Відсьогодні стартує подання заявок на отримання державної субвенції для капітального ремонту або будівництва укриттів у закладах загальної середньої освіти. Громади, які хочуть податися на фінансову програму, впродовж 7 робочих днів мають долучитися до системи DREAM і внести свої проєкти.

Офіційне оголошення за покликанням.

Пріоритетними для отримання субвенції є прифронтові та прикордонні території: Харківська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська, Одеська, Сумська та Чернігівська області.

Цього року субвенція на ремонт і будівництво укриттів становить 2,5 млрд грн. Усі кошти будуть розподілені за новими правилами, їх спрямовуватимуть суто для закладів загальної середньої освіти, які працюють за дистанційною та/або змішаною формою навчання.

Громади подаватимуть проєкти через систему DREAM прозоро та підзвітно, а комісія МОН визначатиме ті, які отримають фінансування.

Відповідно до постанови, ухваленої урядом 12 квітня, для кожної з 8 пріоритетних областей визначено граничні обсяги субвенції на облаштування безпечних умов у ЗЗСО:

Харківська область — 500 млн грн;
Дніпропетровська область — 500 млн грн;
Запорізька область — 500 млн грн;
Миколаївська область — 200 млн грн;
Херсонська область — 200 млн грн;
Одеська область — 150 млн грн;
Сумська область — 150 млн грн;
Чернігівська область — 150 млн грн.
Ключовий критерій для встановлення граничних обсягів — кількість дітей, які перебувають у регіоні та здобувають освіту в дистанційному форматі. 150 млн грн визначено для областей, де дистанційно навчаються до 50 тис. учнів, 200 млн грн — від 51 тис. до 100 тис. учнів, 500 млн грн — понад 100 тис. учнів.

Загалом у регіонах, закріплених постановою, понад 400 тис. дітей навчаються дистанційно. За наявності безпечних та якісних укриттів тисячі школярів зможуть повернутися до очного навчання.

Окремо 150 млн грн субвенції буде спрямовано на завершення проєктів із будівництва укриттів, розпочатих у 2023 році, але за умови, що такі проєкти вже профінансовано та завершено мінімум на 40%.

Серед головних умов для подання на субвенцію:

наявність проєктно-кошторисної документації на будівництво або капітальний ремонт безпечного місця;
у ЗЗСО навчається не менш ніж 200 дітей;
підтверджене співфінансування з місцевого бюджету, мінімальний розмір якого відповідає індексу податкоспроможності громади;
проєкт повинен бути завершений у цьому році.
ПОКРОКОВИЙ ПРОЦЕС РОЗПОДІЛУ СУБВЕНЦІЇ У 2024 РОЦІ
Крок перший. Внесення проєктів на капітальний ремонт або будівництво укриттів у систему DREAM та подання заявки на фінансову програму. Детальну інструкцію дивіться за покликанням.

Перелік документів, необхідний для подання заявки:

картка закладу загальної середньої освіти;
проєктно-кошторисна документація;
копія розпорядчого документа про затвердження проєктно-кошторисної документації;
рішення засновника про співфінансування або гарантійний лист, наданий засновником ЗЗСО;
гарантійний лист засновника ЗЗСО про дотримання ним умов щодо реалізації проєкту на умовах співфінансування, вчасного використання субвенції в повному обсязі, використання субвенції до кінця поточного року, забезпечення архітектурної доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, а також першочергове спрямування коштів місцевого бюджету на реалізацію проєкту;
гарантійний лист відповідної облдержадміністрації.
Крок другий. Система DREAM в автоматичному режимі формує перелік усіх проєктів, які громади подали на фінансову програму, та передає комісії МОН.

Крок третій. ОВА формують власний перелік пріоритетних проєктів з огляду на стратегічне бачення розвитку регіону та безпекової ситуації, після чого передають його комісії МОН.

Серед рекомендацій, на які можуть спиратись ОВА під час формування пропозицій фінансування проєктів:

територіальна наближеність ЗЗСО до зони бойових дій і державного кордону України;
ступінь безбар’єрності;
загальна чисельність учнів у закладі загальної середньої освіти;
чисельність учнів, які зможуть навчатися за очною формою;
завершення реалізації проєкту до кінця поточного року;
наявність затвердженої проєктно-кошторисної документації;
обсяг співфінансування з місцевого бюджету.
Важливо, що ОВА не розподілятимуть кошти субвенції, а лише надаватимуть рекомендації комісії МОН щодо пріоритетності фінансування проєктів у їхніх областях.

Крок четвертий. Комісія МОН, відповідно до критеріїв і рекомендацій ОВА, обирає та фіналізує список проєктів, які потребують першочергового фінансування в закладах загальної середньої освіти.

Загалом комісія МОН враховує 6 критеріїв пріоритетності, на які спиратиметься під час формування списку:

наявність статусу опорного закладу освіти;
документальне підтвердження від засновника, що заклад відновить навчання в очному або змішаному форматі після створення безпекових умов;
підтверджене співфінансування проєкту з місцевого бюджету;
вартість проєкту з розрахунку на одного школяра та працівника закладу освіти, для яких буде забезпечено укриття;
наявність у проєктній документації розділу «Устаткування, меблі та інвентар»;
кількість дітей, для яких після реалізації проєкту буде забезпечено навчання в закладі освіти за очною формою (з урахуванням змінності навчання, організації змішаного навчання).
Крок п’ятий. Затвердження урядом переліку ЗЗСО, які отримають фінансування проєктів із державного бюджету.

Крок сьомий. Перерахування коштів до бюджетів громад.

Крок восьмий. Старт реалізації проєкту.

Громади, які не отримають субвенцію цього року, зможуть отримати кошти наступного року або залучити фінансування з інших джерел, наприклад, від партнерів з розвитку або інвесторів завдяки наявності проєктів у DREAM.

Подання заявок триває 7 робочих днів із моменту оголошення конкурсу — до 26 квітня включно.

Додаткові матеріали щодо проєктування, облаштування та фінансування укриттів можна знайти на порталі «Моя Фортеця» чи отримати відповіді на запитання про субвенцію в телеграм-чаті підтримки.

Строки проведення добору:

облдержадміністрації (військові адміністрації) подають МОН загальний перелік проєктів, реалізацію яких пропонують коштом субвенції до 3 травня 2024 року;
комісія МОН перевіряє достовірність поданої інформації та затверджує перелік об’єктів для фінансування коштом субвенції до 10 травня 2024 року.
Контактні особи та номер телефону для отримання додаткової інформації:

Анна Моренко, державна експертка експертної групи з питань шкільної освіти директорату шкільної освіти МОН — 044-481-47-62;
Віталій Заритов, державний експерт експертної групи з питань нормативно-правового забезпечення в освіті директорату шкільної освіти;
МОН: 044-481-32-78.

За інформацією МОН України

Продовжуємо розповідати про цифрові можливості для пацієнтів. Раніше ми вже писали про цифрові сервіси для пацієнтів, а також про медичні інформаційні системи, які можуть бути одними із провайдерів таких послуг. Сьогодні ми розповімо саме про цифрові сервіси для пацієнтів, які надають медичні інформаційні системи (МІС), та їхню взаємодію з електронною системою охорони здоров’я (ЕСОЗ).

Які дані про пацієнта зберігаються в МІС?

Сьогодні більшість інформації про здоровʼя пацієнта зберігається в його електронній медичній картці центральної бази даних ЕСОЗ. Ці дані медичні працівники вносять через МІС та відправляють їх до центральної бази даних ЕСОЗ.

Копії цих даних (результати досліджень, е-направлення, е-рецепти тощо) також зберігаються в межах закладу на рівні його МІС. Окрім цього медичний заклад чи аптека може також збирати й іншу інформацію про пацієнтів та зберігати її.

При цьому підкреслимо, що усі цифрові сервіси, які пропонують розробники МІС пацієнтам, на сьогодні не повʼязані з центральною базою даних ЕСОЗ та не контролюються державою. Отже, оскільки МІС не мають доступу до електронної медичної картки пацієнта і між ними не може здійснюватися обмін даними, то інформація про пацієнта у застосунках МІС наразі є неповною.

Тобто, використовуючи застосунок чи вебсайт МІС, пацієнт може переглянути лише ті дані про своє здоровʼя, які медичний заклад зберігає на рівні цієї МІС. Іншими словами – лікар та пацієнт користуються однією й тією ж МІС. При цьому весь обсяг медичних даних пацієнта зберігається лише на центральному рівні ЕСОЗ.

Які можливості МІС надають пацієнтам?

На сьогодні медичні інформаційні системи надають цифрові інструменти переважно для медичних закладів та аптек, які необхідні для їх взаємодії з центральною базою даних ЕСОЗ.

Так, завдяки МІС лікарі та фармацевти можуть вносити й переглядати дані, а також створювати медичні висновки про непрацездатність, е-рецепти та е-направлення тощо.

Поза ЕСОЗ розробники МІС також надають закладам додаткові послуги, які, зокрема, й допомагають покращити взаємодію лікарів та пацієнтів, зробити медичні послуги ближчими та більш зручними.

Серед таких сервісів, наприклад, мобільні застосунки та вебсайти МІС, через які можна записатися на прийом, переглянути минулі візити до лікарів, замовити призначені ліки, провести онлайн-консультацію з лікарем та інше.

Як дізнатися, з яким МІС працює мій лікар та які цифрові можливості мені доступні?

Ви можете запитати свого сімейного лікаря, яка медична інформаційна система встановлена у його медичному закладі. Зауважимо, що не всі медичні інформаційні системи на сьогодні мають однакові можливості для пацієнтів або ж взагалі їх не мають.

Після цього знайдіть офіційний сайт МІС через пошуковий браузер або завантажте мобільний застосунок для пацієнтів. На офіційних ресурсах МІС ви зможете детальніше дізнатися про функції, які доступні для пацієнтів.

Для безпеки ваших даних закликаємо встановлювати лише офіційні мобільні застосунки на ваш смартфон із перевірених ресурсів.

За інформацією МОЗ України

За попередніми оцінками Мінагрополітики у 2024 році валове виробництво зернових та олійних культур складе близько 74 млн тонн. З них близько 52,4 млн тонн зернових та 21,7 млн тонн олійних.

На початку минулого року загальний валовий збір зернових та олійних на 2023 рік теж прогнозувався майже на 13% меншим порівняно з попереднім періодом, на рівні 63,5 млн тонн. Але погодні умови сприяли збільшенню врожаю. Тож у 2023 році валове виробництво склало близько 82 млн тонн, з яких зернових понад 60 млн тонн, олійних – близько 22 млн тонн.

Отже, прогнози щодо показників валових зборів носять попередній характер та будуть коригуватись протягом року в залежності від обставин, в першу чергу погодних умов.

Прогнозується, що цього року аграрії зможуть зібрати зернових у таких обсягах: пшениці – 19,2 млн тонн (торік було зібрано 22,2 млн тонн), ячменю – 4,9 млн тонн (у 2023 р. – 5,7 млн тонн) та кукурудзи – 26,7 млн тонн (було 30,5 млн тонн).

Серед олійних прогнозується збільшення обсягів сої. Цієї культури передбачається виробництво 5,2 млн тонн. У 2023 році було зібрано 4,7 млн тонн. Виробництво соняшнику прогнозується на рівні 12,4 млн тонн, минулого року його було зібрано 12,9 млн тонн. Ріпаку прогнозується збір 4,1 млн тонн, торік було зібрано 4,7 млн тонн.

Посівні площі зернових та зернобобових культур прогнозуються на рівні 10,6 млн. га (-395 тис. га до показника 2023 року).

З них, озимої пшениці посіяно на 4,3 млн га (-0,3 млн га), ярої пшениці очікується 0,2 млн га. (+0,2 тис. га).

Озимий ячмінь посіяно на 0,47 млн га (-0,15 млн га), площа ярого ячменю прогнозується на 0,94 млн га (+0,06 млн. га), кукурудзи – 3,9 млн га (-62 тис. га).

Серед олійних збільшуються площі посіву сої. Прогнозується, що її буде посіяно на площі 2,2 млн га. Це майже на 400 тисяч гектарів більше ніж торік. Соняшнику буде посіяно майже стільки ж як і торік на 5,3 млн га. Ріпаку на 1,5 млн га, що на 0,1 млн га менше ніж торік.

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України

Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 по 18 квітня 2024 орієнтовно склали: 

особового складу / personnel ‒ близько/ about 456960 (+910) осіб / persons,

танків / tanks ‒ 7196 (+3) од,

бойових броньованих машин / APV ‒ 13835 (+8) од,

артилерійських систем / artillery systems – 11637 (+13) од,

РСЗВ / MLRS – 1046 (+0) од,

засоби ППО / Anti-aircraft warfare systems ‒ 760 (+0) од,

літаків / aircraft – 347 (+0) од,

гелікоптерів / helicopters – 325 (+0) од,

БПЛА оперативно-тактичного рівня / UAV operational-tactical level – 9284 (+5),

крилаті ракети / cruise missiles ‒ 2093 (+0),

кораблі /катери / warships / boats ‒ 26 (+0) од,

підводні човни / submarines – 1 (+0) од,

автомобільної техніки та автоцистерн/ vehicles and fuel tanks – 15618 (+31) од,

спеціальна техніка / special equipment ‒ 1915 (+5)

Дані уточнюються

Дорогі українці, українки!

Підсумки цього дня.

Щойно взяв участь у роботі Європейської ради, були всі лідери нашої Європи. Я вдячний Шарлю Мішелю, пану Президенту Євроради, Урсулі фон дер Ляєн, пані Президентці Єврокомісії, та всім керівникам європейських держав та урядів за незмінну увагу до України.

Підкреслив сьогодні все те, що необхідно для наших подальших дій, для нашого захисту. Звичайно, ППО та фронт – це ключовий пріоритет. Зараз такий час, який треба всім у Європі, у вільному світі використати заради зміцнення – заради більшого виробництва зброї, заради більшого постачання зброї, загалом заради рішучості. На рішучості тримається нормальне життя світу, і Європа точно може не програти цей час – заради нашої спільної безпеки.

Перед засіданням Євроради я звернувся до учасників зустрічі у Світовому банку ключових світових фінансистів – міністрів фінансів країн-партнерів, керівників провідних фінансових інституцій. Ми працюємо, щоб Україна мала достатній фінансовий фундамент, без якого не обійтись у захисті від російської агресії. Оборона й відновлення, соціальна стабільність – усе це потребує фінансів, довгострокових програм підтримки. Та нарешті рішучих дій, щоб заморожені російські активи почали працювати для захисту від російського ж терору.

Сьогодні говорив і з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Готуємо на п’ятницю засідання Ради Україна – НАТО. Порядок денний – саме про союзництво, саме про силу спільних дій, про те, як можемо разом, справді разом дати більше захисту життю – усім нашим містам і громадам.

Союзники зараз на Близькому Сході показали, що вони насправді можуть. Можуть, коли рішучості достатньо.

Сьогодні протягом дня отримував доповіді щодо трагедії в Чернігові – російського удару просто по місту, по цивільній забудові. Будинки пошкоджені, лікарня, зруйновано готель. Люди були під завалами. Багато поранених. Станом на зараз відомо про 17 загиблих. Мої співчуття всім, хто втратив рідних. Рятувальна операція на місці тривала весь день і триватиме, поки не з’ясуємо долю всіх, хто може бути під завалами. Кожному рятувальнику там, на місці, усім медичним працівникам, усім поліцейським, які допомагають, комунальним службам, які залучені, – я дякую кожному, хто рятує життя.

І хочу подякувати також усім у наших Збройних Силах України, хто готує спеціальні операції – особливо важливі операції, надзвичайно вагомі, які знищують техніку російської армії, їхню бойову інфраструктуру. Сьогодні Збройні Сили України реалізували правильний удар по окупанту в Джанкої, по аеродрому. Дякую, воїни! Дякую за вашу влучність. Дякую Головкому Сирському за організацію цієї операції. Окупант повинен втрачати, і кожна їхня втрата – це сила України.

Дякую всім, хто воює й працює заради України! Дякую всім, хто підтримує нас!

Слава Україні!

Прозорі закупівлі та звітування перед громадою. Відзвітували про проведені моніторинги оголошених публічних закупівель на місцях районні адміністрації під час засідання робочої групи «Прозорість та підзвітність». Воно відбулося в ОВА під головуванням заступника очільника області Антона Царюка.

Активно долучаються до перевірки закупівель і громадські організації. Їхні звернення розглянули під час засідання робочої групи. Надалі матеріали передадуть на розгляд та оцінку до правоохоронних органів. Залучать також державних аудиторів.

– Усі справи, запропоновані на розгляд громадськими організаціями, ми відправили до компетентних органів та очікуємо відповідних висновків, – наголосив Антон Царюк. – Вдячний громаді за увагу та участь. Нам важливо бути публічними у цій роботі, звітувати про зроблене. Адже йдеться про кошти жителів Черкащини. І вони мають спрямовуватися на пріоритетні напрями.

З-поміж основних напрямів фінансування – оборонна галузь, цивільний захист, соціальна сфера, медицина, освіта. Кожен розпорядник коштів має розумно оцінювати витрати, враховуючи виклики воєнного стану, наголосив заступник очільника області.

– На рівні районів ми здійснюємо постійний моніторинг електронних закупівель і оголошених торгів, – додав він. – Заслухали звіт керівників районів. Усі достатньо динамічно працюють. На районному рівні важливо не тільки реагувати на виявлені порушення, а й ініціювати перевірки. Кожен розпорядник коштів має розуміти свою відповідальність і працювати прозоро. 

Також на засіданні обговорили стан відновлення зруйнованих внаслідок російської агресії об’єктів на Черкащині. Йдеться про навчальний заклад у Паланці, а також житловий будинок в Умані.

На Черкащині продовжують виявляти осіб, які здійснюють незаконний вилов риби. Зокрема, займаються браконьєрством. Про це повідомив заступник командира роти з обслуговування водних об’єктів УПП у Черкаській області Ярослав Горовенко на брифінгу в медіацентрі ОВА. 

Як він зауважив, минулоріч ротою з обслуговування водних об’єктів зареєстровано 48 фактів браконьєрства. Цьогоріч таких випадків маємо вже 17.

– Окрім цього, в області з 8 квітня діє щорічна весняно-літня нерестова заборона  на рибогосподарських водних об’єктах, – додав Ярослав Горовенко. – Здійснюється вона з метою забезпечення охорони водних біоресурсів і шляхів міграції. Наша рота з обслуговування водних об’єктів проводить рейди на об’єктах. Зокрема, з початку нересту нами вже зафіксовано 7 випадків незаконного вилову риби.

Також принагідно Ярослав Горовенко нагадав про заборону на навігацію в області. Це зумовлено воєнним часом і заходами безпеки.

Докладніше про це у відео: 

Читайте також: в ОВА розповіли про заборони  на рибогосподарських водних об’єктах Черкащини в період нересту

На Черкащині розпочався сезон активності кліщів. Про це повідомила заступниця  генерального директора Черкаського обласного центру контролю хвороб та профілактики МОЗ України Ольга Мізінова на брифінгу в медіацентрі ОВА.

Як вона розповіла, небезпека кліщів у тому, що вони можуть переносити збудників небезпечних захворювань. Зокрема, для нашого регіону особливо актуальна хвороба Лайма.

– Минулоріч в області було зареєстровано 362 випадки Лайм-бореліозу, – розповіла Ольга Мізінова. –  Найбільше випадків захворювань зафіксували в 19  громадах Черкаського району. А за три місяці цього року на Черкащині зареєстровано вже 15 випадків Лайм-бореліозу. Хворі інфікувались у жовтні, листопаді та грудні минулого року.

Фахівці обласного центру контролю хвороб та профілактики  постійно відстежують об’єкти довкілля на природну інфікованість бореліями. Цьогоріч таких моніторингів уже провели понад 70.

Принагідно черкащанам нагадали правила запобігання укусів кліщів:

• перед виходом для захисту скористайтеся репелентом — спеціальним засобом, найчастіше у вигляді аерозолю, що відлякує кліщів;

• на прогулянці тримайтеся ближче до центру стежки та не заходьте у траву обабіч: саме там кліщів найбільше;

• звільніть місце для привалів від хмизу, гілок, сухої трави в радіусі 20-25м;
• подбайте про відповідне вбрання, обирайте закрите взуття та одяг;
•  покривайте голову головним убором.

Докладніше у відео: 

Лінійний прискорювач має запрацювати уже цьогоріч на Черкащині. Це – завдання-пріоритет для медсфери регіону. На цьому наголосив начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець.

Він провів чергову зустріч із підрядником, представниками експертної комісії та постачальником обладнання. За результатами відпрацьовано проблемні питання, дано чіткі доручення. 

– Наша область – одна із чотирьох, обраних МОЗ для надання цього обладнання, – розповів Ігор Табурець. – Воно дуже вартісне, призначене для лікування злоякісних пухлин. А такої терапії на Черкащині щороку потребують понад дві тисячі людей.

Для отримання обладнання, його подальшої роботи у Клінічному центрі онкології мають підготувати спеціальний бункер. На сьогодні об’єкт готовий на 80%. Утім вистачає проектних нюансів.  

– Якість проведених робіт і терміни виконання – безумовні складові, – наголосив очільник області під час зустрічі. – За тиждень чекаю на звіт від відповідальних осіб. Практичний. Попри виклики війни, медицина лишається незмінно у пріоритеті. Не маємо права зволікати.

Офіційну інформацію читайте на наших ресурсах:

• Facebook Черкаської ОВА
• Facebook начальника Черкаської ОВА Ігоря Табурця
• Телеграм-канал Ігоря Табурця  
• Ватсап-канал Черкаської ОВА

Визначено 61 переможця за підсумками шостої у 2024 році хвилі подачі заяв на гранти для ветеранів. Вони отримають від держави 27 млн грн на започаткування або розвиток свого бізнесу. Про це інформують в Міністерстві економіки України.

Від старту ветеранського компоненту грантової програми “Власна справа” переможцями стали вже 500 ветеранів та членів родин учасників бойових дій, загалом вони отримають гранти на 220 млн грн.

Серед 61 переможця шостої хвилі подачі заяв на гранти 36 учасників бойових дій та 25 членів родин ветеранів. 43 переможця отримали грант розміром до 500 тис грн, 16 – до 250 тис грн, 2 – 1 млн грн.

Найпопулярніші сфери, в яких планують розвивати свій бізнес грантоотримувачі, – оптова та роздрібна торгівля, тимчасове розміщування й організація харчування, переробна промисловість, сільське господарство, надання інших видів послуг.

Відповідно до умов програми, учасники бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни, а також другий з їх подружжя можуть отримати такі гранти:

• до 250 тис. грн, до 500 тис. грн та до 1 млн грн – для ветерана за умови створення одного, двох та чотирьох робочих місць відповідно;
• до 250 тис. грн та до 500 тис. грн – для другого з подружжя ветерана за умови створення одного та двох робочих місць відповідно.

При отриманні гранту від 500 тис. грн до 1 млн грн ветеран має бути зареєстрований як ФОП не менше ніж 3 роки. Окрім того, такий грант надається за умови співфінансування з отримувачем у співвідношенні 70/30, тобто отримувач гранту має вкласти в свою справу 30% власних коштів, 70% коштів надасть держава у вигляді гранту.

Заявки на отримання гранту подаються через портал Дія разом з бізнес-планом.

Нагадаємо, урядовий проект єРобота включає грантові програми, спрямовані на стимулювання підприємницької діяльності та створення робочих місць. Зокрема, це програми мікрогрантів на відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів для ветеранів та другого з їх подружжя, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства. Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу. Наразі прийом заявок на всі напрямки програми єРобота триває. Подача заявки здійснюється через портал Дія.