У обласному управлінні охорони здоров’я розповіли, що буде з ліжковим фондом

dsc_0485_0Нині у Черкаській області функціонує 256 лікувальних установ та їх підрозділів, з яких 54 лікарні на 10 243 ліжка. Ця цифра не відповідає навіть старому показнику 80 ліжкомісць на 10 тисяч населення, бо перевищує його. Реальний показник – 82,1. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року «Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тисяч населення» новий норматив – 60 ліжок.

Привести мережу до цього показника всі області мають упродовж трьох років відповідно до розробленого календарного плану. Прикметно, що управління охорони здоров’я Черкаської ОДА самостійно не може ухвалювати рішення щодо того, які ліжка і в якій кількості будуть оптимізовані в тому чи іншому лікувальному закладі області. Це прерогатива місцевих органів самоврядування. Функція управління зводиться лише до контролювання цього процесу, зокрема, щодо дотримання законодавства , а також консультаційної допомоги.

– Чому скорочення ліжкового фонду вирішуватимуть в кожному населеному пункті індивідуально? Тому, що в одних містах чи районах можуть бути економічно недоцільними, приміром, хірургічні ліжка, а в іншому – педіатричні, зауважив заступник начальника управління ОЗ Черкаської ОДА Олег Найдан. – Це залежить від низки чинників. Зокрема, наявності діагностичного обладнання, віддаленості від обласного центру, наявності викокваліфікованих авторитетних фахівців, демографічної ситуації  тощо.

Крім того, в області з 2015-го року працює проект «Рух реформ». Його спеціалісти уже проаналізували стан медичної сфери у Звенигородському та Золотоніському районах, виявивши найбільші проблеми. Результати цього дослідження, звичайно, стануть у нагоді й під час оптимізації ліжкового фонду.

Наразі управління ОЗ облдержадміністрації очікує від районів подання власних планів оптимізації ліжкового фонду. Вони мають бути сформовані наприкінці першого кварталу. Ці плани затвердить місцева влада.

– Важливо, що управління не стане кінцевою інстанцією у запровадженні змін, – додає Олег Володимирович. – Кожен район організує цю роботу так, як вважатиме доцільним. Головне, щоб не були порушені закони та права пацієнтів, забезпечувалась можливість виконання протоколів лікування. Сьогодні ситуація така, що більшість ліжок у районах виконують соціальну функцію. Утримуються цілодобові ліжка, а це і персонал, і носії, і харчування. Якщо пацієнт на ніч іде додому, значить він не потребує стаціонарного лікування, й повинен лікуватися в умовах денного стаціонару. У таких випадках однозначно потрібна оптимізація ліжкового фонду. Ліжко не повинне «гуляти». Зрозуміло, що скорочення ліжок потягне за собою і кадрові ротації. Але вони так само будуть індивідуальними для кожного району. Десь знадобиться менше медсестер, натомість, актуальною стане введення посад, наприклад, офтальмолога чи сімейного лікаря.

У суспільстві панує хибна думка, що скорочення ліжок погіршить якість надання медичної допомоги. Це не так. Бо якщо дільнична лікарня не має належного рівня оснащення і досвідчених фахівців, то кількість ліжок у стаціонарі аж ніяк не допоможе краще лікувати пацієнтів. Саме тому і потрібна оптимізація, створення міжрайонних центрів чи відділень різного профілю, які мають достатню матеріально-технічну базу та кадровий потенціал. Це все забезпечить надання якісної медичної допомоги.

Медицина розвивається, з’являються нові методи діагностики і лікування, саме тому реформ потребує і мережа лікувально-профілактичних закладів. Крім того, кошти, вивільнені за рахунок скорочення ліжок, можна буде спрямувати на закупівлю обладнання чи придбання житла для спеціалістів, яких немає в тому чи іншому населеному пункті тощо. Але знову ж таки: у кожного району свої особливості й потреби, тому механізм скорочення ліжок до нормативу 60 на 10 тисяч населення не може бути уніфікованим.

– Важливу роль під час оптимізації ліжкового фонду відіграватимуть центри первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД), – розповідає Олег Найдан. – Нині в області створено лише 13 Центрів ПМСД. У всьому світі саме ефективна робота первинної ланки медичної допомоги зменшує кількість госпіталізацій та викликів екстреної медичної допомоги. Напрямок сімейної медицини у першу чергу це профілактична робота, сімейний лікар не тільки має реєстр своїх пацієнтів, а й знає їх особисто, їхні хронічні недуги й працює так, щоб вони вчасно проходили огляди, лікувалися й не допускали загострення захворювань. Така модель у майбутньому стане платформою до запровадження страхової медицини.

У контексті цієї теми варто згадати про досвід Вінницької області. У цьому регіоні був запроваджений пілотний проект із реформування галузі. І медики, і громадськість визнали його ефективність. А він також передбачав скорочення ліжок. Тож у цьому процесі головне поставитися до скорочення зважено й відповідально, прорахувавши все до дрібниць. Тоді від цього виграють і пацієнти, й бюджет.

 

За інформацією управління охорони здоров’я облдержадміністрації

Автор статті