Пряма мова. Олександр Вельбівець про ситуацію у Смілі: «Ніхто не хоче чути цифр, бо всі живуть на емоціях!»

46505909_2372404452832185_8801550589906386944_nРішення чекають від усіх, але не від тих, хто має його ухвалювати. Всі ми на чолі із Президентом України визнаємо, що Сміла не має брати на себе боргові зобов’язання. Законодавством теж визначено, що тариф у разі підписання прямої угоди буде найдешевшим, який існує в Україні. А далі підуть позови, судові процеси і визнання кінцевого винуватця, того, хто сьогодні вкрав цей ресурс. Але це паралельний процес, який буде продовжуватися певний період.

На сьогоднішній день рішенням міської ради передбачено, що вона закріплює цей борг за комунальним підприємством, яке було підписантом договору про спільну діяльність, було учасником процедури. Хоча борг закріплений за приватним підприємством, але це був договір спільної діяльності щодо надання цих послуг.

Тому в цій ситуації закріплення боргу за комунальним підприємством це уповноваження на його реструктуризацію та на підписання договору з НАК «Нафтогаз», але за умови укладення договірних відносин. Поки що ці відносини міста з НАК «Нафтогаз» абсолютно не врегульовані. Це є по суті відбирання газу без договору і коли настане момент виставлення рахунків, може так статися, що рахунки будуть уже не за пільговими тарифами, а з використанням коефіцієнту 2, який зараз застосовується при розбалансі в системі.

У жодному разі, чітко регламентуючись законодавством, реструктуризований борг не може бути включений в тариф, тому це ніяким чином не ляже фінансовим тягарем на людей. Підігрівання ситуації в місті – це просто небажання когось діяти. Бо коли створювалися борги, то було все нормально, а коли вони мають гаситися і віддаватися, то позиція така «я не я і хата не моя».

Сьогодні Сміла хоче бути унікальною і боргу цього не визнавати, але так бути не може!

Якщо відносини буде врегульовано між НАК «Нафтогаз» і споживачем газу, тоді можна буде стверджувати, що місто не має достатнього ресурсу і звертатися до держави по стабілізаційну дотацію, по надання безповоротної позики тощо. Але цей процес потрібно розпочати.

Ніхто не хоче почути, що коли буде повернено різницю в тарифах, то вона складе майже половину суми того боргу, який зараз зафіксовано. 10 мільйонів гривень вже визнано, понад 30 мільйонів може стояти питання про включення у відшкодування. І залишається 40 мільйонів.

В цій ситуації, якщо вирішиться питання періоду реструктуризації, то цей борг складатиме 150-200 тисяч у місяць, і це буде підйомна сума для міського бюджету.

Але ніхто не хоче чути цифр, бо всі живуть на емоціях!

Автор статті