Антикорупційна стратегія повинна бути спрямована на максимальне переведення послуг в онлайн та охоплювати напрямки, що мають найбільші корупційні ризики, – Руслан Рябошапка

b049638f932cc471a72aefaabfa50529_1559662026_extra_largeНова Антикорупційна стратегія має бути спрямована на максимальне переведення послуг в онлайн та охоплювати напрямки з найбільшими корупційними ризиками. Таке переконання висловив заступник керівника Офісу Президента України Руслан Рябошапка на конференції Центру політико-правових реформ, яка відбулася у Києві в середу, 24 липня. Під час заходу було представлено проект нової Антикорупційної стратегії, яка визначатиме державну політику у цій сфері. Відповідного документа Україна не має з 2017 року.

«По-перше, необхідно передбачити у стратегії фокус на діджиталізації роботи влади. Ініціатива Президента Зеленського «Держава у смартфоні» передбачає переведення максимальної кількості послуг в онлайн, адже з проявами корупції можна боротися саме цифровими технологіями. По-друге, важливо, щоб стратегія була максимально стислою та чіткою і фокусувалася на конкретних корупціогенних темах: державні банки, енергетика, видобувна галузь, оборонна сфера», – наголосив Руслан Рябошапка.

У роботі конференції також взяли участь експерти й новообрані депутати. На їхню думку, антикорупційна реформа отримає новий поштовх уже цієї осені, а новий парламент зможе взяти за основу запропонований проект концепції.

«Питання про те, чи потрібна стратегія, – риторичне. Звичайно, що так. Але вона не може бути «формальною» і «для галочки» – вона повинна бути відображенням реального політичного бачення тих політиків і державних органів, які мають мандат на її виконання», – зауважила Ека Ткешелашвілі, голова Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні.

На важливості підготовки та впровадження стратегії наголосила експерт з питань боротьби з корупцією, судової та правоохоронної реформ, майбутня депутатка Анастасія Красносільська. Вона запевнила, що розробка стратегії – серед пріоритетів нового парламенту, але це не зупинятиме ухвалення вже готових ініціатив. Ідеться про необхідність фокусування діяльності Антикорупційного суду на топ-корупції, щоб він не був перевантажений справами; повернення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення; запровадження інструменту цивільної конфіскації активів посадовців та перезавантаження НАЗК.

Зі свого боку керівник департаменту розробки законодавства та розвитку політик програми «USAID_ВзаємоДія» Роберт Сіверс запропонував зосередитися на трьох аспектах: лаконічність стратегії (показати загальну логіку руху реформи), урахування важливості окремих антикорупційних програм органів державної влади, важливість комунікації для виховання нульової толерантності до корупції, яка має стати магістральним напрямом у різних сферах, а не додатковим заходом.

Автор статті