Студентство – рушій радикальних змін у суспільстві

12На цьому наголосив заступник голови – керівник апарату облдержадміністрації Віталій Коваль на зустрічі з нагоди відзначення 25-ї річниці Революції на граніті з її активними учасниками. Тоді, 25 років тому, у жовтні 1990 року активна українська студентська молодь за підтримки опозиції домоглася відставки голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола, а також проходження українськими солдатами військової служби на території України.

Студентська революція на 16 днів об’єднала молодь Києва, Львова, Дніпродзержинська та інших міст України. Студенти наполягали на проведенні перевиборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року та намагалися не допустити підписання нового союзного договору. Щоправда, домогтися виконання всіх пунктів активісти не змогли, однак ця молодіжна революція стала сильним поштовхом для зміни ставлення суспільства до питання незалежності України та подальшого становлення нашої держави. Революція на граніті виховала чимало відомих нині українських громадських та політичних діячів.

3− Сьогодні очевидно, що значна частина учасників тогочасних подій залишилися суспільно та політично активними. Варто назвати лише деяких із них. Це – Віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, Міністр соціальної політики Павло Розенко, заступник Міністра культури Юрій Зубко, народні депутати Олег Медуниця, Олекса Доній та багато інших. Вони брали безпосередню участь у голодуванні під час тогочасних подій, − зауважив Віталій Коваль. – Саме студенти та молодь є рушієм будь-яких змін у суспільстві, адже вони не обтяжені життєвим досвідом та часто налаштовані до впровадження радикальних змін.

З-поміж тих, хто тоді вийшов супроти правлячої комуністичної партії, був і Андрій Домчук. Він родом з Тернопільщини, нині ж разом з родиною проживає на Шполянщині. Зізнається, ідеї націоналізму «підхопив» не в родині, а спілкуючись з однолітками. Він говорить, що як тільки пролунав заклик до гуртування, то відразу ж вирушив разом з одногрупниками до Києва, де події були вже в самому розпалі.

по− У нас було сильне відчуття того, що ми досягнемо свого та переможемо, − говорить Андрій Домчук. – Звичайно, боялися провокацій від радянської влади, адже хоча режим вже й падав, але його конвульсії могли бути страшенними.

Логічним продовженням Революції на граніті, за словами учасників зустрічі, стали Україна без Кучми, Помаранчева революція та Революція гідності. Та молодь, яка починала це все на зламі 80-90-х років минулого століття, у подальшому брала активну участь у наступних виступах у боротьбі за демократію. Одним з таких активних людей є відомий музикант та громадський діяч зі Звенигородщини Василь Лютий.

− Штовхає до змін розуміння того, хто ти є, яка твоя історія, хто твої пращури, − зазначає митець. – Те, що наш народ постійно утискали та принижували, стало причиною боротьби. Під знаменами Студентської революції стояли різні люди, з інколи абсолютно протилежними поглядами. Саме це навчило нас гуртуватися та дослухатися один до одного. Однак, наша боротьба ще не завершилася.

Учасники минулих подій покладають надії на сучасну молодь, адже вона вже виявила себе незалежною та незламною, і саме за нею – відбудова України.

Автор статті