Рік роботи Уряду: п’ять досягнень у напрямку ЄС і НАТО

Активізували секторальну інтеграцію з ЄС. «Зшиваємо» Україну з ЄС 

Посилено координацію як всередині Уряду, так і з Парламентом щодо виконання Угоди про асоціацію Україна-ЄС та поглиблення євроінтеграційних процесів.

Ухвалено системні євроінтеграційні закони, які лежали у Парламенті роками, зокрема про внутрішні води, електронні комунікації, донорство крові та інші.

Інтеграція у Єдиний цифровий ринок ЄС. Узгоджено спільний робочий план співпраці між Україною та ЄС щодо електронних довірчих послуг.

Синхронізація у митній сфері. Ухвалені Урядом рішення дозволили перейти до тестування роботи та поступового запуску авторизованих економічних операторів і національної електронної транзитної системи (NCTS). Переваги для бізнесу: економія часу та коштів при проходженні митниці та перевезенні товарів.

Інтеграція енергетичних ринків України та ЄС. Закріплено ціль щодо синхронізації об’єднаної енергосистеми України з енергомережею ENTSO-E у 2023 році.

Розпочала роботу попередня оціночна місія ЄС стосовно готовності інфраструктури якості України до укладення Угоди АСАА. Ця Угода стимулюватиме Україну продавати в ЄС готову високотехнологічну продукцію.

Активізовано участь України у макрорегіональних стратегіях ЄС. Україна стала першою країною не членом ЄС, яка головуватиме у Дунайській стратегії (з листопада 2021-го по листопад 2022 року).

Розпочали процес оновлення Угоди про асоціацію з ЄС

Вперше провели широке обговорення з бізнесом щодо функціонування зони вільної торгівлі та зібрали його пропозицій для оновлення Угоди.

Досягнуто домовленості з ЄС щодо проведення всебічного огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію. Розпочали внутрішню оцінку досягнень Угоди, а також запустили консультації з ЄС щодо перегляду параметрів зони вільної торгівлі. 

Оновлена Угода має відповідати інтересам бізнесу, громадян України та ЄС, а також відображати наше прагнення до більш тісної інтеграції з Євросоюзом.

Зелена трансформація увійшла до топ-пріоритетів Уряду

Розпочато діалог високого рівня з питань залучення України до Європейського зеленого курсу. Визначено пріоритетні сфери співпраці на основі поданих Україною пропозицій, а саме: енергоефективність, водень, трансформація вугільних регіонів, промислові альянси та розвиток кліматичної архітектури.

Сформовано український кліматичний порядок денний, що є достатньо амбітним з урахуванням економічних факторів і доступних фінансових ресурсів та співставним з прагненнями Європейського Союзу.

Країна приєдналась до Європейського альянсу сировини та Європейського альянсу акумуляторів.

Розпочато діалог з ЄС щодо застосування механізму вуглецевого коригування імпорту (СВАМ) для мінімізації його впливу на двосторонню торгівлю.

Україна визначена у Водневій Стратегії ЄС одним із ключових партнерів ЄС з виробництва та постачання зеленого водню.

Інтеграція до НАТО стала пріоритетом на найвищому політичному рівні

Забезпечно врахування інтересів та позиції України при розробці стратегічної візії НАТО до 2030 року. Зокрема, в експертній доповіді Альянсу акцентовано необхідність активізувати політику відкритих дверей, наші безпекові пріоритети й підтримку партнерів.

Отримали статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Це відкрило Україні більший доступ до програм і навчань з оперативної сумісності Збройних сил, обміну інформацією у сфері кібербезпеки і розвідувальних даних та ін.

Забезпечено виконання Річної національної програми Україна-НАТО (РНП) за 2020 рік, розроблену за принципом Плану дій щодо членства в НАТО. Підготовлено та затверджено РНП на 2021 рік.

Пріоритезовано ухвалення законодавства, яке наближає Україну до НАТО. Ухвалено:  про оборонні закупівлі і про розвідку; у першому читанні – законопроект щодо реформи СБУ.

Посилили внутрішню та міжнародну координацію для забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків 

Приєднались до міжнародної ініціативи «Партнерство Біарріц» з утвердження ґендерної рівності та затвердили План заходів для його реалізації.

Приєднались до Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC) для зменшення ґендерного розриву в оплаті праці.

Прийняли Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» до 2025 року і Концепцію комунікації у сфері ґендерної рівності.

Посилили координацію ЦООВ у сфері ґендерної рівності через створення         Координаційної комісії з питань взаємодії органів виконавчої влади у сфері ґендерної політики.