Ігор Клименко розповів про підготовку бригад “Гвардії наступу”

– Хто ті люди з системи Міністерства внутрішніх справ, які становитимуть основу підрозділів “Гвардії наступу”? І чи очікували у міністерстві такий ажіотаж щодо вступу у ці бригади?

– У нас дуже багато людей у міністерстві, які пройшли 2014-2015 роки. Це – тисячі осіб: колишні міліціонери, нацгвардійці, прикордонники, рятувальники. А також достатньо багато людей, які, наприклад, втратили житло у Донецьку і переїхали у Маріуполь, які після 2015-2017 років просто вирішили піти у цивільне життя.

Потім вони почали говорити, що хочуть влаштуватися, наприклад, назад до поліції, у прикордонну службу. І їх уже стало критично багато. Також не забувайте, що з 2014 року усі підрозділи, які зараз входять до МВС, успішно боронили нашу державу у Донецькій і Луганській областях.

І люди з народних добробатів із першого дня повномасштабної війни брали участь у військових операціях під низкою населених пунктів по території нашої країни, у тому числі під Києвом, Ірпенем, Бучею і Мощуном.

Це були окремі такі підрозділи. І коли виникла ідея Гвардії наступу, то ці особи добровільно пішли у такі бригади, зареєструвалися, заповнили анкети, написали заяви і формують на сьогодні ударну частину цих підрозділів.

Тобто, це вже підготовлені люди, які мають бойовий досвід і вміють діяти у складі воєнних підрозділів. І саме вони складають серцевину цих нових бригад. Більш того, серед них є багато інструкторів, які вже готують молодих добровольців.

І ті побоювання, які були у деяких наших критиків, що люди до нас не підуть, не виправдались. Різні особи казали, що вже немає добровольців, що всі пішли на фронт.

Але насправді ми побачили, що є дуже багато людей – і чоловіків і, до речі, жінок, які захотіли приєднатися до Гвардії наступу на різних позиціях. Не тільки у розвідці – прийшли медики, водії, ремонтники, техніки і так далі.

 – Скільки заявок, за останніми даними, надійшло до «Гвардії наступу»?

– У нас уже зареєстровано понад 23 тисячі заявок. Інформація щодо більше 35 тисяч заявок, яка була розповсюджена, є недостатньо точною, бо у кількість 35 тисяч входить і кількість наданих консультацій. Чистих заявок у нас – понад 23 тисячі.

– Скільки жінок є серед тих осіб, які подали заявки на вступ у ці підрозділи?

– Близько 5 відсотків від усіх заявок надійшли від жінок.

– Чи може жінка стати, наприклад, оператором безпілотних літальних апаратів у складі «Гвардії наступу»?

– Звичайно, що може. Тобто, якщо особа є спеціалістом, якщо вона має досвід цієї роботи, або має бажання і здібності до цього, то звісно, що ми будемо вчити, у тому числі, й жінок стати операторами БПЛА.

– А чи можуть іноземців взяти до цих бригад?

– Іноземців ми зараз у них не беремо. З іншого боку, нам подавали заявки наші громадяни, які проживають на території інших країн. Їх не більше 1-1,5 відсотка від поданих анкет. Тому ми станом на сьогодні маємо справу виключно з громадянами України.

– Чи можете сказати, чи будуть засекречені особи рядових бійців цих штурмових бригад?

– Командири цих підрозділів – це відкриті, публічні особи. Вони спілкуються з кандидатами на проходження служби у цих бригадах і формують внутрішньоколективний настрій.

Списки по рядових бійцях ми, звичайно, не будемо ніде оприлюднювати. Увесь особовий склад, насамперед – розвідка, штурмові підрозділи – це люди, які на час війни будуть надзвичайно закриті від надання інформації широкому загалу.

– Скільки у цих бригадах буде людей із системи Міністерства внутрішніх справ, а скільки – добровольців, у відсотковому співвідношенні?

– У різних підрозділах це співвідношення є різним – і 40 відсотків людей із системи, і 35, і 45. Це стає зрозумілим при формуванні цих підрозділів.

– У середині лютого командир штурмової бригади Нацгвардії «Червона калина» Олександр Охріменко заявив, що щодо добровольців на вступ до «Гвардії наступу» проводиться спецперевірка, і що за їхнім запитом компетентні органи проводять її за добу. Наскільки ця перевірка є ґрунтовною за цей час?

– У нас існують бази даних і ми користуємося ними цілодобово. І тому відповідні служби, зокрема і рекрутингова служба, постійно перевіряють цих кандидатів.

Наразі ми робимо перший зріз, коли беремо цих людей, а у них ще попереду навчання. І у нас існують відповідні спеціальні служби у цих підрозділах, які також доперевіряють інформацію по всім, хто вступає у ці бригади. Це звичайна світова практика будь-якого військового формування.

– Тобто, ці перевірки проводитимуться і після того, як добровольців відберуть у склад «Гвардії наступу»?

– Звичайно. Тим паче, що якщо прийде якась додаткова інформація, або поведінка того чи іншого військовослужбовця або працівника буде викликати запитання, то вони завжди будуть перевірятися. Так робиться й у мирний час, такий же контроль.

– Чи є громадяни серед новобранців, які вже були затверджені у штаті цих підрозділів? І якщо так, то скільки їх вже прийняли? Якою орієнтовно може бути зарплата цих бійців і від чого це залежатиме?

– Звичайно, що вже є ті новобранці, які були прийняті та проходять службу, проходять відповідний вишкіл. Це – тисячі людей, але точніші цифри не можу називати. Та вони вже зараз отримують форму, екіпірування і виїжджають на полігон для проведення навчання.

Мінімальна зарплата зараз у місці постійної дислокації знаходиться на рівні від 25 тисяч гривень. Далі це буде визначатися районом перебування особи і веденням бойових дій.

Тобто, ця сума – це база. Але, наприклад, якщо говорити про громадянина, який був майором, то він одразу отримає пару тисяч за звання. Відповідно, від посади людини також залежатиме, яким буде його грошове забезпечення.

– Наскільки ці бригади будуть оснащені та забезпечені з боку держави та наших міжнародних партнерів? І що буде з цими підрозділами після дати завершення їхнього формування – 1 квітня? Що вони робитимуть далі?

– Ми дійсно хочемо максимально, відповідно до належних норм, озброїти кожну цю бригаду, і ми це робимо. Це стосується передусім західної, НАТОвської техніки й озброєння.

У той же час комплектування цих підрозділів буде постійним. Бо, по-перше, ми вже готові комплектувати і наступні бригади, тому що дійсно є дуже багато наших громадян, які хочуть вступити у Гвардію наступу. А по-друге, ми прекрасно розуміємо, що іде війна і що ми будемо мати, у тому числі, й санітарні втрати, і поранених людей треба буде кимось замінювати.

Більше того, підрозділ не може постійно бути на війні, він має проходити ротацію, і у нас має вистачити саме людських сил, щоб давати нашим бійцям відпочивати. Тому ми ці бригади будемо постійно поповнювати новими бійцями.