До Міжнародного дня пам’яті жертв фашизму

holocost

День пам’яті жертв фашизму – це день, коли вшановують десятки мільйонів людей, які загинули під час Другої світової війни. Це день поминання полеглих у боях солдатів, а ще більше – мирних людей різних національностей, які загинули під бомбами, від хвороб, голоду, холоду, у концтаборах.

Немає та не могло бути країни, яка б виграла від правління нацистів чи фашистів, немає такого народу, який би збагатився матеріально або духовно в результаті їхнього володарювання.

Найстрашніша ідеологія – та, яка робить людину винною від народження тільки за кров, яка тече в її жилах. Ідеологія нацизму принесла руйнування як тим, хто її вигодував, так і тим, хто їй протистояв. Сім десятиліть тому нацистську машину вдалося зупинити і знищити. Солдати різних національностей билися пліч-о-пліч і перемогли.

На українських теренах відбулася майже половина всіх стратегічних оборонних і наступальних операцій Другої світової війни, саме в Україні було розгромлено більше половини нацистських військ.

У тій трагедії наша держава має свій особливо скорботний рахунок незліченних людських втрат. Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих у роки Другої світової війни – як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Ця війна, за різними оцінками, коштувала Україні від 8 до 10 мільйонів життів.

З України до радянських збройних сил було забрано понад 9 млн осіб. Близько 4 млн з них загинули. 1,7 млн. мешканців України повернулися з Червоної армії інвалідами. Серед 3,28 млн осіб, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і в сільському господарстві, майже 2,2 млн українці. Із 1941 по 1945 рік населення У PCP скоротилося із 41 млн до 27,4 млн осіб.

Водночас близько 2,5 мільйонів наших співвітчизників за бойові та трудові подвиги були відзначені орденами й медалями. За виняткову мужність 2 тисячі з них удостоєні звання Героя Радянського Союзу. Тричі Героєм став прославлений Іван Кожедуб, двічі Героями – ще 32 українця.

Історія розпорядилася так, що акт капітуляції Японії 2 вересня 1945 року в Токійській затоці на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав 40-річний генерал із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Дерев’янко.

Українці воювали по всьому світу. Український слід залишився на полях головних битв на інших фронтах Другої світової війни: Вестерплатте, Дюнкерк, Монте-Кассіно, Нормандія, Маньчжурія. Українці були мобілізовані або долучилися добровільно до більшості головних світових армій, що протистояли гітлерівській Німеччині та її союзникам.

Не менш як 100 тисяч українців у складі Війська Польського стали на боротьбу з нацизмом у вересні 1939 року і не менше 8 тисяч із них загинуло. Близько 130 тисяч перебували в арміях Великої Британії, Франції, Канади та США.

Українська повстанська армія, від часу створення у 1942 році і до часу відступу нацистів із теренів України наприкінці 1944 року, брала активну участь у боротьбі проти німецької окупаційної системи, завдавши їй значних втрат.

Визнанням вагомого внеску нашого народу в перемогу над нацизмом та його великої жертовності було надання Україні права стати країною — засновницею Організації Об’єднаних Націй.

Автор статті