Вітчизняної війни, командуючий фронтами, двічі Герой Радянського Союзу, генерал-армії Іван Данилович Черняховський.

    У сузір’ї визначних синів і дочок Уманщини грандіозною є постать генерал-лейтенанта, начальника штабу армії Дерев’янка Кузьми Миколайовича, уродженця с.Косенівка, який за дорученням уряду приймав капітуляцію Японії.

    Серед великої плеяди Героїв Радянсько­го Союзу десять є уродженцями сіл району.

    Чимало інших постатей збагатили нашу національну історію та культуру.

    Найстарішою історичною спорудою Уманського району є Троїцька церква у селі Пугачівка – пам’ятка архітектури загальнодержавного значення. Статус пам’яток архітектури місцевого значення мають церква Святої Параскеви у селі Родниківка, Покровська церква у Кочержинцях та водяний млин у селі Піківець. На початку XX сторіччя Уманський повіт входив до складу Київської губернії. Згідно Постанови Президії ВУЦК „Про адміністративно-територіальний розподіл Київської і Полтавської губернії” від 7 березня 1923 року було ліквідовано поділ на волость, повіт, губернію і введено новий поділ – район, округ, губернію. До складу Уманського округу ввійшло 15 районів, в тому числі Уманський, Бабанський, Ладижинський. В той час площа району становила 500 кв. Км і проживало в ньому біля 45 тис. осіб. В складі Уманського району було 19 сільських рад. 7 січня 1954 року, з утворенням Черкаської області, Уманський округ ввійшов до її складу. А в листопаді 1959 року Бабанський і Ладижинський райони були ліквідовані і населені пункти, що входили до їх складу перейшли до Уманського району. Уманський район – це мальовничий, чарівний і неповторний край, який славиться родючими землями і працьовитими людьми. Їхнім розумом, наполегливістю і талантом твориться трудова слава району, його економічний потенціал. Уманщина – це хліборобський край, на землях якого працює 40 сільськогосподарських підприємств та 72 фермерських господарства. В Уманському районі працює лідер тепличного виробництва України – приватно-орендне сільськогосподарське підприємство „Уманський тепличний комбінат”, яке очолює заслужений працівник сільського господарства Микола Гордій. Промисловість району представлена 4 підприємствами, що займаються видобутком та переробкою сірого граніту, виготовленням меблів. Підростаюче покоління набуває знань і виховується у 43 загальноосвітніх навчальних закладах, 2 спеціалізованих школах-інтернатах, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, 17 дитячих дошкільних закладах, центрі дитячої та юнацької творчості, дитячо-юнацькому клубі фізичної підготовки. Про охорону здоров’я мешканців району дбають центральна районна лікарня і 3 дільничних лікарні, 8 лікарських медичних амбулаторій, 42 фельдшерсько-акушерських пункти. На Уманщині діє 53 клубних заклади, центральна районна бібліотека для дорослих, районна бібліотека для дітей, 53 бібліотеки-філіали. 11 самодіяльних колективів Уманського району носять почесне звання „народний аматорський”.

    Місце знаходження райдержадміністрації
    площа Соборності, 1 м.Умань, Черкаська область, Україна,  20300
    (04744) 3-33-78, факс 3-32-24
    urda@it-tim.net
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Уманської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://uman-rda.gov.ua/
  • Тальнівський район

    Як адміністративно-територіальну одиницю Тальнівській район утворено в 1923 році. Територіально він входив до Київської губернії (1923-1925 рр.), Уманського округу (1925-1932 рр.), Київської області (1932-1953 рр.), з 1954 року район увійшов до новоствореної Черкаської області. У 1962 році в зв’язку з розукрупненням Тальнівській район було реформовано. З січня 1965 року район відновлено в нинішніх межах.

    Територією району протікає річка “Гірський Тікич”.

    Площа– 0,9 тис кв.км (4,4% області), 82,1 % території – сільськогосподарські угіддя, із них рілля – 93,2 %.

    Кількість населених пунктів – 43, у т.ч. міста – 1 (м. Тальне), 42 сільських населених пункти (27 сільських рад).

    Населення– 34,3 тис. осіб, у т.ч. міського – 14,0, сільського – 20,3.

     Район межує з Звенигородським, Катеринопільським, Маньківським, Уманським районами Черкаської області та Новоархангельським районом Кіровоградської області. Відстань до обласного центру з твердим покриттям становить 141 км.

    У районі налічується 43 населених пунктів, які підпорядковані 1 міській та 27 сільським радам.

    Суспільно-політична ситуація:

    Дані про районну раду:

    кількість депутатів – 34;

    Назва партії/партійність: Радикальна партія Олега Ляшка – 8,

    політична партія Всеукраїнське об’єднання “ЧЕРКАЩАНИ” – 6,

    ПАРТІЯ “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА “СОЛІДАРНІСТЬ”–5,

    Політична партія “Громадянська позиція” – 4,

    Народна партія – 4,

    Всеукраїнське обєднання «Батьківщина» – 3,

    політична партія Всеукраїнське об’єднання “Свобода” – 2,

    Аграрна партія України – 2.Фракції/депутатські групи: Народна партія – 4,

    Радикальна партія Олега Ляшка – 7,

    політична партія Всеукраїнське об’єднання “ЧЕРКАЩАНИ” – 6,

    ПАРТІЯ “БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА “СОЛІДАРНІСТЬ” – 5,

    Політична партія “Громадянська позиція” – 4,

    позафракційні – 8. Найактивніші політичні сили: ВО «Батьківщина», ВО «Свобода». Впливові представники громадського сектору: «Спілка сільгоспвиробників», ГО «Тальнівська районна спілка ветеранів та учасників Антитерористичної операції», ГО «Тальнівське районне об’єднання «Майдан», міськрайонна організація Української Спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), ГО «Зелений світ», ГО «Тальнівська самооборона», ГО «Вільний контроль», районне Товариство Червоного Хреста.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул.Соборна, 28 м.Тальне, Черкаська область, Україна, 20400
    код (04731) 3-04-83, факс 3-04-83
    trda@talnern.gov.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Тальнівської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://talnivska-rda.gov.ua/
  • Маньківський район

    Маньківський район розташований у західній частині Черкаської області і охоплює 76,5 квадратних кілометри. В  районі є 31 населений пункт, в тому числі 2 селища міського типу, 26 сіл. Вони підпорядковані 2 селищним і 21 сільським радам. Центр – смт Маньківка.

    Маньківський район перебуває у межах Придніпровської височини. Його рельєф мало хвилястої форми, крутизна схилів від 2 до 13 градусів.

    Через територію Маньківщини протікає річка Гірський Тікич, яка належить до басейну Південного Бугу. Ґрунти – чорноземи тучні та сірі опідзолені. Район багатий на поклади високоякісної глини-каоліну. Тут є червоний та сірий граніт, бутове каміння.

    Населення району 28,3  тисячі осіб, 9,7 тисяч з яких – міське населення. Близько 97 % жителів району – українці.

    Найдавніші відомі сліди людей на території Маньківщини налічують 8 тисяч років. Тут виявлено кілька десятків залишків стародавніх поселень трипільської доби, бронзи та Черняхівської археологічних культур. А також близько 80 курганів. З них 7 – біля села Русалівка, 9 – біля села Кислин, 14 – біля села Добра.

    У шістнадцятому столітті на території району засновано перші нинішні населені пункти.

    У 1963-1964 роках Маньківка входила у склад Жашківського району, 1 січня 1965 року Маньківський район було відновлено, а населені пункти Маньківка і Буки отримали статус селища міського типу.

    Провідне місце в економіці району займає агропромисловий комплекс, питома вага промисловості невелика.

    У 1994 році до райцентру проведено газ і нині триває будівництво газопроводів по селах.

    В інформаційному просторі району діють: громадсько-політична газета “Маньківські новини” та редакційно-інформаційний сектор, представлений телерадіомовленням.

    Найдавнішою архітектурною пам’яткою в районі є корчма в селі Роги, стіни якої стоять ще з сімнадцятого століття. Православна церква  в селі Роги 1910 року. Також до архітектурних пам’яток державного значення віднесено поміщицький будинок дев’ятнадцятого століття у селі Добра. Буцька ГЕС 1929 року. Тимошівська церква ХУІІІ ст., пам’ятник Т.Г.Шевченку 1960 року.

    Районний центр прикрашає алея дубів, вік яких понад 100 років. Близько 250 років липовій алеї  у селі Роги. Оригінальні скелясті береги висотою до 30 метрів має річка Гірський Тікич в районі смт Буки, так званий Буцький каньйон. В цьому ж поселенні вона утворює водоспад “Вир”, який на відстані 100 метрів складає 15 метрів висоти, що на перспективу може становити інвестиційно-привабливий для туристів об’єкт.

    Поряд з селом Кищенці розташовані цілющі джерела “Лисячі кринички”.

    Маньківщина є батьківщиною багатьох видатних людей, проте їхні імена заслуговують на більш широку популярність. В селах району побував великий син українського народу Т.Г. Шевченко. В Маньківці йому споруджено пам’ятник, який не має аналогів. Також в районному центрі встановлено бюст уродженцю краю, видатному пілоту, двічі Герою Соціалістичної праці Б.П. Бугайову.

    Майже в усіх селах є пам’ятні знаки жертвам голодомору та пам’ятники на братських могилах, полеглим у роки Великої Вітчизняної війни та обеліски Слави.

    1) дата утворення району, як адміністративно-територіальної одиниці – 1923 рік;

    2) дата визволення району від німецько-фашистських загарбників – 7 березня 1944 року;

    3) День святкування району 17 вересня;

    Місцезнаходження райдержадміністрації:
    вул.Соборна,14 смт Маньківка Черкаська область Україна, 20101
    код (8-04748) 6-15-72, факс 6-13-00
    post@mankrda.gov.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Маньківської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    http://mankrda.gov.ua/
  • Жашківський район

    Жашківський район розташований у північно-західній частині Черкаської області. На півночі і північному заході він межує із Ставищенським та Тетіївським районами Київської області; на сході – з Лисянським, Маньківським та на південному сході – з Монастирищенським районами Черкаської області.

    Із півночі на південь територію району перетинає автомагістраль Санкт – Петербург – Одеса.

    Відстань від райцентру до м. Черкаси шосейною дорогою – 190 км; до Києва – 142 км.

    Місто Жашків зв’язане із вузловою станцією Козятин Південно-Західної залізниці, до якої 77 км.

    Площа району – 1 тис. кв. км – 4,6 відсотка від території області.

    Сільськогосподарських угідь – 84073,7 га, ріллі – 76608,5 га.

    У районі діють 50 сільськогосподарських підприємств, 26 фермерських господарств.

    Жашківський район розташований в зоні лісостепу на кристалічному щиті Придніпровської височини. Його східна частина горбиста, перерізана балками та ярами. Східна – рівнинна.

    На території району протікає 2 великих річки: Гірський Тікич – 167 км, Торч – 32 км.

    Жашківський район утворено у 1923 році. Спочатку він належав до Уманського округу, а 7 січня 1954 року, у зв’язку з відзначенням 300-річчя возз’єднання України з Росією, Жашківський район було передано до складу новоствореної Черкаської області.

    В січні 1930 року площа району становила 511 кв. км і його населяло 47,7 тис. жителів; у райцентрі проживало 5,4 тисячі мешканців.

    В 1934 році площа району становила 579,5 кв. км, на ній проживало 46,7 тисяч жителів у 23 сільських радах. Станом на 1 січня 2017 року в районі проживає 39207 осіб, в тому числі: міського населення – 14395 осіб, сільського – 24812 осіб. День району – 14 жовтня.

    На території району нині налічується 38 населених пунктів.

    Адміністративним центром є місто Жашків.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Захисників України, 19, м. Жашків, Черкаська область, Україна, 19200
    (04747) 6-11-74, факс 6-11-71, 6-23-69
    ira_admin@ukr.net
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на сайті Жашківської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://zhrda.gov.ua/
  • Лисянський район

    Як адміністративно-територіальну одиницю район утворено в 1923 році. Територіально він входив до Шевченківського округу, який у 1925 році був розформований, а в 1927 році його було перейменовано на Черкаський. З 1932 року по 1954 рік до Київської області, з  січня 1954 року район увійшов до новоствореної Черкаської області. В 1963 році в зв’язку  з розукрупненням район  було розформовано, а 1 січня 1965 року відновлено в нинішніх межах.
    Площа району 746 км2.
    Площа сільськогосподарських  угідь 60,6 тис. га.
    Населення станом на 01.09.2017 – 23,8 тис. осіб, в тому числі сільське – 15,9 тис., міське – 7,9.
    Район межує з Корсунь–Шевченківським, Звенигородським, Маньківським, Жашківським районами Черкаської області, Богуславським, Таращанським та Ставищенським районами Київської області.
    В районі налічується 39 населених пунктів, які підпорядковуються одній селищній та двадцяти сімом сільським радам. Загальна кількість дворів 12,1 тисяч.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    пл. Миру, 27 смт Лисянка, Черкаська область Україна, 19300
    тел/факс (04749) 6-21-45
    rda.lysk@gmail.com
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на сайті Лисянської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://www.lysyankarda.gov.ua/
  • Звенигородський район

    Як адміністративно–територіальну одиницю район утворено 12 квітня 1923 року. Районний центр – м. Звенигородка, вперше затверджено містом у 1795 р., вдруге смт. Звенигородка перетворено в місто в 1938 році. Відстань до обласного центру по трасі Умань-Черкаси – 110 км., відстань до найближчої залізничної станції Звенигородка (с.Єрки Катеринопільського району) – 12 км.

    Район знаходиться в центрі Черкаської області, в лісостеповій фізико – географічній зоні. На території району протікає річка Гнилий Тікич. Площа району 1010 км2.
    Площа сільськогосподарських угідь 72609 га.

    Населення станом на 01.04.2019 року – 42838
    В тому числі:

        • міського – 16328
        • сільського – 26510
        • жіночої статі – 22856
        • чоловічої статі – 19982
        • працездатного – 23659
        • непрацездатного – 19179

    Кількість сільськогосподарських підприємств – 30
    Кількість фермерських господарств – 115
    Кількість суб’єктів господарської діяльності – 2147
    Кількість фізичних осіб підприємців – 1505
    Кількість юридичних осіб – 642

     

    Лісові ресурси (тис.га) – 20,2
    Ресурсний потенціал: надра району мають широкий спектр корисних копалин, серед яких основне місце займають паливні та будівельні матеріали.
    У районі є запаси бурого вугілля, бентонітових глин, каоліну (промислова розробка), будівельних пісків, будівельного каменю (промислова розробка) та джерела радонових вод (санаторій “Радон”).У районі налічується 40 населених пунктів, у тому числі 1 місто і 39 сільських поселень, які підпорядковуються 1 міській і 27 сільським радам.
    Район межує з Лисянським, Корсунь-Шевченківським, Городищенським, Шполянським, Катеринопільським, Тальнівським і Маньківським районами. Головні річки: Гнилий Тікич, Шполка, Вільшанка. Відстань до м. Черкаси – 110 км, до м. Києва – 179 (через м. Обухів), 199 км (через м. Тараща)

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    Проспект Шевченка 68, м. Звенигородка, Черкаська область Україна, 20200
    код (04740) 2-10-66, факс 2-20-88
    zvenrda@gmail.com
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на офіційному веб-сайті Звенигородської райдержадміністрації
    https://zvenrda.gov.ua/
  • Катеринопільський район

    Катеринопільський район розташований на півдні Черкаської області, територія району охоплює 67,2 тис.га земельної площі.

    Географічні дані: район розташований у лісо – степовій  фізико – географічній зоні. На території району протікає 3 річки: Гнилий Тікич довжиною 30 км, Шполка – 7 км, Вись – 15 км.

    Район, як адміністративно-територіальна одиниця, сформовано у 1923 році і підпорядковано Уманській окрузі Київської губернії. За переписом 1926 року в районі проживало 45,3 тис.чоловік.

    У 1962 році Катеринопільський район розформовано. У сучасних територіальних межах його відновлено у 1966 році.

    У районі є два селища міського типу – Катеринопіль і Єрки, 31 село, які підпорядковані, відповідно, двом селищним та двадцяти двом сільським радам.

    Чисельність населення району   становить  24582  осіб.

    У тому числі :

      • сільського 14812 осіб
      • міського   9770 осіб
      • жіночої статі  13355 осіб.
      • чоловічої статі  11217 осіб.

    Район межує з Тальнівським, Звенигородським, Шполянським районами та Кіровоградською областю. Відстані від районного центру до м. Черкас автошляхом – 125 км, залізницею – 107 км.

    Загальна площа Катеринопільського району становить 67,2285 тис.га або 3,2 відсотки території Черкаської області та 0,11 відсотки земельного фонду України, у тому числі:

    сільськогосподарські угіддя  – 55,6298 тис. га, із них  ріллі – 50,0253 тис. га, у тому числі у користуванні : сільськогосподарських підприємств – 26,3362 тис. га, з них:

      • недержавних  – 25,3633 тис. га;
      • державних  –  0,9729 тис. га;
      • фермерських господарств  –  10,91653 тис. га;
      • громадян (населення) – 13,7735 тис. га;
      • закладів, установ, організацій – 0,1908 тис. га;
      • промислові та інші підприємства – 0,5957 тис. га;
      • підприємства та організації транспорту, зв’язку – 0,8453 тис. га;
      • частин, підприємств, організацій, установ, навчальних закладів оборони–0,0015 тис. га ;
      • лісогосподарських підприємств – 4,3657 тис. га;
      • водогосподарських підприємств – 0,0013 тис. га;
      • землі запасу  та землі, не надані у власність та постійне користування – 9,6019 тис. га.
    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Соборна, 12 смт Катеринопіль, Черкаська область, Україна, 20500
    код (04742) 2-24-39, факс 2-22-46,
    kater_rda@ukrpost.net
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на офіційному веб-сайті Катеринопільської райдержадміністрації
    http://katerynopiladm.gov.ua/
  • Шполянський район

    Шполянський район розташований в південній частині Черкаської області та  центрі України.

    У червні 2002 року проводила свою роботу науково-практична експедиція «Географічні центри України» за маршрутом «Київ-Добровеличківка-Кіровоград-Олександрія-Шпола-Ватутіне-Київ», в результаті якої було визначено, що географічний  центр  України знаходиться у  Шполянському  районі Черкаської області.

    В липні 2004 року за результатами діяльності робочої групи науковців Київського науково-дослідного інституту геодезії та картографії було встановлено, що географічний  центр  України як центр ваги її території  знаходиться   на околиці с. Мар’янівка  Шполянського району Черкаської області і має координати:

    49˚ 01′ північної широти;

    31˚ 29′ східної довготи.

    Ці дані підтверджено Державним комітетом природних ресурсів України,  Національною академією наук України та Державною службою геодезії, картографії та кадастру.

    23 липня 2004 року відбулося офіційне винесення на місцевість географічного центру України: в полі біля с. Мар’янівка закопано капсулу та встановлено спеціальний репер, обладнаний відповідною передавальною апаратурою.

    24 серпня 2004 року  при в’їзді в м. Шполу урочисто відкрито пам’ятний знак, який символізував географічний центр території України, і який  замінено на інший у травні 2008 року.

    Площа району 1,1 тис. кв. км (5,3 відсотка від території області).

    Відстань до обласного центру м. Черкаси – 80 км, залізницею – 87 км, до столиці України – Києва – 200 км.

    Через Шполу пролягає залізнична колія Львів-Донецьк, Львів-Запоріжжя, що з’єднує наш район із заходом, сходом і півднем країни.

    Район створено у 1923 році в складі Київської області. З січня 1954 року і донині Шполянський район входить до складу Черкаської області. Статус міста Шпола отримала у 1938 році.

    День району – у травні щорічно.

    На території району розташовано 37 населених пунктів: 1 місто і 36 сіл, проживає 44,5 тис. населення.

    В тому числі :

      • сільського           — 27,1 тис.
      • міського              — 17,4 тис.
      • працездатного    — 23,3 тис.
      • молодь до 18 років      — 4350 чол.
      • пенсіонери                    — 21090 чол.

    Район межує з Смілянським, Городищенським, Звенигородським, Катеринопільським районами та Кіровоградською областю.

    Шполянський район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні.

    Найбільшими річками району є: Шполка довжиною 24,2 км, Велика Вись – 23,0 км, Гнилий Ташлик – 27,8 км, Гнилий Товмач – 24,0 км.

    В районі є нерудні копалини місцевого значення: граніти, глини, піски, які використовуються в господарстві як будівельні матеріали. Поблизу с. Васильків у Прудянському кар’єрі добувають щебінь. Біля сіл Маслове, Капустине, Товмач, Ярославка на схилах балок є виходи каоліну та бентонітової глини, сіл Капустине, Іскрене, Васильків – запаси торфу, с. Журавка – бурого вугілля, які не розробляються.

    Шполянський район є аграрно-промисловим.

    Площа сільськогосподарських угідь складає 87,855 тис. га, із них ріллі – 81,074 тис. га, лісів та інших лісовкритих площ – 14,032 тис. га, забудованих земель – 3,297 тис. га, земель водного фонду – 1,471 тис. га.

    На території району працюють:

      • Сільськогосподарських підприємств – 20;
      • Фермерських господарств – 60;
      • Колективних сільгосппідприємств (кооперативи) -1;
      • Малих підприємств – 228;
      • Середніх підприємств – 10;
      • Кількість зареєстрованих підприємців, фізичних осіб – 2110;
      • Промислових підприємств – 7;

    В  районі налічується 283 підприємств торгівлі, у тому числі 260 магазинів та 23 підприємств ресторанного господарства.

    Функціонують заклади соціальної сфери.

    В галузі освіти налічується: загальноосвітніх навчальних закладів – 31 (в т. ч. 2 заклади нового типу: гімназія та ліцей, 24  навчально-виховних комплекси); Шполянська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Черкаської обласної ради; Васильківський професійний ліцей. Дошкільних навчальних закладів – 7 (4- у місті Шпола та 3 – у селах району). Дитячі позашкільні установи: СЮТ, СЮН, Будинок школяра, міський дитячий парк. В районі діють Шполянська та Матусівська дитячо-юнацькі спортивні школи.

    На території району функціонує центральна районна лікарня, комунальний заклад «Шполянський районний ЦПМСД».

    В районі працюють районний, міський та 22 сільських будинки культури, 5 сільських клубів, Шполянська дитяча школа мистецтв і Сигнаївська музична школа.  Діє централізована бібліотечна система, до складу якої входить 33 бібліотеки та 4 музеї на громадських засадах. 17 художніх колективів району мають звання “Народний аматорський колектив”.

    Шполянщина славиться  видатними історичними постатями такими, як лікарі-хірурги брати Михайло та Олексій Коломійченки, ім’я яких нині носить ЦРЛ, скульптор, етнограф Іван Гончар, діячі літературної ниви Олекса Влизько, Іван Кулик, Степан Бен (Бендюженко), Іцик Фефер, Микола Томенко, Катерина Мотрич, Михайло Слабошпицький та інші.

    В районі  є два державних заповідних урочища: Дар’ївське, Плосково-Зуєво та державна пам’ятка садово-паркового мистецтва – Лозуватський дендропарк, також  пам’ятки архітектури – двоповерховий палац міністра фінансів Російської імперії Олександра Абази в Дар’ївському дендропарку, Будинок єврейської синагоги, 2 церкви Свято-Миколаївського жіночого монастиря в с. Лебедин (18 сторіччя). Шполянщина входить до туристичного маршруту “Золота підкова Черкащини”.

    У 2014 році зареєстровано 63 політичних партій, 50 громадських організацій. Діє 40 релігійних громад різних конфесій.

    В районі виходять  періодичні видання: районна газета “Шполянські вісті”, міська газета “Шполяночка” та комерційне видання “Пропозиція”, працює районне телерадіомовлення.

    В районі діє мобільний зв’язок “Київстар”, Beeline, Life та MТC.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Лозуватська, 60 м.Шпола, Черкаська область Україна, 20600
    код (8-04741) 5-25-40, факс 5-20-95,
    shpola_rda@ukrpost.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Шполянської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    http://shpolyanska.rda.org.ua/
  • Кам’янський район

    Кам’янський район розташований в південно-східній частині  Черкаської області, займає площу 72540 га. На його території протікає права притока Дніпра – річка Тясмин. Територія району являє собою переважно рівнинну місцевість, яку пересікають річки, балки та яри.

    По території району проходить автодорога республіканського значення Київ-Луганськ-Ізварне, обласного значення Кам’янка-Чигирин. Через місто Кам’янка проходить залізнична колія Київ-Знам’янка-Дніпропетровськ-Донецьк. На території району розташовані м.Кам’янка (районний центр), 30 населених пунктів , районна рада 1,  1 міська і 18 сільських рад (kamrayradasait.at.ua/index/miska_ta_silski_radi/0-13).

    Населення району на 01.12.2015  становить 27,943 тис. осіб, в тому числі міського 12,197  тис., сільського 15,746  тис. осіб.

    Відстань:   від районного центру до м.Черкас:
    – залізницею –   70 км
    – автошляхом   – 65 км .
    Район межує із Смілянським, Черкаським, Чигиринським районами Черкаської області та Олександрівським, Новомиргородським районами Кіровоградської області.

    В районі діє мобільний зв’язок Київстар, МТС, ВееIіnе, Lіfе.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    м. Кам’янка, вул. Героїв Майдану, 37 Черкаська область, Україна, 20800
    код (8-232) 6-15-75 , факс 6-13-74, 6-08-54
    kamrda@ukr.net
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на офіційному веб-сайті Кам'янської райдержадміністрації
    http://kam-rda.gov.ua/
  • Смілянський район

    Смілянський район утворений 7 березня 1923 року.
    Район розташований у лісостеповій фізико-географічній зоні, межує з Кіровоградською областю, Черкаським, Кам’янським, Шполянським, Городищенським районами.
    Територія району становить 93,4 тис. га, в т. ч. ріллі – 52,6 тис. га, сіножаті – 3, 1 тис. га, пасовищ 3,2 тис. га, ліси – 25,7 тис.га, водне дзеркало – 0,82 тис. га. Розміщений на відстані від обласного центру Черкаси – залізницею від м.Сміла – 23 км, шосейними дорогами – 30 км.
    В районі налічується 37 населених пунктів, підпорядкованих 7 сільським радам та 4 об’єднаним територіальним громадам (Балаклеївська ОТГ, Березняківська ОТГ, Ротмістрівська ОТГ, Тернівська ОТГ).
    В районі проживає 31,9 тис. жителів , в тому числі:

      • працездатне населення – 9,3 тис. осіб
      • особи віком від 18 до 39 років – 9,3 тис. осіб
      • пенсіонери – 8,5 тис. осіб

    В районі діє мобільний зв’язок «Київстар», «Vodafone», «Lіfecell».
    На території району зареєстровано 910 суб’єктів підприємницької діяльності, з них:
    юридичних осіб – 112
    фізичних осіб – 726
    фермерських господарств – 72

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаська область Україна, 20700
    (0 4733) 4 24 39
    smilarda@smilarda.gov.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Смілянської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    http://smilarda.gov.ua/
  • Городищенський район

    Як адміністративно–територіальну одиницю район утворено в 1923 році. Територіально він входив до Київської губернії (1923 – 1925рр.), Черкаського округу (1925 – 1932рр.), Київської області (1932 – 1953рр.). з січня 1954 року район увійшов до новоствореної Черкаської області. В 1963 році в зв’язку з розукрупненням район було розформовано, а 1 січня 1967 року відновлено в нинішніх межах.

    Територія району розташована в центральній частині лісостепової зони України, в басейні правої притоки Дніпра річки Вільшанка.

    Площа району 883,1 км 2 (4,2 % від території Черкаської області).

    Площа сільськогосподарських угідь 63,3 тис. га.

    Чисельність населення Городищенського району – 41,0 тис. осіб, у тому числі:

      • міського – 18,5  тис. осіб
      • сільського – 22,5  тис. осіб
      • працездатного — 22,7  тис. осіб
      • молодь до 18 років — 6,6 тис. осіб
      • пенсіонери — 11,4 тис. осіб
      • жіночої статі — 22,4 тис. осіб
      • чоловічої статі — 18,6 тис. осіб
    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Миру, 8 м. Городище, Черкаська область, Україна, 19500
    (04734) 2-20-46 факс: (04734) 2-20-46, 2-26-95,
    gorrda@ukrpost.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на сайті Городищенської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    http://www.gorrda.gov.ua/
  • Корсунь-Шевченківський район

    Район розташований в південно-західній частині Черкаської області, займає площу 89626 га. На його території протікає права притока Дніпра – річка Рось. Територія району являє собою горбисту місцевість, яку пересікають річки, численні балки та яри.
    Віддаленість до обласного центру – 76 км.
    По території району проходить автодорога республіканського значення Київ-Дніпропетровськ – Донецьк і обласного значення Мошни – Корсунь-Шевченківський – Почапинці. У східній частині міста Корсунь-Шевченківський проходить залізнична лінія Фастів-Цвітково-ім. Т. Шевченка.
    На території району розташовані місто, селище міського типу та 52 сільські населені пункти.
    Наявне населення району станом на 01.10.2016 р. становить 42,7 тис. осіб.
    На території району працюють відділення : ЧГРУ “Приватбанк”, ЧОД ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, ТВБВ № 10023/0201 АТ “Ощадбанк”, ПАТ АБ „Укргазбанк”.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул.  Героїв Майдану,9 м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область Україна,19400
    код(04735) 2-01-30
    kors-rda@ukrpost.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на сайті Корсунь-Шевченківської райдержадміністрації перейшовши за посиланням 
    https://korsunr.gov.ua/
  • Канівський район

    Площа району 1,3 тис. кв.км (6,2 % області), 48,6 % території – сільськогосподарські угіддя, із них рілля – 76,8 %. 60
    сільських населених пунктів(29сільських рад). На території району проживає 19,5 тис. осіб, ут.ч. сільського – 19,5 тис.
    осіб.
    Географічне розташування району, зручне , вигідне , до певної міри навіть унікальне. Воно історично визначене розташуванням на стародавньому торговому шляху “з варяг у греки “ та наявністю найбільш відомого на Дніпрі Зарубинського броду . Район розміщений у південно – західній частині Російської рівнини і розділений руслом Дніпра на дві частини. Більша – правобережна частина – знаходиться у межах Придніпровської височини, поверхня якої – підвищена хвилясто – пасмова рівнина, розчленована ярами та балками. Лівобережжя розташоване на Придніпровській низовині, поверхня якої низовинно – плоска та полого – хвиляста рівнина.
    Сьому частину площі адміністративного району займають понад 5000 ярів, що врізалися у хвилясто – пасмову рівнину правобережної частини Канівщини на глибину 35 – 100 метрів. Великий Хмільнянський яр, що входить до списку найбільших ярів Європи, простягається на 10 кілометрів, має понад 500 відгалужень, а периметр його з верхів’ями становить 110 кілометрів.
    Канівський район утворився 7 березня 1923 року шляхом об’єднання двох волостей – Курилівської і Пшеничниківської на підставі Постанови Президії ВУЦВК від 7.03.1923 року “Про адміністративно – територіальний поділ Київської і Полтавської губерній “. До 1930 року Канівський район входив до складу Шевченківського округу. Відповідно до Постанови ВУЦВК і РНК УРСС від 2.09.1930 року, Шевченківський округ було ліквідовано. Район безпосередньо підпорядковувався республіканському центру. Згідно з рішенням сесії ВУЦВК від 9.02.1932 року, канівський район увійшов до складу новоствореної Київської області. Після утворення Черкаської області, згідно з Указом Президії Верховної Ради від 7.01.1954 року, Канівський район введено до її складу. За цим же документом села Гельмязівського району Полтавської області: Ліпляве, Озерище, Келеберда, Сушки, Прохорівка були адміністративно підпорядковані Черкаській області. У 1963 році Гельмязівський район було ліквідовано , а вищезазначені села спершу відійшли до Драбівського району, а з 4.01.1965 року – до Канівського району. У 1963 році Канівський район було розформовано, а населені пункти, які територіально належали Канівському району, відійшли до Корсунь – Шевченківського. 4.01.1965 року своїм Указом Президія Верховної УРСР знову утворює Канівський район.

     

    Місце знаходження райдержадміністрації: 
    19000, Україна, Черкаська область, м.Канів, вул.Олега Кошового, 3,
    (04736) 3-22-63, факс 3-22-63; 
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на офіційному веб-сайті Канівської райдержадміністрації
    https://kaniv-rda.gov.ua/
  • Чигиринський район

    Чигиринський район знаходиться на південному сході Черкаської області. Східна частина району знаходиться на терасовій рівнині, а західна – має пересічний тип рельєфу, який належить до придніпровської височини.

    На цих землях люди жили з часів неоліту, про що свідчать археологічні знахідки в с. Новоселиця. Відомі поселення епохи бронзи. В VII ст. до н.е. територію району заселили скіфські племена. Їх центром стало Мотронинське городище в районі Холодного Яру.В ХІ – ХІІІ ст. на території Чигирина і району існували давньоруські племена.

    15 жовтня 1592 року місто отримало Магдебурзьке право.

    З 1625 року – Чигирин полкове місто. В 1638-1647 рр. чигиринським сотником був Б.Хмельницький.

    18 серпня 1649 року було створено Українську козацьку державу зі столицею у місті Чигирині.

    Одна з найславетніших сторінок минувшини Чигиринського краю пов’язана з життям та діяльністю уродженця с. Суботова, гетьмана України Б.Хмельницького. В роки української революції 1648-1676 років Чигиринщина була центром боротьби українського народу за створення державності.

    В 1802 році був створений Чигиринський повіт, жителі якого займалися сільським господарством, промислами, торгівлею.

    В 1918-1922 році на території Чигиринського краю діяла військова організація – “Холодноярська республіка”. Повстанці боролися проти встановлення радянської влади під гаслом “За вільну і самостійну Україну”.

    В 1843 і 1845 рр. в Чигирині побував Т.Г.Шевченко. Він тут зробив кілька малюнків на місцеві теми: „Дари в Чигирині”, „Чигирин з Суботівського шляху”, „Чигиринський дівочий монастир” та ін.

    Як адміністративно-територіальну одиницю, Чигиринський район було утворено у 1923 році.

    У роки Великої Вітчизняної війни на території району у Холодному Яру діяв партизанський загін.

    12 грудня 1943 року Чигирин було визволено від фашистських загарбників.

    У післявоєнний час Чигиринщина була аграрним районом Кіровоградської області, а з 1954 року – ввійшла до складу Черкащини.

    Здобуття Україною незалежності сприяло історичному і культурному відродженню багатьох невідомих сторінок історії області, імен незаслужено забутих діячів літератури, науки, мистецтва.

    Активну науково-дослідну роботу проводить Національний історико-культурний заповідник «Чигирин». До структури заповідника входить 5 музеїв: відділ «Музей Б. Хмельницького», відділ «Суботівський історичний музей», відділ «Музей археології Середнього Подніпров’я», відділ «Стецівський етнографічний музей», філіал «Холодний Яр» (Медведівський краєзнавчий музей). У підніжжі Замкової гори в м. Чигирині відтворюється Резиденція Б.Хмельницького. Завершуються відтворювально-реставраційні роботи на Бастіоні Петра Дорошенка та проектування Посольської вулиці і будівництва посольства Московської держави в м. Чигирині. Ведуться ремонтно-реставраційні роботи Іллінської церкви та будівництво накриття над розкопом на Замчищі Хмельницьких в с.Суботові.

    За інформацією відділу статистики в Чигиринському районі станом на 01.08.2010 року кількість населення району становить 29,7 тис.: міське населення – 9,9 тис., сільське населення – 19,8 тис. В районі функціонує 20 загальноосвітніх шкіл, 14 дошкільних навчальних заклади. Мережа закладів культури налічує 27 клубних та 27 бібліотечних закладів.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Богдана Хмельницького, 26 м. Чигирин, Черкаська область, Україна, 20901
    код (047-30) 6-01-98, факс 2-86-96
    chyhyrynskarda@ukr.net
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Чигиринської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://chigirinrda.gov.ua/
  • Черкаський район

    Черкаський район розташований у східній частині Черкаської області. Він простягнувся смугою уздовж  правого берега Дніпра на 76 км і шириною до 25 км, займаючи площу трохи більше, ніж 1,6 тисяч квадратних кілометрів.
    Територія району знаходиться на Придніпровській височині. Поверхня низинна, подекуди покрита лісами, поступово уступами знижується до Дніпра.На північному заході району високий і вузький Мошногірський кряж. З східного боку від нього у південно-західній частині району знаходиться Ірдинсько-Тясминська низина з величезним Ірдинським болотом, у якому значне місце займає торф’яне Ірдинське родовище, площа якого 4792 га з середньою товщиною торф’яного шару 2,75 м. Річки Дніпро і його притоки Рось, Вільшанка і частково Тясмин – обрамовують територію району. Район безпосередньо межує з Канівським, Корсунь-Шевченківським, Городищенським, Смілянським, Кам’янським, Чигиринським районами, по Дніпру– з Золотоніським та Чорнобаївським районами. Особливості рельєфу, кліматичних умов і грунтів визначають рослинний і тваринний світ місцевості. Район лежить у південній лісостеповій зоні. Ліси займають 62,6 тис. га. Цією особливістю Черкаський район вирізняється серед інших районів області.Найбільший лісовий масив– Черкаський бір, що розкинувся на правому березі Дніпра біля Черкас.
    Населення станом на 01.11.2017 – 75,2тисяч осіб, у тому числі сільського –74,4тисячосіб, міського – 0,8тисячосіб. Національний склад населення району одноманітний: 96,4 % українці, 2,9 % – росіяни, 0,2% – білоруси, 0,5% – інші нації.
    Густота населення – 47 чоловік на 1 квадратний кілометр.
    На території району розташовані 39 населених пунктів, з них35– сіл, 3 – селищ, 1– селище міського типу: Ірдинь.
    Місцеву владу району, крім районної державної адміністрації та районної ради, представляють 21 сільська рада та 2 об’єднані територіальні громади: Білозірська сільська територіальна громада, яка включає с. Білозір’я, смт Ірдинь; Степанківська сільська територіальна громада, яка включає с. Степанки, с.Бузуків, с.Хацьки.
    Найбільшими селами району є Червона Слобода, Білозір’я, Руська Поляна, Мошни.
    Територію району вздовж і впоперек перетинають автошляхи, які єднають обласний центр з містами і районами Черкащини, зокрема, Смілою, Золотоношею, Каневом, Чигирином. Довжина автомобільних доріг загального користування–361,8 км,з них дороги державного значення– 180 км, місцевого значення– 181,8 км (обласних – 160 км, районних – 21,8 км). Пролягає тут також відрізок залізниці зі станціями «Черкаси» та «Білозір’я».

    Місцезнаходження райдержадміністрації
    вул. В'ячеслава Чорновола, 157 м. Черкаси Україна, 18003
    (0472) 64-33-33
    cherkaskaRDA@ukr.net
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Черкаської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://cherkassyrda.gov.ua/
  • Чорнобаївський район

    Дата утворення : 1923 рік.

    Площа : 1,6 тис, кв. км, 7,7% від території області.

    Відстань : від районного центру до м. Черкас 50 км.

    Географічні дані:

    Район розташований в лісостеповій фізико-географічній зоні.

    Площа, зайнята лісами, складає – 7895 га.

    – водою -35710 га.

    На території району протікає 8 річок загальною довжиною 127,3 км.

    Найбільші з них : Ірклій, Золотоноша, Кропив’янка.

    Південно-західну частину району омиває водне дзеркало Кременчуцького водосховища площею 34,5 тис. га., південно-східну частину – Сульська затока – водосховище площею 5,9 тис. га.

    Кордони: межує з Черкаським, Золотоніським, Драбівським районами Черкаської області, Оржицьким та Глобинським районами Полтавської області.

    Селищ міського типу – 1.

    Сільських населених пунктів – 52.

    Чисельність наявного населення Чорнобаївського району станом на 01.04.2016 року  становить  41156 чоловік, в тому числі:

      • сільське населення становить 33847 чоловік
      • міське населення становить 7309 чоловік

    Коротка історична довідка

    Чорнобаївщина – стародавній козацько-хліборобський край у серці України, що розіслався між чарівною Сулою і могутнім Дніпром. Це – одна з перлин лісостепової зони, яка завжди вирізнялася щирістю, гостинністю працьовитістю людей, мальовничими селами і затишними містечками, колоритною самобутністю звичаїв, давньою історією поселень.

    А ще славна вона своїми родючими чорноземами, на яких споконвіку трудилися невтомні хлібодари, повсякчас готові стати на захист рідної землі. Звідси пішли у світ чимало талановитих, незборимих духом і силою визначних земляків, щоб прославити Україну вагомими здобутками у літературі, мистецтві, спорті. І пам’ять про них залишається незгасною.

    Чорнобаївський район розташований в східній частині Черкащини. З північного та західного боків він межує з Драбівським та Золотоніським районами, з східного, по узбережжю Сули, – з Полтавською областю, а з південного та південно-східного – земля Чорнобаївщини омивається водами Кременчуцького водосховища.

    Загальна площа 1600 квадратних кілометрів. Населення району складає 46,7 тисяч жителів які проживають у райцентрі – селищі міського типу Чорнобай (8,0 тис.) та оточуючих селах. На території району знаходиться 29 сільських рад і одна селищна рада, яким підпорядковані 51 населений пункт і смт Чорнобай. Розташоване селище по обидва береги річки Ірклій. за 50 км від обласного центра – міста Черкаси. До найближчих залізничних станцій “Золотоноша” і “Пальміра” відстань від Чорнобаю складає відповідно 22 і 18 км.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Центральна, 152, селище міського типу Чорнобай, Черкаська область, Україна 19900
    код (04739) 2-22-57
    admchornobaj@ukr.net
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на веб-сайті Чорнобаївської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    http://chornobay-rda.gov.ua/
  • Золотоніський район

    Площа району становить 1493,1 кв. км. Кількість населених пунктів – 61, у тому числі 48 сіл, 12 селищ, 1 хутір. Районна рада – 1, сільських рад – 34.
    Чисельність населення району – 41,53 тис. осіб.
    Район утворений у березні 1923 р. День району – 7 березня.
    Район межує на півночі з Драбівським, на сході – з Чорнобаївським, на заході – з Канівським, на півдні – з Черкаським районами Черкаської області та на північному заході – з Київською областю. Адміністративним центром є місто Золотоноша, розташоване на відстані 35 км. від обласного центру м. Черкаси по шосейній дорозі та 30 км по залізниці, з грудня 1992 року являється містом обласного підпорядкування.
    На території району розташовано 6 промислових підприємств, що знаходяться на самостійному балансі.
    Сільськогосподарських земель у районі 100,82 тис. га, у тому числі сільськогосподарських угідь – 98,05 тис. га, у тому числі ріллі – 83,25 тис. га.
    Сільськогосподарських підприємств у районі – 50, фермерських господарств – 47.
    В районі налічується 124 малих підприємств. Зареєстровано підприємців (фізичних осіб) – 828.
    На території району розташовано 338 підприємства торгівлі, сфери побутового обслуговування – 29.
    На території району розташовані центральна районна лікарня, Гельмязівська дільнична лікарня, Домантівська, Пальмірська, Бубнівсько-Слобідська, Деньгівська, Лукашівська, Драбівецька, Коробівська, Чапаєвська, Піщанська, Новодмитрівська і Дмитрівська лікарські амбулаторії, 34 фельдшерсько-акушерські пункти.
    В районі функціонують: загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів – 30, І-ІІ ступенів – 3, І ступеня – 2, Кропивнянський дитячий будинок, районний будинок дитячої та юнацької творчості, районний центр технічної творчості, районна дитячо-юнацька спортивна школа.
    Дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності – 9.
    Будинків культури та клубів – 43, музеїв, які мають звання «народний» – 5, бібліотек – 41.
    На 1 січня 2016 року в районі зареєстровано 75 політичних партій, 44 громадських організацій. Діє 43 релігійні громади різних конфесій.

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Садовий Проїзд, 5, м. Золотоноша, Черкаська область, Україна, 19700
    (8-04737) 22433
    zolorda@ukr.net
    Голова Золотоніської районної держ. адміністрації
    (04740) 2-10-66
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на офіційному веб-сайті Золотоніської райдержадміністрації
    http://rda.zolorayon.gov.ua/
  • Драбівський район

    Площа району 11606,62 кв.км.
    Район утворений 3 березня 1923 року.
    День визволення району від німецько – фашистських загарбників 22 вересня 1943 року.
    У районі налічується 105182,4689 га сільськогосподарських земель, у тому числі 94132,0568 га ріллі.
    Відстані: від районного центрудо м. Черкас:
    – залізницею – 84 км
    – автошляхом – 72 км
    Географічні дані районрозташований у лісо – степовій фізико-географічній зоні.
    На території району протікають річки: Супій, Чумгак, Золотоношка.
    Кордони: Район межує з Золотоніським, Чорнобаївським районами Черкаської області, Яготинським районом Київської області, Гребінківським районом Полтавської області.
    В районі діє мобільний зв’язок: Kyivstar, МTS, Beeline, Life.
    Сьогодні на території району діє 38 загальноосвітніх шкіл, 44 клубні установи, районний Центр культури і дозвілля, 43 бібліотеки, 5 музеїв, станція юних техніків, будинок дитячої та юнацької творчості, ДЮСШ «Слов’яни», дитяча школа мистецтв.
    На території селища встановлені пам’ятні монументи і знаки: Братська могила, Обеліск Слави, пам’ятники воїнам-інтернаціоналістам та чорнобильцям, знак до 300-річчя Драбова, Алея Героїв Радянського Союзу Драбівщини.
    Працює icтopико-краєзнавчий музей, де зібрано понад 1500 експонатів, що відтворюють cтopiнки літопису рідного краю.
    В селищі є державна пам’ятка природи місцевого значення дерево-екзот віком  105 років “Ведмежий горіх”.
    В районі налічується 6 промислових підприємств: ТОВ «Шрамківський цегельний завод», ТОВ «Союз Трейд», ТОВ «Укрсейф», ПП «Драбівський завод продтоварів», ТОВ «Шунгей» та ТОВ «Метал Драбів».
    Здійснюють виробничу діяльність 5 підприємств: ТОВ «Укрсейф», ТОВ «Метал Драбів», ТОВ «Шунгей» та ТОВ «Шрамківський цегельний завод», ПП «Драбівський завод продтоварів».
    Продукція, що виготовляється це: сейфи, металеві шафи, замки для будинків, готові металоконструкції, будівельні матеріали, мінеральна вода, борошно, олія не рафінована.
    Торговельну діяльність  в Драбівському  районі здійснюють 277 торговельних підприємств, із яких 203 магазини (із них 10 торговельних об’єктів районного споживчого товариства та 4 магазини ВАТ «Торговий дім» «Драбівагропостач»), 46 об`єктів  громадського харчування, з них 1 ресторан.

    Адміністративно-територіальні одиниці:

    Селищ міського типу – 2
    Сіл – 40
    Селищ – 9
    Чисельність наявного населення: 36,5 тис. чол.
    у тому числі: сільське  27,0 тис. чол.
    міське 9,5 тис. чол.
    селище Драбів   6,7 тис. чол

    Місце знаходження райдержадміністрації:
    вул. Центральна, 69 смт Драбів, Черкаська область, Україна, 19800
    (04738) 3-06-94
    drabiv.rda@ukrpost.ua
    Більш детальну інформацію про район Ви можете дізнатися на сайті Драбівської райдержадміністрації перейшовши за посиланням
    https://drabiv-rda.gov.ua/