Лісівники Черкащини відзначають професійне свято добрими справами

Професійне свято цьогоріч лісівники Черкащини  відзначають добрими справами. Напередодні Дня працівника лісу, який в Україні святкуватимуть 20 вересня, усі держлісгоспи області долучилися до спільного позитивного  проєкту.

«У зв’язку з карантинними обмеженнями ми відмовились від звичних офіційних урочистостей, проте вирішили, що кожен з десяти держлісгоспів Черкащини зробить конкретну справу для місцевих громад, а саме – облаштує лісове джерело, криницю,  гідрологічний об’єкт чи  інше визначне місце з цікавою історією, вартою уваги», – повідомив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко.

Варто зазначити, що протягом останніх п’яти років лісівники Черкащини здійснили значний об’єм робіт для розвитку лісового туризму

«На території держлісфонду функціонують понад 200 рекреаційних пунктів, упорядковано 52 лісових джерела, відкрито 11 еколого-просвітницьких стежок Маємо у цьому напрямку нашої діяльності підтримку громад та відчуваємо, що робимо корисні справи для покращення туристичного потенціалу лісів Черкащини», – додав головний лісівник області Олександр Дзюбенко.

Звенигородські лісівники спільно з активними представниками громади облаштували лісове джерело «Їсківка», що знаходиться у Вільхівецькому лісництві (квартал 13, виділ 4). Як стверджують місцеві мешканці, джерело має більш як столітню історію, а про його смачну цілющу воду знають й за межами Звенигородщини. Кілька років тому старе джерело «потухло», проте трішки вище пробилось нове. Згодом відновилося й старе джерело, що дуже порадувало його відвідувачів. Звенигородські лісівники зробили дерев’яне накриття, встановили східці та інформаційні стенди, облаштували містки та підходи, щоб за будь-якої погоди було зручно та комфортно набрати джерельної води. А ще лісівники замовили клінічні дослідження води, які показали її відмінний якісний склад та відсутність шкідливих домішок.

Золотоніські лісівники упорядкували джерело «Графське» на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення  «Великобурімський парк». Від  першої половини ХІХ ст. і до 1917 року цей парк належав князям Кантакузеним-Сперанським. Це мальовниче місце, що розташоване у 14-му кварталі Великобурімського лісництва, здавна користувалося популярністю у відпочиваючих, оскільки там поєднаний рівнинний та гористий рельєфи, зростають багато різновидів дерев, кущів, трав. Тож лісове джерело «Графське» – це гідрологічний об’єкт, що має не лише смачну воду, а й свою вікову історію.

Кам`янські лісівники облаштували джерело «Свята криничка», що знаходиться  у Креселецькому лісництві на території гідрологічної пам’ятки природи місцевого значення. Розташоване джерело в глибокому яру, що простягається з північного заходу на південний схід між селом Завадівка і хутором Сокирно. Про цілющу воду джерела в народі ходить багато легенд. Одним з найбільш поширених є переказ про місцеву сліпу дівчину, яка ще кілька століть тому вмилась водою з джерела і прозріла. З того часу в народі криничку називають «святою», адже від води тої немічні видужували, а поранені загоювали свої  рани. Лісівники на охоронному об’єкті зробили усе необхідне, щоб  відвідувачі мали змогу набрати смачної кришталевої води, яка, до речі, не псується довгий час, бо, окрім численних мікроелементів, має великий вміст срібла.

Канівські лісівники вже не перший рік опікуються славнозвісною «Роженою криницею», що знаходиться у Бучацькому лісництві (квартал 37, виділ 10). За переказами криниця ще пам’ятає князів Київської Русі і знаходиться неподалік Дніпра, у болотистій лісовій місцевості, за 20 кілометрів від Канева. Має дуже смачну кришталеву воду, яка не псується протягом довгого часу. Джерело ніколи не замерзає та не пересихає. Здавна  Рожена криниця вважалася місцем сили, а вода її, як стверджують місцеві та шанувальники,  повертає до життя, зцілює хвороби. Нещодавно канівські лісівники відремонтували дерев’яні конструкції поблизу джерела та встановили нові місця для перепочинку численних  відвідувачів тисячолітньої криниці.

Корсунь-шевченківські лісівники облаштували каскад водойм у Квітчанському лісництві. Каскад складається з трьох ставків, що знаходяться поблизу села Квітки. Лісівники відремонтували дві гідроспоруди, збудували греблю. Встановили три рекреаційних пункти для відпочинку. Побудували містки та облаштували спуски до води. Рекреаційний комплекс «Ставки» вже став улюбленим місцем відпочинку місцевих жителів та гостей краю, адже окрім чудової природи має ще й усі зручності для комфортного відпочинку.

Лисянські лісівники відновили лісове джерело в урочищі «Щибрине» – квартал 65, виділ 5 Лисянського лісництва. Розташована криниця на околиці села Журжинці – найдавнішого населеного пункту на території Лисянщини. Перші згадки про це поселення сягають 1480 року. Тоді село існувало під назвою Джуржинці. Поблизу села знаходиться скіфське городище. Місцеві старожили зазначають, що й джерело у тій місцині було завжди, збереглося крізь століття і до цих пір радує місцевих та подорожуючих доброю водою.

У Смілянському лісгоспі лісівники відновили життєдайне джерело «Монастирське», що знаходиться в урочищі «Чуїха» Городищенського лісництва (квартал 40, виділ 9). Це особливе місце, овіяне прадавніми таємницями. За переказами старожилів  саме тут у ХVІІІ ст. знаходилися скит-келії Ірдинсько-Виноградського Свято-Успенського жіночого монастиря. Монахині, котрі хотіли найбільшого усамітнення, оселялися у цих келіях і знаходили серед природи душевний спокій та гармонію. А біля джерела вони здійснювали обряди освячення води та хрещення. Час залишив лише згадку про цю дивну місцину і джерело із надзвичайно смачною водою. Лісівники розчистили криничку, обгородили її, зробили накриття, а поряд облаштували альтанку, де відпочиваючі та подорожні можуть посидіти у затінку, насолоджуючись незрівняним смаком води із «монастирського» джерела.

Уманські лісівники разом з представниками громади Паланської ОТГ відновили давню криницю у Юрківському лісництві, що знаходиться у кварталі 141 – неподалік траси Умань-Бершадь. За переказами з джерела подорожуючі пили воду та напували худобу ще з давніх-давен. Нині ж криницю почистили, замінили застарілі кам’яні конструкції, встановили дерев’яний верх, здійснили водовідвід, встановили місце для перепочинку. Під час проведення робіт зафіксували той факт, що криниця має надзвичайно потужний притік води.  Криничку разом з місцевими жителями Паланківської ОТГ освятили, тож смачної, живильної води тепер може набрати кожен бажаючий.

Черкаський лісгосп посприяв в упорядкуванні музею Т.Г. Шевченка у селі Мошни. Заклад має історичну, етнографічну та меморіальну складові, які дають можливість розповісти не лише про перебування Кобзаря у цій місцевості, а й занурити відвідувачів із XXI у середину XIX століття. Тож, реагуючи на звернення музею, та для відтворення  тодішнього колориту біля хати, де за переказами зупинявся Тарас Шевченко, лісівники зробили дерев’яний паркан та обплели його лозою. Крім того, реставрували дерев’яні вхідні ворота. Працювали у музеї працівники Мошнівського та Закревського лісництв Черкаського лісгоспу.

Чигиринські лісівники збудували чудовий рекреаційний комплекс  на території Богданівського лісництва (квартал 35, виділ 18). Місце обрали історичне  – поблизу села Стецівка та музею просто неба «Козацький хутір», що має гарний туристичний потенціал та високе рекреаційне навантаження.. Понад ставком звели шість альтанок, встановили паркан, лавки, гойдалки, дитячий майданчик, облаштували спуск до води, парковку та під’їдні шляхи. Назву для місця відпочинку залишили історичну – «Сухі колодки», адже за легендами саме через цю балку, яка була сухою у будь-яку погоду,  у давні часи пролягав чумацький шлях.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства