Легальна трансплантація: В Україні унормували пересадку органів

15290878765b240784155ca5.83194452Стати донором за згодою може майже кожен. Наприкінці травня на державному рівні ухвалили Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони здоров’я і трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини». Він узаконює пересадку органів не тільки від близьких родичів та визначає роботу усієї системи з трансплантації вцілому.

Щороку понад 5 тисяч українців потребують пересадки органів. Найчастіше – нирок. Попит на них сягає до 2,5 тисяч органів. Лише на Черкащині нині в черзі на пересадку 358 «нирочників». Трансплантують також печінку, серце, легені, підшлункову, кістковий мозок. Робити такі складні командні операції на європейському рівні можуть у шести центрах України. Втім найбільш відомий – у Запоріжжі.

Щоправда майже всі операції для українців все ж здійснюють закордонні фахівці. В Україні ця галузь, зокрема законодавчо, критично відстає від країн Європи. З державного бюджету на порятунок кожного хворого спрямовують до 70 тисяч доларів. Розвиток же трансплатології дозволить здешевити операції щонайменше втричі. А це значить – буде втричі більше врятованих життів.

– На Черкащині зараз на обліку перебуває 26 пацієнтів після пересадки органів, зокрема «нирочників» – 19 осіб, – розповів начальник обласного управління охорони здоров’я Михайло Лобас. – За новим законом, донором може бути майже кожен живий громадянин України, а також мертвий, який за життя дав згоду на використання власних органів. За словами авторів закону, в Україні щорічно гине від 40 до 60 потенційних донорів на мільйон населення. Це – близько трьох тисяч потенційних донорів, які могли б врятувати життя 10 тисячам хворим.До того в Україні була заборонена будь-яка операція, де живим донором був не близький родич.

Водночас законом передбачається «презумпція незгоди». Тобто донором може стати тільки та людина, яка ще за життя дала письмову згоду на вилучення органів для трансплантації після смерті. Це своє рішення вона може вільно змінити у разі потреби. Якщо людина не дала свою згоду або незгоду на трансплантацію, то дозвіл на вилучення органу після її смерті  буде запитуватися у близьких родичів померлого. Однак у документі також прописаний перелік тих, хто не може стати донорами. Зокрема, це діти-сироти, загиблі від бойових дій чи кримінальних правопорушень, невстановлені особи та ін. Не можуть бути вилучені органи, якщо проти цього правоохоронні органи, судмедекспертиз чи суд.

sterile surgical instruments on during the operation table amid the surgeonsЩоби укласти чіткий перелік донорів та тих, хто потребує операції з пересадки органів, у жовтні в Україні має запрацювати Єдиний реєстр із волевиявлення щодо посмертного донорства, доступ до якого матимуть лише профільні медзаклади, а інформація буде повністю конфіденційною. За його допомогою у подальшому здійснюватимуть об’єктивний і неупереджений розподіл анатомічних матеріалів людини і визначатимуть пари донор-реципієнт. Слідкуватиме за процесом трансплант-координатор. Він перевірятиме, чи надавала людина за життя згоду на трансплантацію, організовуватиме вилучення, зберігання і перевезення анатомічних матеріалів людини, співпрацюватиме з медзакладами, які мають стосунок до трансплантації.

Трансплантологія – це насамперед складна державна система. Її доведеться формувати майже з нуля. Робота центрів з трансплантації, функціонування мережі вилучення та доставки органів, відбір претендентів на пересадку – це та багато іншого потребує напрацювання дійсно дієвого покрокового плану роботи усіх причетних. Для цього також необхідно ухвалити ще низку законодавчих актів та пакетів документів. Закон, який увійде в дію 1 січня 2019 року, – лише перший крок.

– Закон про трансплантацію – це початок складного шляху розвитку трансплантології, – каже Михайло Лобас. – Необхідно вибудувати всю систему. Ті одиничні операції з трансплатології, які зараз проводять в Україні, – не система. Її занепад – це частково й медійна проблема. «Чорна трансплантологія», про яку пишуть у ЗМІ, породила низку міфів про пересадку органів. Зауважу, трансплантація – складний процес з жорсткою перевіркою як пацієнта, так і того, хто добровільно став донором органу. Згоду за померлого на пересадку органу можуть дати його близькі. І лише після того, як лікарі зафіксують смерть головного мозку.

За порушення законодавства у сфері трансплантології передбачена й кримінальна відповідальність. Йдеться про позбавлення волі на термін від 5 до 10 років.

Автор статті