«Якщо не дотримуватися методології, то буде хаос», – Роман Карманнік про формування громад на Черкащині

Увечері 9 грудня в адміністрації людно. Постпреди від кожної громади емоційно діляться своїми думками щодо проекту перспективного плану області. Справа в тім, що після останніх рекомендацій Кабміну виявилося, що 16 із уже існуючих на Черкащині ОТГ не відповідають критеріям нової методики профільного міністерства. Відповідно – вони мають бути укрупнені або ж об’єднані з іншими громадами.

Кожен із представників ОТГ у малій сесійній залі стоїть на своєму, що саме їхня громада має бути “зверху”. У хід йдуть всі аргументи, починаючи від розмірів каньйонів, до безкоштовного молока і яблук у школах.

Директор департаменту регіонального розвитку Роман Карманнік пояснює, що ця ситуація із громадами пов’язана з певними колізіями із повноваженнями та функціями адміністрації та міністерства й Кабміну. Він зазначає, що до формування плану необхідно підходити із перевагою раціоналізму над емоціями. На його думку, із 82 громад, затверджених обласною радою ще рік тому, мають лишитися близько 55. Фінансова спроможність, людський потенціал та стратегія розвитку, переконаний він, має переважити при ухваленні рішень і погонею за кількісним показником.

В інтерв’ю 18000 Роман Карманнік розповів про мету вечірнього зібрання в облдержадміністрації, пояснив, чому, на його думку, важливо дотримуватися методології та розказав, як внаслідок об’єднання громади можуть зекономити.

“МИ ХОЧЕМО ЕФЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ З ТОЧКИ ЗОРУ ОПТИМАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ УПРАВЛІНЦІВ”

– Раніше до процедури затвердження перспективного плану залучалася обласна рада. Проте ситуація змінилася. Зараз обласна рада усувається від процесу. Як так сталося?

– Минулого тижня були внесені зміни до закону. Поки що президент його ще не підписав. Раніше обласна державна адміністрація розробляла, обласна рада затверджувала план, і він подавався на Кабмін. Зараз ОДА буде подавати на Кабінет міністрів, тобто рада усувається.

 – Поки обласна рада брала участь у процесі, були стандартні закиди до неї, мовляв, депутати лобіюють певні конфігурації щодо утворення ОТГ і їхніх меж. Я так розумію, що усунення від процесу обласної ради якраз і покликане вирішити цю проблему?

– У пояснювальній записці до цих змін так і зазначено: з метою уникнення лобіювання інтересів для окремих територій та уникнення політичних впливів на процес. Створено все для того, щоб обласна адміністрація виходила з максимальним врахуванням методології. Таким чином мінімізується політичний вплив.

На сьогодні ми маємо останній перспективний план, який затвердила обласна рада у листопаді минулого року. Там загалом 82 ОТГ, і серед них є громади, де трохи більше півтори тисячі людей…

Перспективний план, ухвалений у листопаді 2018. Згодом до нього додали ще 2 громади

 – Зараз на сайті ОДА є інформація, що відповідно до рекомендацій та листа Мінрегіону 16 діючих ОТГ не відповідають критерію рекомендацій. Зокрема, у наявності достатньої кількості дітей шкільного віку.

– Є розвиткові питання щодо формування інфраструктури і, наприклад, опорних шкіл. Умовно кажучи, якщо у нас 80 ОТГ, то ми маємо створити 80 потужних центрів, а то і більше. А це вклад в кожну інфраструктуру, великі кошти. Вкладати інвестиції там, де недостатньо дітей – це неефективно, а забезпечити надання якісної послуги ми зобов’язані.

Згідно із розробленими критеріями, ці 16 громад дійсно підлягають переформатуванню.

 – Яка їхня подальша доля? Цих громад.

– Їх можна об’єднати, можна укрупнити, влити більш спроможну громаду. Ми розглядаємо всі можливі варіанти і пропонуємо їх для розгляду самим громадам. Ми хочемо ефективної організації управління на території з точки зору оптимальної кількості управлінців.

 – Є ще якісь невідповідності, окрім кількості дітей?

– Загалом є три критерії: нерозривність територій, наявність дітей у кількості 100 дошкільного віку і 250 шкільного, третє – наявність школи проектною потужністю не менше 250 осіб.

Ми зробили аудит наявних на сьогодні в області 60 ОТГ за цими пунктами. Внаслідок нього якраз і з’явилися ці 16 громад, що не відповідають методології.

І варто розуміти, що це не все. Коли ОТГ відповідають цим пунктам, приходить питання оцінки рівня спроможності: він низький, середній чи високий. Сюди входять критерії площі, населення, індексу податкоспроможності та частки місцевих податків і зборів.

Буває, що громада створена, має достатню кількість людей, опорний заклад, проте все-таки варто визначити, наскільки вона сильна. Є громади середньої або невеликої спроможності. Ми їх запрошуємо і пропонуємо, як зробити краще: до кого приєднати, як скоротити і де зекономити.

“МИ ЛИШЕ ПЕРЕВІРЯЄМО ДОКУМЕНТИ. СПРОМОЖНІСТЬ ВИЗНАЧАЄ КАБМІН”

 – Як розподіляються обов’язки і функції: за що відповідає облдержадміністрація і за що Кабмін?

– Це питання проблемне. Роль ОДА – інформаційна та комунікаційна робота. Ми видаємо висновки про відповідність законам процесу добровільного об’єднання громад. Тобто перевіряємо кроки по створенню громади на їхню відповідність закону і Конституції. Що це значить? Якщо в громаді проводять всю процедуру правильно і надають пакет документів, то у нас є 10 днів: або ми повертаємо його на доопрацювання або ж даємо позитивний висновок. Згідно із законом, ми просто не можемо не дати висновок навіть для тих громад, де розуміємо, що вони неспроможні.

Справа в тому, що спроможність має визначати Кабінет міністрів. І відповідно до його розпорядження у листопаді минулого року всі громади було визнано спроможними.

 – Тобто, наприклад, є 16 ОТГ, яким свого часу затвердили документи, і які були визнані спроможними. А тепер постає питання, що ці ОТГ не можуть існувати в такому вигляді, як є. Хто у такому випадку крайній? Чий це прорахунок?

– Центральний орган влади формулює методологію. Ми маємо її дотримуватися, але при цьому при наданні висновку по суті ми не можемо на неї спиратися і апелювати. Бо закон цього не передбачає. Тобто ми можемо запропонувати варіанти більш спроможної конфігурації, але якщо громада відмовляється, то зобов’язані видати висновок.

 – ОДА виходить всього лиш проміжна ланка?

– Так, у нас виключно рекомендаційний характер. Ми дивимося, рекомендуємо укрупнюватися, дивимося по кількості дітей тощо. Ми можемо сказати, наприклад: можете створитися, але ми пропонуємо вам більш спроможні варіанти.

 – Думаю, навряд хтось хоче таке слухати.

– Звичайно. Але ми говоримо: «шановні, ми готові вам допомогти в комунікації із сусідніми селами, із навчанням персоналу». Варто ж розуміти: якщо громада маленька, то це питання не лише ж в дітях. Звідки ти братимеш якісний кадровий потенціал, який буде твоїм управлінським апаратом, що буде розвивати цю громаду?

“ЖОДНОГО ВАКУУМУ У СПІЛКУВАННІ З ГРОМАДАМИ НЕ БУЛО”

 – 9 грудня ввечері у малій сесійній залі обласної ради відбулася зустріч керівників ОТГ із керівництвом області. Зокрема, розбиралися в тому числі із цими 16 громадами, про які ми говорили раніше. Цей захід – спроба роботи над помилками?

– Так, це саме робота над помилками.

До нас звернулися громади через голову асоціації ОТГ Володимира Міцука. Вони хотіли спільної зустрічі, він відповідно всіх запросив. Асоціація ОТГ запропонувала зібратися в позаробочий час, на 7 годину, щоб всі громади встигли доїхати.

Мета цього заходу, це, по-перше, пояснити логіку наших дій, виходячи з методології Мінрегіону, по-друге, почути аргументи від громад. Це робоча дискусія.

До 10 грудня ми мали подати проект перспективного плану до Кабінету Міністрів України. Знаючи це, в людей своєрідне розуміння – це дедлайн і «кінець світу».

При цьому варто розуміти: до цього вечора жодного вакууму у спілкуванні з громадами не було. Ми спілкувалися весь час: останній місяць ми взагалі працюємо без вихідних. Два чи три тижні тому було повідомлено, що перспективний план перероблятиметься, відповідно до нової методології. Весь цей час надавалися пропозиції від ОТГ.

Окрім того, перспективний план був викладений в інтернет. Але ж всі хочуть усе робити в останній момент.

 – Добре, якщо застосувати нові методологічні рекомендації до того плану, що був ухвалений обласною радою і передбачав 82 громади, то до скількох буде скорочено кількість?

– Наше бачення – близько 55 громад в області – це оптимальний, на нашу думку, варіант. Громади повинні мати населення більше 5 тисяч осіб.

 – Але говорилося про межу в 3 тисячі?

– Міністерство видає такі громади, як ті, що мають низьку спроможність. За методологією вони ніби і спроможні, але по факту… Розумієте, для когось спроможність – це купити комунальну техніку, будувати басейн, займатися благоустроєм. Ну, а для когось – лавку поставити. Але ж є стратегічні питання. Так, народжується диспропорція у розвитку територій. Є дуже багаті громади, а є бідні. І багаті не хочуть брати до себе бідних. Це треба якось спільно вирішувати.

У цілому на сьогодні процес триває. Наприклад, є порозуміння між громадами у Канівському районі. Ми запропонували їм домовитися між собою, визначити центр. І вони почули аргументи, зрозуміли, що немає чого ділити, вирішили питання: об’єднатися із центром у Бобриці.

“НА УТРИМАННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО АПАРАТУ ЙДУТЬ ВЕЛИЧЕЗНІ ВІДСОТКИ”

 – Наскільки я зрозумів із почутого на зустрічі, один з головних аргументів щодо необхідності укрупнення – це витрати на утримання апарату управління ОТГ. Мовляв, солідна частина бюджету громади йде саме на це. Можна на цифрах проілюструвати, про що йдеться? Яка середня вартість утримання персоналу на рік?

– Є різні цифри. Наприклад, відсоток видатків на утримання апарату у Ротмистрівській ОТГ – 65% від власних доходівбюджету, Лип’янська – 58,5%, Таганча – 53%. У той же час у Жашкові – 9%, Степанецька – 16%.

 – Наприклад, під час зустрічі із ОТГ була дискусія щодо Бузівської і Соколівської громад у Жашківському районі. Їм якраз пропонували об’єднатися для економії.

– Бузівська ОТГ тільки на утримання апарату – 28% від бюджету. Там середня зарплата працівників понад 12 тисяч гривень, загалом там 15 фактично зайнятих осіб. Тобто у рік це більше 2,2 мільйона гривень.

За підрахунками фінансистів, у разі об’єднання економія може скласти десь 2 мільйони гривень.

На сьогодні є таке: ми бачимо, що величезні відсотки йдуть на утримання апарату. Є золоте правило: немає грошей без програм, немає програм без грошей. Якщо є великі апарати, то чим вони будуть управляти? Яку кількість ефективних управлінських рішень вони можуть ухвалювати? Щоб щось реалізовувати стратегічне – треба гроші.

Є пропозиція до Бузівської і Соколівської ОТГ: об’єднуйтесь. Це і більше землі, і буде оптимізовано управлінський апарат, – відповідно ресурс на розвиток буде більшим, один чиновник адмініструватиме більшу кількість території. Але для цього варто поступитися амбіціями. Так, не буде в одних керівника ОТГ, але буде староста. Крім того, те, що уже створено, хай залишається. Якщо в одній ОТГ є ЦНАП – то надавайте послуги там, не обов’язково робити ще один. Так само і з амбулаторією. Нічого не треба руйнувати, варто лише підвищити ефективність адміністрування майном.

 – Ну, під час зустрічі всі ці аргументи лунали. Він каже, що хоче до Жашкова, а не до Соколівки. Чи враховані в плані, який ви подаєте, це бажання?

– Ми ще працюємо з ними. Це питання амбіцій. Ми можемо підтримати варіант до Жашкова. Але завжди має бути присутня логіка, тому їм ще варто домовлятися. Соколівка готова сідати за стіл переговорів.

“ЯКЩО ЛЮДИ ХОЧУТЬ, І Є МОЖЛИВІСТЬ ПІТИ НАЗУСТРІЧ, МИ ЗАВЖДИ ЙДЕМО НАЗУСТРІЧ”

 – Під час обговорення конфліктним було питання щодо Новодмитрівки і Золотоноші. Так, там давня історія, бо загалом на Золотоніщині процес об’єднання гальмувався через певні, скажемо так, політичні нюанси. Зараз, спираючись на методологію, ви кажете, коли два населені пункти живуть фактично через паркан, то це не може бути дві ОТГ. Але водночас очевидно, що люди із навколишніх сіл не хочуть об’єднуватися із Золотоношею. І їх можна зрозуміти, бо вони втрачають вплив і стають придатком до райцентру. Ваша позиція?

– Ми розуміємо, чому люди не хочуть до Золотоноші: вони бояться, що їхні голоси і вплив на ситуацію будуть розмиті.

Так, по суті між Новодмитрівкою і Золотоношею навіть немає межі. З точки зору методології та здорового глузду – це одна громада. Але є думка людей. Вони хочуть об’єднати 9 сіл із центром у Домантовому. Ми зараз все прораховуємо. Якщо є спроможність – будемо розглядати такий варіант.

 – Ви ж самі кажете, що методологія має виключно рекомендаційний характер.

– Так, рекомендаційний. Але якщо ми не будемо дотримуватися її – то це буде хаос, у якому неможливо довести точку зору, бо всі робитимуть, як захочуть. Розумієте, в чому суть методології: якщо робити за рекомендаціями, то скоріш за все, так буде краще. Але як показує практика – це не завжди працює, тому ми розглядаємо всі варіанти

 – Так, об’єднання ж добровільне.

– Зараз – добровільне. Але ж питання і в іншому: якби вони подали документи, то ми би видали висновок.

Ось, наприклад, є Дубіївка. Є кіпа документів, за якими вона хоче до Білозір’я, і кіпа – де до Руської Поляни. Ну, так ви хоч дайте знак, хоч покажіть, куди ви хочете. Є ж рада, що може ухвалювати рішення. Я зустрічався з головою разів п’ять. Я намалював дорожню карту: що треба робити, щоб ОДА видала їм висновок. Але там хитра позиція: мовляв, ми нікуди не хочемо зараз, але якщо буде примусове об’єднання… Це класна, звичайно, позиція. У такому разі є методологія: якщо люди не можуть ухвалити самі рішення, замість них це варто зробити.

– Озвучені під час зустрічі аргументи від громад почуті?

 – Вони опрацьовуються. Якщо люди хочуть, і є можливість піти їм назустріч, бо виходить територія із певним потенціалом, ми завжди йдемо назустріч.

 – Що далі із проектом перспективного плану?

– Зараз ми подаємо план, щоб почати фіналізацію процесу. Проводяться останні консультації.

 – Завершення добровільного об’єднання постійно переноситься. Яка на сьогодні дата дедлайну?

– До лютого 2020 року буде добровільне об’єднання. Це останнє, що говорили в міністерстві.

– Якщо громади не укрупнювати, а залишити все так, як є на сьогодні, що далі? Можемо говорити про ризики, в тому числі і фінансові? 

– Фінансове навантаження на громади зростатиме, не всі із цим впораються. Укрупнення має відбуватися таким чином, щоб населення малочисельних громад отримало якісні соціальні послуги і мали фінансову перспективу на розвиток.

За матеріалами інтернет-видання “18000”

Автор статті