Чим займатиметься юстиція та її територіальні підрозділи після прийняття нових Законів

юстиція

11 грудня 2015 року Президентом України підписано Закони України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та легалізації громадських формувань», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими вводиться дуже багато новацій, які передбачають повну відмову Міністерства юстиції України від функцій реєстрації, передачу повноважень і коштів на місця, запровадження електронних сервісів і, найголовніше, створення конкуренції в сфері реєстрації.

Відповідно до зазначених законів за Міністерством юстиції України та його територіальними органами залишаються лише повноваження з:

  • державної реєстрації обласних, регіональних і республіканських професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об’єднань, постійно діючих третейських судів;
  • контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав та державної реєстрації юридичних осі та фізичних осіб-підприємців;
  • розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації прав та прийняття обов’язкових до виконання рішень,
  • організації роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів.

Зазначеними законами, зокрема, передбачається:

– здійснити передачу функцій з державної реєстрації бізнесу,  реєстрації права власності та інших речових прав виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (у тому числі об’єднаних територіальних громад), місцевим держадміністраціям, нотаріусам та акредитованим суб’єктам;

– здійснити перерозподіл надходжень державного та місцевих бюджетів;

– прийняття документів для державної реєстрації бізнесу та здійснення державної реєстрації за принципом екстериторіальності в межах України;

– здійснення державної реєстрації права власності та інших речових прав незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації права власності та інших речових прав, що проводитиметься нотаріусами незалежно від місцезнаходження нерухомого майна;

– скорочення переліку документів, що подаються для державної реєстрації бізнесу (у тому числі за рахунок їх отримання в електронній формі від державних органів);

–   відмова від свідоцтв та скорочення строків державної реєстрації прав;

  • можливість вчинення нотаріальних дій на підставі відомостей реєстру прав;

– запровадження дворівневої системи адміністративного оскарження рішень державних реєстраторів;

– скасування процедури підтвердження відомостей про юридичну особу;

– запровадження нової системи розрахунку розмірів адміністративного збору за проведення державної реєстрації бізнесу та речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень:

  • кошти, отримані за послуги з державної реєстрації, що надаватимуться виконавчими органами сільських, селищних та міських рад надходитимуть до відповідних місцевих бюджетів;
  • кошти, отримані за послуги з державної реєстрації, що надаватимуться державними адміністраціями надходитимуть до Державного бюджету України;
  • кошти, отримані за послуги з державної реєстрації, що надаватимуться нотаріусами та акредитованими суб’єктами, у розмірі 40% надходитимуть до Державного бюджету України.

Основним завданням зазначених законів є забезпечення громадян правом вільного вибору суб’єкта державної реєстрації та можливість здійснення реєстрації бізнесу в будь-якому куточку України, а реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – в межах відповідної області.

Автор статті