На Черкащині катастрофічно всихають соснові ліси

0Проблема всихання соснових насаджень цьогоріч набула надзвичайних масштабів і вже названа науковцями «біологічною пожежею». За вересневими підрахунками, всохлі або ж всихаючі насадженя по області становлять майже 11 тисяч гектарів. Про це повідомив начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко в ході прес-туру для представників засобів масової інформації, що відбувся на базі Черкаського лісгоспу.

5За даними Державного агентства лісових ресурсів України площа всихання лише соснових насаджень становить майже 150 тис. га, загалом же площа всихання усіх лісів становить 330 тис. га. Осередки масового всихання охоплюють половину України. Мають цю проблему і сусідні держави та країни Євросоюзу – Білорусь, Польща, Чехія, Австрія, Німеччина.

– Тенденція всихання сосни звичайної дуже негативна, – наголосив головний лісівник області. – Якщо ще кілька років тому ми говорили про сотні гектарів всихання соснового лісу, то зараз вже йдеться про тисячі гектарів. Відбувається зсув кліматичних зон, тож, відповідно, йде зміна ареалу зростання деревних порід. Всихають не поодинокі дерева, а цілі лісові масиви. Сьогодні глобальні кліматичні зміни стали реальністю, і з ними маємо рахуватися. Підвищення середньорічних температур при малій кількості опадів, зміна гідрорежиму грунтів та пониження грунтових вод ослаблюють деревостани.

4Основний осередок всихання в області – це Черкаський бір – майже 4 тисячі гектарів, який зростає на території Черкаського лісгоспу. Є проблема і в Корсунь-Шевченківського та Канівського лісгоспів.

Як зазначив Олександр Дзюбенко, у лісівників завжди стоїть вибір: здійснювати рубки – не завжди є розуміння від громадськості, чи не рубати і зовсім втратити насадження – тоді це вже безгосподарність. На жаль, діюче законодавство, зокрема й нова редакція Санітарних правил в лісах України, лише сприяють тому, що санітарний стан лісів погіршується, а з процесами всихання стало боротися ще важче через  бюрократичні складнощі у здійсненні санітарно-оздоровчих заходів. Особливо це стосується об’єктів природо-заповідного фонду. А невчасне реагування – це заселення ослаблених насаджень шкідниками, які руйнують їх остаточно. Тому й виходить, що лісівники мають дбати про біологічну стійкість лісу, а через теперішнє законодавство за всиханням не встигають і щомісячно фіксують збільшення рудих плям сухостою. Виходить, що чекають поки всохне, а тоді вже проводять рубки.

3-1– Останнім часом на території Черкаського бору поширення набуло заселення крон соснових деревостанів омелою австрійською – паразитом, який проростає в дерево і живиться його соком, що призводить до ослаблення або ж загибелі цілих насаджень. Ще років сім тому ніхто й не думав, що таке може бути. На сьогоднішній день омела з’являється й паразитує на здорових соснових насадженнях, що призводить до їх всихання. Для дерева – це як ракова пухлина – якийсь час воно ще з нею живе, а далі, через півтора-два роки, воно відмирає. За останні 4 роки площа заселення насаджень омелою австрійською виросла у три рази і станом на сьогодні це вже як мінімум 2 тисячі гектарів, – пояснив про ще одну біду соснових лісів директор Черкаського лісгоспу Андрій Пустовіт.

Як зазначила заступник начальника управління екології та природних ресурсів Черкаської ОДА Людмила Довга,. при таких масштабах всихання треба залучати фахівців, які зможуть визначити причини і відшукати шляхи розв’язання проблеми.

12– На думку науковців, на сьогоднішній день ми перебуваємо у маловодному періоді, що пов’язаний із зниженням грунтових вод, зниженням рівня води у поверхневих водних об’єктах, зменшенням кількості атмосферних опадів, – відзначила посадовиця. – Це одна із можливих причин, яка може тягнути за собою виникнення такої ситуації із хвойними лісами. Але необхідна наукова думка, і оскільки в такому стані не тільки ліси нашої країни, а й сусідніх, то потрібна розробка на загальнодержавному рівні необхідних заходів, які б були спрямовані на врахування кліматичних змін, можливо й зміну видового складу лісів.

Проте лісівники наголошують – тут варто говорити й про економічну складову. Коли деревина втрачає технічну придатність, зменшується її ринкова вартість, адже дров’яна деревина у кілька разів дешевша за ділову. А це зменшення відрахувань до бюджетів усіх рівнів, соціальних виплат, неможливість держлісгоспам оновлювати матеріально-технічну базу.

Тож для лісівників важливим є розуміння цієї проблеми з боку екологів, громадськості. Якщо не будуть вчасно проводити комплекс санітарно-оздоровчих заходів, то наші ліси дуже швидко можуть перетворитися в суцільно захаращені, хворі, екологічно розладнані, які не виконуватимуть екологічну та соціальну функції.

14Лісівники мають дбати про майбутнє лісу, вчасно здійснювати усі необхідні лісогосподарські заходи, висаджувати нові насадження, які будуть більш стійкими до загальнокліматичних змін та хвороб.  До слова, цьогоріч лісгоспами Черкащини створено майже 1,7 тисяч гектарів лісових насаджень. Посіяно 17 гектарів лісових розсадників. До наступної лісокультурної кампанії буде вирощено 10 мільйонів сіянців основних лісоутворюючих порід.

За інформацією обласного управління лісового та мисливського господарства

Поширити в соц. мережах

Share to Google Plus

Автор статті