Для збереження родючості ґрунтів розробили Національний план дій

1Щорічно 17 червня відзначають Усесвітній день боротьби з опустелюванням та посухами. Проблема, до якої привертає увагу цей день, актуальна для Черкащини й України в цілому, де родючі землі – одне з найбільших багатств. До того ж родючість ґрунтів здатна швидко змінюватися під впливом природних факторів і культури землеробства. Саме тому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 №271-р затверджено Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням.

План дій зокрема передбачає виконання заходів щодо:

– упорядкування орних земель шляхом виведення з їхнього складу схилів, земель водоохоронних зон, ерозійно небезпечних та інших не придатних для розорювання угідь;

– прискорення робіт із консервації деградованих, техногенно забруднених і малопродуктивних земель, рекультивації порушених земель;

– створення сприятливих умов для розвитку виробництва органічної продукції та сировини на землях сільськогосподарського призначення;

– проведення ґрунтово-агрохімічного обстеження й агрохімічної паспортизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення;

– проведення суцільних ґрунтових обстежень земель України;

– розроблення науково-обґрунтованих пропозицій щодо відновлення та розвитку зрошення в Україні.

Виконання Національного плану дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням зупинить неправомірне, екологічно небезпечне землекористування. Адже в Черкаській області деградаційні процеси ґрунтового покрову зростають через сучасне екстенсивне ведення землеробства, що супроводжується незбалансованістю поживних речовин та енергії в агроландшафтах і недосконалістю протиерозійних заходів. Із загальної кількості сільськогосподарських угідь на Черкащині, а це 1450,8 тис. га, частка ріллі становить 87,7% (1271,9 тис. га). Такої розораності сільськогосподарських угідь не знає жодна держава світу. Поряд із потужним техногенним навантаженням це призвело до різкого порушення співвідношення в агроландшафтах між ріллею й природними комплексами (луки, пасовища, ліси, водойми) в структурі земельних угідь. Це своєю чергою спричинило активні деградаційні процеси, що охопили значну площу землі в обробітку. Через ці та інші фактори виникають дефляція й виснаження ґрунтів, переущільнення, підкислення, заболочування, оглеєння, руйнація гідрографічної мережі, природне й техногенне спустелення, загострюються екологічні проблеми, що вийшли вже за межі галузі сільського господарства й набули загальнодержавного значення.

У Черкаській області загальну площу землі, що перебуває в інтенсивному обробітку, варто зменшити на 217 тис. га (або 17%) і трансформувати її переважно в природні кормові угіддя та під заліснення. Вилученню з інтенсивного обробітку й переведенню в інші категорії угідь підлягають рілля на схилах 30 і більше, малопродуктивні землі (піщані ґрунти), розорані землі гідрографічної мережі.

Як показали розрахунки, в останні роки щорічно гектар рільної землі безповоротно втрачає 470–630 кг гумусу (органічна частина ґрунту), майже 90 кг азоту, фосфору й калію, близько 8,5 кг кальцію. Зменшення вмісту гумусу, від 2 кількості якого залежить родючість, відбувається практично на всіх типах ґрунтів Черкащини.

Така ж тенденція зберігається і з основними елементами живлення рослин фосфором і калієм. За цей час середньозважений вміст рухомого фосфору в ґрунтах області зменшився з 143,4 мг на 1 кг ґрунту до 125,5 мг/кг ґрунту, а калію з 108,9 до 103,8 мг/кг ґрунту. Зменшення вмісту фосфору й калію спостерігається на всіх типах ґрунтів.

Ще однією проблемою землеробства Черкащини є використання в сільськогосподарському виробництві еродованих земель. Частина територій області, що розміщена на Придніпровській височині має значний базис ерозії, що зумовило наявність у рільних землях області значної кількості змитих ґрунтів – майже 294 тис. га (26%). З них: сильнозмитих – 23 тис. га, середньозмитих – 69 тис. га, слабозмитих – 202 тис. га.

Така господарська освоєність земельного фонду без належних заходів щодо його охорони й відтворення як виробничого ресурсу та важливої складової навколишнього природного середовища призвела до деградації земель, що прогресує.

Національний план дій щодо боротьби з деградацією земель та опустелюванням передбачає зокрема розроблення Мінагрополітики в поточному році проекту Закону України «Про збереження ґрунтів та охорону їхньої родючості», а також проекту Кабінету Міністрів України «Про нормативи якісного стану ґрунтів». Виконання комплексу завдань, визначених Планом дій, сприятиме розв’язанню проблем, пов’язаних із своєчасним запобіганням і усуненням явищ деградації ґрунтів і можливих еколого-економічних ризиків під час користування землею.

Довідка:

17 червня 1994 року в Парижі (Франція) прийняли Конвенцію ООН про боротьбу з опустелюванням, яка набрала чинності 26 грудня 1996 року. Саме цей день міжнародна спільнота відзначає як Всесвітній день боротьби з опустелюванням. Україна приєдналася до Конвенції 2002 року згідно із Законом України від 4 липня 2002 року №61-ІV. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 року № 1024- р схвалена «Концепція боротьби з деградацією земель та опустелюванням», реалізація якої передбачена протягом 2015–2020 років.

За інформацією Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області

Автор статті