21 травня – День Європи

Україна-європейська-країнаНа сьогодні одним із основних напрямків зовнішньої політики України та черкаської області зокрема, є європейська інтеграція. Саме тому з травня 2003 року в нашій державі започатковано святкування Дня Європи, що є символом єднання географічної Європи. Цьогорічний День Європи відзначатиметься 21 травня вже чотирнадцятий раз.

ЄС – це сім’я демократичних Європейських країн, які об’єдналися заради миру та процвітання. Євросоюз – це не держава, що має замінити існуючі держави, і він також значно більший за будь-яку міжнародну організацію. Країни, що входять до його складу, заснували спільні інституції, яким було делеговано частину їхніх суверенних повноважень, завдяки чому стало можливо демократично приймати рішення з конкретних питань, що становлять спільний інтерес, на європейському рівні. ЄС створив динамічний спільний ринок, в якому люди, послуги, товари і капітал пересуваються вільно. Він намагається зробити так, щоб внаслідок соціального прогресу та справедливої конкуренції якомога більше людей могли скористатися перевагою спільного ринку.

Довідково:

Історичні корені Євросоюзу.

Після Другої світової війни західноєвропейські країни поставили перед собою питання майбутнього Європи, що, і вважається початком європейської інтеграції.

Хронологія розширення ЄС

2007 Шосте розширення ЄС (Болгарія, Румунія)
2004 П’яте розширення ЄС (Чехія, Естонія, Кіпр, Латвія, Литва, Угорщина, Мальта, Польща, Словенія, Словаччина)
2002 Завершений процес запровадження євро
1999 Починає діяти економічний та монетарний союз
1997 Підписана Амстердамська угода
1995 Четверте розширення (Австрія, Швеція, Фінляндія)
1992 Підписана Угода про Європейський Союз (Маастрихтська угода)
1989 Падіння Берлінської стіни
1986 Єдиний Європейський Акт
1986 Третє розширення (Іспанія і Португалія)
1981 Друге розширення (Греція)
1973 Перше розширення Європейського Співтовариства (Великобританія, Данія та Ірландія)
1957 Німеччиною, Францією, Італією та країнами Бенілюкс утворені Європейське Економічне Співтовариство та Євратом (Римська угода)
1951 Утворене Європейське співтовариство вугілля і сталі (Паризька угода)
1950 Декларація Шумана

Інституції Європейського Союзу.

Європейський Союз побудований за інституційною системою, яка є винятковою в світі. Верховенство права є фундаментальним принципом Європейського Союзу.

Існує три головні законотворчі інституції ЄС: Європейський Парламент, Рада Європейського Союзу, Європейська Комісія. Цей «інституційний трикутник» доповнюється ще двома інституціями – Судом Європейського Союзу та Судом Аудиторів, а також п’ятьма іншими європейськими органами. На додаток було засновано ще 19 спеціалізованих агенцій, які займаються, зокрема, технічними, науковими та питаннями управління.

Державні мови Європейського Союзу.

15 квітня 1958 року Рада постановила, що офіційні мови країн-членів повинні стати як офіційними мовами Співтовариства, так і робочими мовами установ Співтовариства.
Офіційна мова кожної країни-члена є офіційною мовою ЄС. Оскільки кілька держав-членів мають ту саму офіційну мову, то це означає, що існує 21 офіційна мова: чеська, датська, голландська, англійська, естонська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, італійська, португальська, іспанська, шведська, латвійська, литовська, мальтийська, польська, словацька, словенська, ірландська (з 1 січня 2007, але з обмеженням).

Прапор ЄС.

Прапор ЄС – це коло з 12 золотих зірок на блакитному тлі. Число зірок не має нічого спільного з кількістю країн-членів організації. В різних традиціях „12” є символічним числом, що означає абсолютну досконалість.

Європейський прапор представляє ідеал об’єднання народів Європи. Прапор залишається незмінним протягом років, не зважаючи на розширення ЄС.
Пізніше Рада Європи закликала інші європейські установи прийняти той самий прапор, і у 1983 році його затвердив Європейський Парламент. Усі європейські інституції використовують його з початку 1986 року.

Європейський гімн.

У широкому значенні – це гімн не лише Євросоюзу, але й усієї Європи. Музика гімну взята з Дев’ятої симфонії  Людвіга вана Бетховена.  У фінальній частині симфонії Бетховен поклав на музику „Оду до радості”, Фрідріха фон Шиллера.
У 1972 році Рада Європи  схвалила бетховенську тему „Оди до радості” у якості свого гімну. Диригент Герберт фон Караян написав три інструментальні аранжування – із соло для фортепіано, духових інструментів і симфонічного оркестру. Без слів, універсальною мовою музики, гімн виражає ідеали свободи, миру та солідарності, на яких тримається Європа.

У 1985 році гімн було схвалено президентами та главами урядів країн ЄС як офіційний гімн Європейського Союзу. Гімн ЄС – це утвердження спільних цінностей та їх єднання в усьому розмаїтті національних відмінностей і не має на меті замінити існуючі національні гімни країн ЄС.

За інформацією http://www.library.te.ua

Автор статті