Відповідно до частин другої та третьої статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
У разі, якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. Тобто, мова йде про право, а не про обов’язок розпорядника інформації встановлювати плату за копіювання або друк документів.
Чинне законодавство не містить визначення поняття «фактичні витрати».
Враховуючи те, що доступ до публічної інформації здійснюється, зокрема, на принципах вільного отримання інформації, крім обмежень, встановлених Законом; рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак (пункти 2 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), вважаємо, що запитувачі інформації мають відшкодувати витрати за копіювання або друк великого обсягу документів (більше 10 сторінок).
Разом з цим, з метою підвищення рівня соціального захисту малозабезпечених верств населення (пенсіонери, інваліди, малозабезпечені особи та ін.), розпорядник інформації може звільнити таких запитувачів від оплати фактичних витрат, пов’язаних з копіюванням або друком документів, що надаються за запитом на інформацію.